Уся система інтенсивності якісної ознаки доволі широка і має різні ступені, котрі можна звести до наступної градації:
1 ступінь нульовий,
2 ступінь малий,
3 ступінь неповний
4 ступінь приблизний
5 ступінь достатній
6 ступінь елятивний
7 ступінь надмірний1
або
1 ступінь малий,
2 ступінь неповний,
3 ступінь середній
4 ступінь дуже високий
1Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія. -Львів, 1967. -Вип. 12.-C.114.
5 ступінь надзвичайно високий 1
Високий ступінь інтенсивності якості є найширшою за засобом вираження категорією у системі ступенів інтенсивності якості. Засоби, якими він виражається у мові, є виразними експресивними засобами, що часто набувають емоційного насичення. Такі засоби передають здебільшого суб'єктивне (оцінне) судження автора. Таким чином, слід розрізняти інтенсивність об'єктивну та суб'єктивну, або оцінну.
Для вираження об'єктивної інтенсивності (при якій цілком відсутнє емоційне ставлення) у мові є певні усталені засоби, загальновживані в літературній мові норми, котрі є завжди традиційні. Наприклад: valde + прикм., префікс рrае-, а також ступені порівняння, що поєднують у собі і порівняльне, і елатавне значення, залежно від задуму автора, та ін..
Проте, мова служить не лише для вираження думки, але й для висловлення почуттів та емоцій. Дійсність завжди сприймається суб'єктивно, пізнання її завжди супроводжує емоційна оцінка того, що пізнається. Засоби, якими передається суб'єктивна інтенсивність ознаки, є спільними до деякої міри у різних мовах, оскільки вони утворюються на основі загальних психологічних законів. Проте, залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуються відповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Наприклад, у мовах флективної будови часто вживаються для цього морфологічні засоби, особливо суфікси, при цьому, крім елативних суфіксів, велику роль відіграють так звані зменшувально-пестливі абозбільшувано- зневажливісуфікси, наприклад, зменшувально-пестливі суфікси: -ulu,-culu,-іlu,-ellu, та ін.:
Regulus=parvus rex - малий цар,
або
homunculus- людинка (від homo).
1Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико -синтаксические средства его выражения в современном итальянском и французском языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград, 1978.-№2.-C.123.
1.1 Класифікація та аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника
Усі засоби вираження інтенсивності якісної ознаки можна розділити на дві основні групи: морфологічні та лексико-синтаксичні.
А) Морфологічні засоби:
1. Суфіксальні;
Сюди належать передусім суфікси, що утворюють ступені порівняння (-іоr,-ius,-issim,-lim,-rim,атакож неправильні та суплетивні), коли вони виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвиток елативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..
2. Префіксальні.
Префікси рrае-, реr-,in- наприклад: реrmulti, ае, а - дуже нечисленні, рrаесlarus, а, um – дуже славний,іnnumerabilis,е –незліченний.
Б) Лексико-синтаксичні засоби:
1. Кількісний (рідше якісний) прислівник + прикметник у звичайному ступені порівняння, наприклад: valdegavisus - дуже веселий1.
2. Цілі фразеологізми, а також фразеологічні порівняння.
3. Конструкції з узагальненим об'єктом (терміном) порівняння, як наприклад:
Musaeanteomniaduicus. - Музи над усе солодкі.
4. Ітерація (повтори), наприклад, liber,liberum - дуже вільний (Горацій), fortis,fortis -дуже мужній (написи), malum,malum - дуже погане (Коммодіан), bellebellus – дуже гарний, miseremiser - дуже нещасний, які належать до архаїчного способу градації2.
1Боголюбова Л.И.О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та. –Ленинград,1978-.№2.-C.130
2Wölfflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv für Lateinische Lexikographie und Grammatik..-1884.- Bd.I.-S.93-95
5.Прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens- величезний, immanis - надзвичано великий, exiguus, pusillus- дуже малий, та ін..
6. Підсилення інтенсивності якості прикметника сполучником quamvis(quam)у підрядних допустових реченнях :
Quamvis hоc turpe sit, tamen,quoniam expedit,faciam. (Сіс. Off.III, 53)Як би це небуло ганебно (хоч це і ганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.
та у сполученні зpossum ,а також із суперлативом.
2.1.1Суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння
прикметників
Розглянемо засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника, що найчастіше зустрічаються у літературі класичного періоду. Це, передусім, ступені порівняння, коли вони виражають елативне значення, наприклад (тут і далі перший із наведених перекладів є перекладом А.Содомори, другий – дослівним перекладом тексту):
Nec satis hoc Baccho est: ipsos quoque deserit agros Cumque choro meliore sui vineta Timoli Pactoloque petit, quamvis non aureus illo Tempore nec caris erat invidosus harenis.
