Таблиця 4 Продуктивність словотвірних засобів похідних утворень від іменників назв фруктів, овочів та злакових культур
| № | словотвірні значення | словотвірний засіб | кількість дериватів | % |
| 1 | демінутивність | -к- -чик -еньк-/-оньк- -ок- -ець -ик -ен- -очк- | 19 7 6 5 3 3 1 1 | 13,3 4,9 4,2 3,5 2,1 2,1 0,7 0,7 |
| 2 | напої | -івк- -ник -анк-/-янк- -тин -ад -овиц- | 12 2 2 1 1 1 | 8,4 1,4 1,4 0,7 0,7 0,7 |
| 3 | локативність | -ник -ищ- -ик -ар -як -няк- | 5 3 3 1 1 1 | 3,5 2,1 2,1 0,7 0,7 0,7 |
| 4 | сингулятивність | -ин- -к- -инк- -иц- | 11 1 1 1 | 7,7 0,7 0,7 0,7 |
| 5 | Порість | -инн- -д- -ин- | 12 1 1 | 8,4 0,7 0,7 |
| 6 | особа за родом діяльності | -івник -ар -ник | 7 1 1 | 4,9 0,7 0,7 |
| 7 | страва | -ник -янк -няк | 7 2 1 | 4,9 1,4 1,4 |
| 8 | аугментативність | -ищ- -к- | 9 1 | 6,3 0,7 |
| 9 | представник фауни | -івк- -ник -иц -янк- | 2 1 1 1 | 1,4 0,7 0,7 0,7 |
| 10 | посуд | -ниц- | 2 | 1,4 |
| 11 | локативність | -ищ- | 2 | 1,4 |
| 12 | насіння | -ц- | 1 | 0,7 |
| Всього | 146 | 100 | ||
2.2 Способи і засоби реалізації словотвірних значень похідних утворень від іменників назв овочів, фруктів та злакових (ад’єктивна зона)
Способами словотворення похідних ад’єктивної зони від фруктів, овочів та злакових культур серед опрацьованих словоформ є суфіксація й основоскладання. Наші спостереження дають підстави стверджувати, що в моносемних прикметниках найактивнішим формантом, який взаємодіє з твірною основою, є суфікс -ов-: агрусовий, айвовий, виковий, черемховий, пасльновий, кабачковий, кроповий, рисовий.
Суфікс -н- зафіксований в похідних: мандаринний, виноградний, брусничний, шафранний, пшеничний, ячмінний. Як показує досліджуваний матеріал, деякі суфікси наявні лише в декількох прикладах:
-ев-: аличевий, щавлевий;
-ян-: кукурудзяний, овсяний, картопляний;
-енн-/-инн-: тиквенний, цибулиний.
Характаризуючи двосемні прикметники необхідно підкреслити, що найбільша активність спостерігається у суфікса -ов-: бруслиновий, гранатовий, кокосовий, порічковий, обліпиховий.
За допомогою суфікса -н- та -ев- творяться такі похідні: горобинний, помаранчевий.
Трисемну структуру похідних реалізує невелика кількість прикметників, які утворені за допомогою таких суфіксів:
-ов-: горіховий;
-ев-: грушевий;
-н-: яблучний, шовковичний, смородинний, полуничний.
Чотирисемним є лише два похідні ад’єктивної зони “вишневий” із суфіксом -ев- , абрикосовий (абрикосний) з суфіксом -ов-(-н-).
Отже, способами словотворення похідних від іменників назв фруктів, овочів і злакових культур виступають суфіксація, основоскладання й лексико-семантичний способи творення. Серед них домінуючим є суфіксація, бо основоскладання й лексико-семантичний способи творення поступаються продуктивністю. Суфіксація має універсальний характер, оскільки за допомогою словотвірних суфіксальних формантів від назв овочів, фруктів і злакових культур утворюються похідні обох зон (субстантивної й ад’єктивної).
Таблиця 5 Продуктивність словотвірних засобів похідних утворень від іменників назв фруктів, овочів і злакових культур (ад’єктивна зона)
| № | словотвірне значення | словотвірний засіб | кількість дериватів | % | |
| 1 | моносемні прикметники | -ов- -н- -ян- -енн-/инн- -ев- | 36 16 3 3 2 | 6,72 17,92 3,36 3,36 2,24 | |
| 2 | двосемні прикметники | -ов- -н- -ев- | 18 1 1 | 20,16 1,12 1,12 | |
| 3 | трисемні прикметники | -н- -ов- -ев- | 4 1 1 | 4,48 1,12 1,12 | |
| 4 | чотирисемні прикметники | -ев- -ов- -н- | 1 1 1 | 1,12 1,12 1,12 | |
| Всього | 89 | 100 | |||
Отже, способами словотворення похідних від іменників назв фруктів, овочів і злакових культур виступають суфіксація, основоскладання й лексико-семантичний способи творення. Серед них домінуючим є суфіксація, бо основоскладання й лексико-семантичний способи творення поступаються продуктивністю. Суфіксація має універсальний характер, оскільки за допомогою словотвірних суфіксальних формантів від назв овочів, фруктів і злакових культур утворюються похідні обох зон (субстантивної й ад’єктивної).
