Таким чином, операції та дії, які учні повинні виконувати в процесі породження й сприйняття мовлення, є прямо протилежними одне одному, а відповідно, методика навчання різного виду операціям та діям, що входять у склад того чи іншого виду мовленнєвої діяльності, буде різною.
Слід відразу зауважити, що одне й те ж граматичне явище може використовуватися як при породженні, так і при сприйнятті мовлення, тобто є і в продуктивній, і в рецептивній мовленнєвій діяльності; тому вправи для навчання операціям та діям з ними можуть мати і репродуктивний і рецептивний характер. (23, с.110 – 115)
В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного граматичного мінімуму та пасивного граматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень має оволодіти тими граматичними структурами, які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі граматичні структури, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання й розуміння мовлення. Щоб сприймати й розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом.
Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, це оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння й письма, та рецептивними, тобто граматичними навичками аудіювання і читання. (5, с.72-73)
II. Технологія навчання активного граматичного матеріалу
Формування мовленнєвих граматичних навичок слід проводити поетапно з урахуванням умов функціонування граматичних структур у мовленні. Виділяють три основні етапи формування граматичної навички в продуктивному мовленні: 1) ознайомлення й первинне закріплення; 2) тренування; 3) застосування.
II.1. Ознайомлення й первинне закріплення
граматичного матеріалу
Метою даного етапу є створення орієнтовної основи граматичної дії для наступного формування навички в різних ситуаціях спілкування. На цьому етапі необхідно розкрити значення, формоутворення та використання граматичної структури, забезпечити контроль її розуміння учнями та первинне закріплення.
Ознайомлення з новим граматичним матеріалом для продуктивного засвоєння частіше за все має місце в учбово-мовленнєвих ситуаціях, пропонуємих усно або при читанні, під керівництвом учителя в наступному порядку:
1. Загальна установка на функціональну направленість нової граматичної структури. (Наприклад: Сьогодні ми дізнаємось, як потрібно говорити, якщо ... .)
2. Створення й пред’явлення учбово-мовленнєвих ситуацій, типових для функціонування нової граматичної структури; сприйняття учнями структури на слух або візуально та її розуміння як результат екстралінгвістичних та мовленнєвих дій.
3. Контроль розуміння значення нової граматичної структури та правильності її використання шляхом вибіркового перекладу з іноземної на рідну мову, виконання й коментування фізичних дій, використання наочності, умовного перекладу та інших прийомів, що не потребують відтворення нової структури.
4. Вибір правила та його формулювання.
5. Аналіз та усвідомлення граматичних явищ за допомогою ознайомлювальних вправ.
Прийоми для створення учбово-мовленнєвих ситуацій при семантизації граматичних явищ є різними. Їх можна звести до кількох основних:
1. Використання реальних предметів та фізичних дій для розкриття сутності явища.
2. Звернення до уявних дій (жестів, пантоміми) для передачі значення того чи іншого явища.
3. Використання різних засобів наочності (картин, серій картин, фотографій, карток, слайдів, марок, планів, географічних карт), в яких моделюються фрагменти дійсності, що слугують предметом висловлювання.
4. Використання учбових фільмів, що дозволяють наочно й ситуативно представити особливості використання того чи іншого явища.
5. Створення іншомовного контексту шляхом посилання на реальні події, відношення, факти, реалії (з життя учнів). Такі ситуації створюються словесним шляхом, з опорою на внутрішню наочність.
6. “Розігрування” мовленнєвих вчинків у пропонуємих обставинах з використанням лялькового чи тіньового театру. В експозиції повідомляються умови та відомості про учасників спілкування. Ролі персонажів, якщо немає відповідної фонограми, озвучує викладач. Обставини можуть поєднуватися із зоровою наочністю.
7. Використання перекладних мовних засобів семантизації граматичних структур у вигляді перекладу-пояснення, порівняння.
Приклади вправ
1. Порівняйте використання ... в наступних ситуаціях та скажіть, за якою ознакою вони протиставлені.
2. Порівняйте ситуації, знайдіть спільне та відмінне в значенні граматичних форм.
3. Поясніть використання граматичних явищ.
4. Скажіть, які з наведених речень не мають змісту в наступних ситуаціях.
5. Виберіть потрібну форму з декількох даних.
6. Укажіть граматичну форму, яку необхідно використати в наступних реченнях українською мовою.