[Оvid.Меt., XI, 85-88]
Вакхові все ж того мало було. Залишивши ті землі,В колі найкращих жінок він до рідного Тмолу подався,Де пропливає Пактол. хоч у нору ту золотоноснимВін ще не був і піском дорогим ще не вабив нікого.
Вакхові того не було досить: коли він залишив ті землі.
Відправився разом із гуртом кращих у виноградники свогоТімолу,Та до Пактолу, хоча в цей час він ще не був золотим,Та не був гідний заздрості через золотий пісок.
У цьому прикладі наведений прикметникmeliore , пов’язаний із іменником choro, котрий є компаративом , що, по суті, не виражає порівняння, а високий ступінь інтенсивності якісної ознаки.
Аналогічно і в іншому прикладі:
…Miseratus Apollo, cum se Dacdalion saxo misisset ab alto, fecit avem et subitis pendentem sustulit alis oraque adunca dedit,curvos dedit unquibus hamos, virtutem antiquam,maiores corpare vires.
[Оvid. Меt, XI, 339-343].
....але змилосердивсьФеб: коли Дедаліон із високої кинувся скелі,В птаха його обернув - і на крилах повис він у леті.
Дзьоб гачкуватий і кігті такі ж йому дав, і завзятість Давню зберіг, і хоч і меншим зробив - неабияку силу.
Жалісливий Аполлон, коли Дедаліон кинувся з високої скелі, зробивйого птахом І підняв його, що висить на щойно створених крилах, дав йому гачкуватий дзьоб та гачкуваті криві кігті, а також колишню завзятість, і більші відносно тіла сили [тобто більші як для такого]
У цьому прикладі автор співставляє сили, які наявні, із тими, які мали би бути у такого малого тіла, тобто із тим ступенем якості, який він вважає за норму.
Розглянемо ще деякі приклади , де вживається безвідносний вищий ступень:
Nec fuit arborei studiosior altera fetus:
[Ovid.Met.XIV 625]
Жодна з-між них про плодючість дерев так сердечно не дбала.
Жодна старанніше не дбала про плоди дерев.
Hanc deus et melior litem natura diremit: Nam caelo terras et terries abscidit undas Et liquidum spisso secrevit ab aere caelum.
[Ovid.Met.I ,21-23]
Бог тоді втрутивсь однак, і добірніші сили природи.
Неба намет од землі відділив він, а землю- від моря,Потім ефір блискотливий підняв над імлистим повітрям.
Бог тоді вирішив суперечки і кращі сили природи: А саме-відділив небо від землі, а землю –від води, І прозорий ефір від густого повітря.
Tertia post illam successit aenea proles, Saevior ingeniis et ad horrida promptior arma, Non scelerata tamen de duro est ultima ferro.
[Ovid.Met.I ,125-127]
Третє на зміну йому підійшло тоді-мідне поріддя.
Грізної вдачі було і до жорстокої зброї поквапне, Ще не злочинне, однак, як останнє-з заліза твердого.
Третє після нього прийшло мідне потомство, Суворіше вдачею і до жорстокої зброї більш рішуче, Ще не злочинне, однак, як останнє із заліза твердого.
...“O me mihi carior”inquit pars animae consiste meae!...
[Ovid.Met.VIII,405-406]
„Стань трохи далі ,дорожчий мені над життя моє власне,Втіхо моєї душі!”...
„Стань від мене далі, дорожчий мені,частина моєї душі ”,- крикнув ...
Transit in aestatem post ver robustior annus Fitque valens iuvenis:neque enim robustior aetas Ulla nec uberior,nec quae magis ardeat,ulla est.
[Ovid.Met.XV,206-208]
Після весни, вже кремезніший, рік переходить у літо,Зросту сягає юнак;ні багатством, ні силою жоденВік не зрівняється з ним , не буває палкішого віку.
Після весни міцніший рік переходить у літо, І юнак стає сильнішим :і жоден вік не є сильнішим І багатшим і тим, який більше палає.
….Inamabile regnum desere teque refer caeli melioris ad auras
[Ovid.Met.IV,477-478]
....Край нам немилийможеш на небо своє, де чистіше повітря ,змінити .
Покинь неприємний тобі крайІ повертайся до кращого неба.
…Vosne,acrior aetas,
o iuvenes ,propiorque meae, quos arma tenere, non thyrsos, galeaque tegi,non fronde,decebat?
[Ovid.Met.III,540-542]
....А ви,хто сьогоднів розквіті сил,мої друзі-ровесники,-спис, а не тирс вамличить тримати в руці, не вінок, а шолом одягати!