Смекни!
smekni.com

Особливості перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах (стр. 3 из 6)

іменником,

e.g. To solve this problem we had to involve experts. - Для вирішення цієї проблеми, ми були змушені залучити експертів.

The interest rate was raised (so as) to attract customers. - Процентна ставка була збільшена для (з метою) залучення вкладників.

дієсловом,

e.g. To be there on time we must hurry. - Щоб бути там вчасно, нам треба поспішати.

чи підрядним реченням.

e.g. He was seen to go home. - Бачили, як він ішов додому.

Перед інфінітивом, що виражає мету, можуть стояти сполучники in order, so as щоб, для того щоб. Ці сполучники, однак рідко вживаються, особливо у розмовній мові. При перекладі на українську мову перед інфінітивом, що виражає мету, зазвичай ставиться сполучник щоб або для того,щоб:

e.g. І stayed there so as (in order) to see what would happen. - Я залишився там, щоб подивитися, що станеться.

Однак перед інфінітивом з негативною часткою not зазвичай стоїть союз so as або in order:

e.g. І will go there at once so as (in order) not to be late. - Я піду туди зараз же, щоб не спізнитися.

I will write down his telephone number so as (in order) not to forget it. - Я запишу номер його телефону, щоб не забути його.

2. Для вираження наслідку (зі словами too занадто, enough достатньо):

e.g. It is too cold to bathe today. - Сьогодні дуже холодно, щоб купатися.

І don't know him well enough to ask him for help. - Я знаю, його недостатньо добре, щоб просити його про допомогу.

Не is too old to be sent there. - Він занадто старий, щоб його послали туди.

Інфінітив в функції обставини, що виражає наслідок, перекладається на українську мову:

інфінітивом,

e.g. He is too young to understand it. - Він (ще) занадто молодий, щоб зрозуміти це.

чи самостійним реченням що вводиться союзом «і»,

e.g. Не managed to obtaіn thіs concessіon from the management only to fіnd that no one really needed іt. - Він домігся цієї поступки від адміністрації й у результаті знайшов, що вона нікому не потрібна.

Іn 1928 he resіgned hіs post never to return to publіc lіfe. - У 1928 році він пішов у відставку і ніколи вже не повертався до громадського життя (державної діяльності)

рідше дієприкметником або дієсловом,

e.g. Thіs questіon іs too dіffіcult to be settled wіthout further consultatіons. - Це питання занадто складне, щоб його можна було вирішити (щоб його вирішити) без подальших консультацій.

He is lazy enough to get up early. - Він досить ледачий, щоб вставати рано.

His mind was too much upset to put the same thoughts in another words. - Він був занадто засмучений, щоб висловити ті ж самі думки іншими словами.

При перекладі в цьому випадку перед інфінітивом завжди ставиться союз щоб або для того щоб. Українські союзи щоб, для того щоб перед інфінітивом можуть перекладається союзом so as або in order тільки в тому випадку, коли інфінітив висловлює мету:

e.g. Я прийшов сюди (з якою метою?), щоб допомогти вам. -I came here so as (in order) to help you.

Я запросила його (з якою метою?), щоб повідомити йому про це. - I invited him so as (in order) to tell him about it.

В інших випадках союзи щоб, для того щоб перед інфінітивом не переводяться:

e.g. Він дуже втомився, щоб піти в театр. - Не is too tired to go to the theatre.

У мене немає часу, щоб зробити цю роботу сьогодні. - I haven't any time to do this work today.

При перекладі на українську мову перед інфінітивом, що виражає мету, зазвичай ставиться союз щоб, або для того щоб.

e.g. He worked hard not to lag behind the other students. – Він старанно працював, щоб не відставати від інших студентів.

То brіng the іntensіty of one of the peaks to a standard value. - Для того щоб довести інтенсивність одного з піків до стандартної величини.

На думку Зражевської Т. А. і Біляєвої Л. М. інфінітив у функції обставини чи результату наслідку і супутньої обставини вживається як:

1) Інфінітив результату чи наслідку, якому передують слова such... (as), enough, so..., too..., only, часто має модальне значення і перекладається на українську мову або інфінітивом, чи самостійним реченням, що вводиться союзом «і».

e.g. Thіs questіon іs too dіffіcult to be settled wіthout further consultatіons. - Це питання занадто складне, щоб його можна було вирішити (щоб його вирішити) без подальших консультацій.

2) Якщо у реченні з інфінітивом у функції обставини чи результату наслідку немає вищезгаданих прикметників і прислівників, то інфінітив перекладається в залежності від сполучуваності слів в українській мові, часто самостійним реченням, що вводиться союзом «і».

e.g. Іn 1928 he resіgned hіs post never to return to publіc lіfe. - У 1928 році він пішов у відставку і ніколи вже не повертався до громадського життя (державної діяльності).

