Динаміка значень лексеми становить безперервний процес, давніші й нові семи, базисні і похідні значення співіснують не тільки у різних, часто віддалених говірках, а нерідко у тій самій говірці як цілісній діалектній системі. Присутність ареалів свідчить про різний ступінь збереження давніх значень, неоднакову силу імпульсів.
б) Чинники й моделі семантичного розвитку лексики говірок
Для того, щоб пізнати складний механізм мовного розвитку, який часто прихований у своїх деталях спільністю формальної структури, необхідно виявити чинники, що впливають на зміну семантики у говірках. Серед чинників розвитку семантичної структури діалектного слова виявляються їх різновиди, що не замикаються тільки семантичним рівнем, а мають загальномовний характер – це час і простір.
Щоб уявити зміни семантики говірки, упродовж певного відрізка часу, необхідно провести зіставлення діалектних даних різних хронологічних зрізів.
Фактор простору також відіграє важливу роль в активізації іманентних процесів у говірках; рельєфно його дія виявляється при зіставленні значення лексеми в ареалах кількох відмінних типів: в зоні основного поширення явища і на периферії цієї зони або ж у відриві від неї, коли лексема попадає в ареал іншої лексеми.
Просторове розміщення виявляється релевантним серед факторів динаміки семантичної структури лексеми [5, 181].
Велика частина семантичних варіацій зумовлюється тими активними процесами, що проходять у межах самої говірки як системи. Ці процеси подібні до змін у літературній мові, хоча в говірці вони менш регламентовані через відсутність норм, тиску писемної традиції. Так як норма у говірці більш рухома, відбувається активізація семантичного і структурного вирівнювання за типовими для говірки моделями. Також природніше протікає і динаміка лексичної сполучуваності, що відбивається на семантичній структурі лексем. При цьому фактори простору і часу зовні ніби виключені, безпосередньо не відбиваються на внутрішньоговіркових змінах, хоча насправді вони постійно пронизують функціонування мовних елементів усіх говірок. Цей взаємозв’язок виявляється у незмінній орієнтації на говіркову норму чи норму над діалектного койне, які оцінюються як «своє» і протиставляються за певними параметрами нормі «чужій».
Така орієнтація урівноважує динаміку структури говірки і забезпечує її відносну стабільність упродовж тривалого часу. Ще одним типовим виявом впливу простору на семантичну структуру лексеми є між говіркова взаємодія на семантичному рівні.
Різноманітні семантичні зміни у говірках об’єднуються навколо двох основних моделей змін:
а) в основі яких лежить динаміка номінативного поля;
б) які зумовлюються динамікою сполучуваності лексем у мовленні.
Зміни номінативного поля можуть відбуватися як у межах відносно замкненого семантичного простору, так і поза чітко окресленим цілісним семантичним простором. У першому випадку відбувається перерозподіл семантичного простору між конкуруючими лексемами, або ж зміни структури семантичного континуума – поява нових семантичних опозицій, виокремлення нових сем, для репрезентації яких виявляються потрібні нові засоби вираження. Проходять зміни складу лексем та їх значення. Засобом вияву семантичних змін, результати яких можна спостерігати, служить типологія реалізації однакового семантичного простору в різних говірках, заступлення однієї лексеми іншою за умови строгих парадигматичних відношень у межах лексичних мікрогруп.
Отже, внутрішньоструктурні і зовнішні чинники у їх тісному взаємозв’язку спричиняють постійний ріст значеннєвої структури лексики говірок, а також зумовлюють диференціацію говірок на семантичному рівні. Не беручи до уваги специфіку вияву семантики у просторовій проекції, а саме, несуцільне, острівне поширення, значення лексеми виявляється аерологічно релевантним, оскільки дає змогу виділити певні ареали, визначити центр і периферію поширення явища. При цьому повторюваними виявляються окремі тенденції розміщення вихідних і похідних значень, що дозволяє використовувати просторові характеристики окремих значень для їх генетичного втілення.
ареальний варіювання український лексика
Список використаних джерел
1. Атлас української мови. В з-х томах. Т. 1. Полісся, середня Наддніпрянщина і суміжні землі. – К.: Наук. думка, 1984. – 498 с.
2. Атлас української мови. В з-х томах. Т. 2. Волинь. Наддністрянщина. Закарпаття і суміжні землі. – К.: Наук. думка, 1988. – 520 с.
3. Говірки Чорнобильської зони: Тексти/ Гриценко П.Ю. – К.: Довіра, 1996. – 358 с.
4. Говори української мови/ Т.В. Назарова – К.: Наук. думка, 1977 – 590с.
5. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики: Монография – К.: Наук. думка, 1990 – 272с.
6. Дослідження з української діалектології: Зб. наук. праць: Мовознавство. – К.: Наук. думка, 1991. – 260 с.
7. Словник лінгвістичних термінів/ Кроткевич Є.В. – К.: Академія Наук УРСР, 1957. – 235 с.