7. Прослухайте пари речень та вкажіть те з них, яке відповідає перекладу, що даний на картці.
8. Випишіть речення з ... .
9. Знайдіть у тексті граматичні явища, що виражають ... .
10. Створіть граматичні форми за зразком (правилом). Прочитайте граматичні форми та вкажіть їх формоутворюючу ознаку.
11. Визначте значення граматичної форми в наведених ситуаціях.
12. Укажіть номер ситуації, в якій є помилка у використанні граматичної форми.
13. Скажіть, яке граматичне явище ви використали б у наступних ситуаціях.
14 Вкажіть ситуації, що наведено нижче, в яких може бути використана дана граматична структура.
15. Змініть ситуацію таким чином, щоб можна було використати протилежну за значенням граматичну структуру.
16. Погодьтесь або відмовте, використовуючи одну з двох запропонованих вам граматичних форм. Мотивуйте свою відповідь.
17. Прослухайте питання та скажіть, що ви зробите те, про що йде мова, коли обставини почнуть змінюватися
18. Прослухайте репліки та в залежності від ситуації скажіть співбесіднику, щоб він не хвилювався.
II. 2. Тренування
Формування мовленнєвої граматичної навички передбачає розвиток навички відносно точного відтворення вивчаємого явища в типових для його функціонування мовленнєвих ситуаціях та розвиток її гнучкості за рахунок варіювання умов спілкування, що потребують адекватного граматичного оформлення висловлювання. З цією метою використовуються імітаційні, підстановчі, трансформаційні вправи. В окрему групу виділяються вправи ігрового характеру.
Імітаційні вправи можуть бути побудовані на одноструктурному або опозиційному (контрастному) граматичному матеріалі. Граматична структура в них є заданою, її слід повторити без змін. Виконання вправ може проходити у вигляді прослуховування та повторення форм за зразком, контрастного повторення різних форм за викладачем, списування тексту або його частини з підкресленням граматичних орієнтирів.
Приклади вправ.
1. Повторіть ... за диктором.
2. Повторіть наступні речення, виконуючи відповідні дії.
3. Повторіть ... в паузах за диктором, звертаючи увагу на підвищення (зниження) тону в кінці речення.
4. Прочитайте речення хором (ланцюжком, по парах).
5. Перепишіть наступні речення.
6. Скажіть, що ви робили те ж, що й диктор (якщо це відповідає дійсності).
7. Підтвердіть висловлювання диктора, якщо він правий.
8. Якщо ви вчора робили щось інше, скажіть про це.
9. Виконайте команду й скажіть, що ви зробили.
10. Скажіть, що сьогодні все було, як завжди.
11. Скажіть, що в неділю (на минулому тижні) ви робили те, що любите робити.
12. Підтвердіть, що висловлювання вашого співбесідника відповідає дійсності.
13. Скажіть співбесіднику, що він помиляється.
14. Погодьтесь з твердженням товаришів.
15. Скажіть одну й ту ж фразу голосно, тихо, швидко, повільно, іронічно.
16. Висловте впевненість, здивування з приводу висловлювання вашого товариша.
17. Скажіть фразу, змінюючи логічний наголос на окремих словах.
18. Повторіть, додаючи слово (словосполучення, фразу).
19. Повторіть для того, хто вас не почув.
Підстановчі вправи використовуються для закріплення граматичного матеріалу, вироблення автоматизмів у використанні граматичної структури в аналогічних ситуаціях.
Суттєвим для організації підстановчих вправ є забезпечення підказки елементів для підстановки. Підказка може мати екстралінгвістичний та мовленнєвий характер. Особливо ефективними є підстановчі вправи, що потребують не тільки автоматичного конструювання речень за аналогією з мовленнєвим зразком, але й вибору в результаті протиставлення граматичних форм у підстановчій таблиці. Слід пропонувати учням такі вправи, в яких потрібно спочатку протиставити необхідну граматичну форму ряду подібних і лише потім скласти речення за зразком. Продуктивні й підстановчі вправи, побудовані за принципом протиставлення, засновані на одночасному показі двох кадрів або картинок, що зображують опозиційні граматичні значення.
Приклади вправ.
1. Складіть речення за допомогою підстановчої таблиці.
2. Складіть якомога більше речень, використовуючи таблицю. Перекладіть речення, позначені зірочкою.