Але треба бути уважними тому, що інфінітив у цій функції становить труднощі при перекладі головним чином тому, що він помилково може бути прийнятий за обставину мети. Тільки зміст усього речення, а іноді і більш широкий контекст дозволяють визначити, чи є інфінітив обставиною мети чи результату. [5, с.8]

В.С. Сліпович стверджує, що англійський інфінітив значно відрізняється від українського по формі, функціям та наявністю інфінітивних оборотів. Інфінітив у функції обставини перекладається за допомогою українського іменника, рідше – за допомогою дієслова і дієприслівника:

а) обставина мети:

e.g. To solve this problem we had to involve experts. - Щоб вирішити (для вирішення цієї проблеми) цю проблему, ми були змушені залучити експертів.

б) обставина наслідку (після слів enough, too, so/such…as):

e.g. This method is enough to achieve reliable results. - Цей метод достатньо добрий, щоб досягти (він міг досягти) надійні результати.

в) обставина супутніх умов:

e.g. He reached the island to discover he had left his rods. - Він дістався до острова і виявив, що забув вудочки. [16, с. 94]

Отже, порівнюючи думки різних дослідників, ми можемо зробити висновок, що інфінітив у функції обставини мети чи наслідку часто перекладається на українську мову підрядними реченнями тому, що дуже часто неможливо знайти відповідні явища в українській мові.

1.6 Перекладацькі трансформації

Переклад з однієї мови на іншу неможливий без граматичних трансформацій.

Граматичні трансформації - це в першу чергу перебудова речення (зміна його структури) і всілякі заміни - як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними причинами - як суто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль відіграють граматичні чинники, тобто відмінності в ладі мов.

При зіставленні граматичних категорій і форм англійської та української мов зазвичай виявляються такі явища:

1) відсутність тієї чи іншої категорії в одній з мов;

2) частковий збіг;

3) повний збіг

Необхідність в граматичних трансформаціях виникає лише в першому і другому випадках. В українській мові, у порівнянні з англійською, відсутні такі граматичні категорії, як артикль або герундій, а також інфінітивні комплекси і абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг або розбіжність у значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій теж вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткова розбіжність категорії числа, часткова розбіжність у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива, деякі відмінності у вираженні модальності і т. п.

Вчений Я.І. Рецкер визначає трансформації як "прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому українську відповідність, що не збігається зі словниковим" [17, с.38]

Швейцер А.Д. зазначає у своїй книзі «Теорія перекладу», що граматичні трансформації - це в першу чергу перебудова речення (зміна його структури) і всілякі заміни - як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними причинами - як чисто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль грають граматичні фактори, тобто розходження у будові мов. [18, с. 214]

Дослідники Т.Р. Левицька та А.М. Фітерман пропонують наступні види трансформацій і прийоми їхнього здійснення:

1) Граматичні трансформації. До даного виду автори відносять такі прийоми, як перебудова речення, перестановки, заміни, додавання й опущення.

1. Перестановки - це зміна розташування мовних елементів у тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є звичайно слова, словосполучення, частини складного речення і самостійні речення у будові тексту.

e.g. A boy came into the room. – До кімнати зайшов хлопчик

2. Заміни - найбільш розповсюджений і різноманітний вид трансформації у процесі перекладу. Заміні можуть піддаватися як граматичні одиниці, так і лексичні, у зв'язку з чим можна говорити про граматичні і лексичні заміни. До граматичного ж відносяться наступні типи:

а) заміна форм слова;

e.g. The struggles of the Indian people in the USA. – Боротьба індійців в США.

б) заміна частин мови;

e.g. He is a poor swimmer. – Він погано плаває.

в) заміна членів речення (перебудова синтаксичної структури речення);

e.g. The crash killed twenty people. – В результаті катастрофи загинуло 20 чоловік.

3. Додавання. Цей тип перекладацької трансформації заснований на відновленні при перекладі опущених "доречних слів"

e.g. Gun license. – Ліцензія на право носити зброю.

4. Опущення - явище, прямо протилежне додаванню. При перекладі опущенню піддаються найчастіше слова, що являються семантично надлишковими, тобто значення, які вони виражають, можуть бути витягнуті з тексту і без їхньої допомоги.

e.g. The proposal was rejected and repudiated. - Пропозиція була відхилена.

2) Лексичні трансформації. Сюди входять наступні прийоми: опущення, додавання, конкретизація, генералізація і заміна.

3) Стилістичні трансформації, до яких відносяться описовий переклад, різні заміни, компенсація, синонімічні заміни. [10, с. 32]

Мовознавець Л.К. Латишев дає класифікацію трансформацій у процесі перекладу по характеру відхилення від міжмовних відповідностей, у якій усі трансформації підрозділяються на:

1. Морфологічні - заміна однієї категоріальної форми на іншу чи декількома;

2. Синтаксичні - зміна синтаксичної функції слів і словосполучень;

3. Стилістичні - зміна стилістичного забарвлення відрізка тексту;

4. Семантичні - зміна не тільки форми вираження змісту, але і самого змісту, а саме, тих ознак, за допомогою яких описана ситуація;