словотвірний іменник семантичний деривація український
ВИСНОВКИ
Дослідження теоретичних питань словотвору, пов’язаних з основоцентричним аспектом вивчення лексичної деривації і створенням типології дериватів, яка грунтується на тотожності твірної основи, дає підстави зробититакі основні узагальнення і висновки.
1. Дотеперішні мовознавчі дослідження не вичерпують проблематики словотвору. Беручи до уваги ту обставину, що основна одиниця словотвору – похідне слово – структура двочленна, що поєднує формантну й базову частини, формантоцентричний аспект аналізу словотвору потребує доповнення даними, які грунтуються на з’ясуванні ролі твірної основи у формуванні деривата. Тільки врахування результатів обох підходів до словотвору забезпечує адекватну характеристику дериваційної системи у всій її складності й багатогранності.
2. Українські десубстантиви становлять помітний пласт дериватів, які утворюють своєрідну, специфічну підсистему в словотвірній системі сучасної української мови. Твірною базою для 264 похідних стали 75 іменників. Сформовано і вивчено в семантико-дериваційному аспекті назви фруктів, які стали твірною базою для іменників зі значенням демінутивності, іменників на позначення напоїв, іменників з локативним значенням, іменників, що називають осіб за родом діяльності, іменників зі значенням сингулятивності, іменників на позначення порості, іменників, які називають представників фауни, іменників, що вказують на технічні засоби, іменників на позначення страви, іменників із значенням аугментативності, прикметників з семантичними значеннями- ”зроблений з...”, “виготовлений з.., зі...”, “який має колір”, “настояний на”; назви овочів, що стали твірною базою для іменників зі значенням: “демінутивність”, “сингулятивність”, пристрій, “порість”, “аугментативність”, “страва”, “локативність”, представники фауни, “особа за родом діяльності”, “напій”, “посуд”, процесуальність – субстантивної зони, “загальна відносність”, “виготовлений з.., зі.., із…”, “який має колір”, “за подібністю” -ад’єктивної зони; назви злакових, які утворили іменники зі значенням демінутивності, іменники з інструментальним значенням, іменники, які мають локативне значення, іменники на позначення страви та прикмнтники зі значеннями: “загальна відносність”, “виготовлений з...”. Отже, частиномовна будова словотвірної парадигми має двозонну субстантивно-ад’єктивну структуру в трьох розглянутих групах. Спостерігається неоднакова кількісна наповнюваність як зон так і семантичних похідних. Найчисленнішою зоною похідних є субстантивна, а найчисленнішу групу складають іменники зі значенням демінутивності в усіх розглянутих групах
3. Аналіз словотвірних парадигм показує, що це група твірних словотвірно досить активна, хоча реалізація дериваційного потенціалу конкретними похідними неоднорідна. Реалізація певних семантичних позицій пов’язана з семантикою слова й особливістю використання. Повна протяжність не властива жодній із конкретних словотвірних парадигм аналізованих іменників. Різним є число семантичних значень на базі кожної групи, у типовій словотвірній парадигміназв фруктів – 10, іменників назв овочів – 16, назв злакових – 6. Спецефічним є ряд семантичних значень, характерних тільки для однієї семантичної групи: “пристрій”, аугментативність”, “страва”, “представники фауни”, “посуд”, процесуальність” – субстантивна зона, “за подібністю” – ад’єктивна зона (типова словотвірна парадигма назв овочів), “настояний на” – ад’єктивна зона (типова словотвірна парадигма назв фруктів).
4. Основними способами словотворення дериватів виступають суфіксація, основоскладання й лексико-семантичний способи. Універсальним словотвірним способом у десубстантивній деривації виступає суфіксація. Поєднуючись із основами іменників, суфікси утворюють іменники та прикметники з усіма словотвірними значеннями, характерними для десубстантивів, крім “процесуальність”, “хвороба” в субстантивній зоні іменників похідних від назв овочів.
5. Члени словотвірної парадигми характеризуються семантичною незалежністю один від одного. Вони пов’язані між собою за змістом лише опосередковано, через семантику твірного слова.
6. Із 86 проаналізованих твірних слів 64 мають двозонну структуру похідних. Найбільша кількість похідних належать словам “кукрудза” й буряк. Серед опрацьованих іменників 16 не мають жодного похідного :апорт, антонівка, авокадо, дюшес, жерделя, інжир, кабарне, кавіль, кармазинка, качанка, кипариска, ківі, кінкан, кінза (кіндза), каротель, бут, батат. Укладені типові словотвірні парадигми іменників назв фруктів, овочів та злакових здатні продемонструвати основні напрями дериваційних процесів на базі розглянутих іменників, спільне та різне у словотворі цих підсистем в сучасній українській мові, загальну направленість твірних на створення десубстантивів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Авдєєва С.Л. Основна термінологія морфологічної парадигми Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. – Вип.IV. – К.: КНЄУ, 2001. – С. 230-233.
2. Бакина М.А. Имена прилагательные как производные основы современного русского словообразования // Развитие словообразования современного русского языка. – М.: Наука, 1966. – С. 18-29.