1. Відокремлювати головне від другорядного.
На матеріалі декількох фраз викладач показує, як виділяти значеннєві віхи, відшукуючи відповіді на питання хто?що робить ?Що відбувається?яким чином?, а також іноді де ? коли? з якою метою?
Після того як учні навчаться виділити значеннєві віхи і повторювати фразу в скомпресованому виді, варто виконати аналогічні вправи на матеріалі групи фраз, пов'язаних за змістом. Робота над розвитком даного уміння, а також і всіх наступних завершуються, коли всі учні виконують відповідні завдання правильно й у швидкому темпі.
2. Визначати тему повідомлення.
Робота ведеться на матеріалі мікротексту. Вчитель пояснює, що відповідь на питання про що? міститься в темі повідомлення, і показує на 2-3 мікротестах розкриття теми. Потім учні, прослухавши мікротекст, вибирають із трьох запропонованих варіантів формулювання теми, що відповідає даному тексту, самі визначають тему і, нарешті, придумують заголовок, що відбиває тему тексту. Паралельно в кожнім тексті виділяються значеннєві віхи.
3. Членувати текст на значеннєві фрагменти, визначати факти повідомлення.
Зазвичай, спочатку викладач сам виділяє факти, пояснюючи хід своїх дій. Варто пояснити учням, що для виділення фактів потрібно знайти в тексті відповіді на питання про що? і що?
Учням пропонується на матеріалі різних звучних текстів виконати наступні завдання: розділити текст на значеннєві фрагменти і порахувати їхню кількість, перелічити факти тексту, поставивши питання до кожного з них, розставити пункти плану відповідно до послідовності фактів у тексті, привести план у відповідність з фактами тексту (забрати зайві, додати пропущені, виправити невірні) і, нарешті, самим скласти план, відбивши в ньому усі факти тексту. Одночасно визначається тема тексту і виділяються ключові слова.
4. Встановити логічні зв'язки між елементами тексту.
Для оволодіння даним умінням варто використовувати цілісний звуковий мікротекст. Викладач показує на прикладі конкретного тексту його композицію: початок, основну частину, кінцівку. Він приховує логіку викладу шляхом постановки питань до кожної наступної фрази. Рекомендується виконати наступні вправи: розставити фрази в логічній послідовності (не більш 5 коротких речень), поміняти місцями фрази відповідно до логіки викладу, замінити фразу, що порушує логіку викладу, привести опис сюжетної картини/серії картин у відповідність з логічною послідовністю подій. Скласти план фабульного тексту, дотримуючи послідовності фактів.
5. Виділити головну думку.
Варто пояснити учням, що головна думка відбиває задум автора і відповідає на запитання, з якою метою автор розповів про щось. Потім варто розглянути головну думку, що виражена в тексті експліцитно, учні самі повинні знайти головну думку в тексті, потім вибрати з трьох запропонованих варіантів головну думку, що відповідає змісту прослуханого тексту, і, нарешті, самим сформулювати головну думку.
6. Сприймати повідомлення до визначеного темпу (у даному випадку повільному), визначеної тривалості звучання (1,2 - 2 хв) до кінця без пропусків. Формування цих умінь доцільно здійснювати одночасно.
Вчителю варто сказати учням про те, що вони не повинні прагнути цілком запам'ятати початок тексту, тому що в цьому випадку вони втомляться і погано запам'ятають кінець. Їм необхідно, спираючись на уміння 1 і 3, намагатися запам'ятати основний зміст усього тексту й особливо уважно прослухати кінець, тому що часто наприкінці міститься сама важлива інформація.
Потім учням пропонується прослухати текст, коротко передати початок і середину і по можливості ПОВНО і ТОЧНО відтворити кінець. Можна використовувати наступний прийом роботи: слабкий учень переказує кінець тексту, середній повторює сказане і додає пропущене і, нарешті, сильний учень відтворює кінець тексту повно і точно.
Такі коротенькі прийоми, за допомогою яких за період початкового етапу можна сформувати базисні уміння аудіювання і досягти його вихідного рівня. Критерієм сформованості всіх зазначених умінь є здатність учнів повно і точно зрозуміти короткий текст із новим простим змістом, доступний за мовною формою, пред'явлений вчителем один раз у повільному темпі без зорової опори у виді картин.
Отже, можливість інтенсифікації навчання аудиюванню у формуванні базових умінь даного виду мовленнєвої діяльності на середньому етапі після створення перцептивної бази аудиюванню. Відомо, що цілеспрямований розвиток умінь вимагає менше витрат часу і зусиль учнів, чим стихійне і комплексне, і дає кращі результати. Крім того, проведення цієї роботи на середньому етапі повинно забезпечити більш рівномірний і послідовний розвиток аудіювання і дозволить уникнути витрат часу на подолання труднощів, пов'язаних з не сформованістю даних умінь, на вищих етапах.
Пропонований Єлухиною шлях навчання аудиюванню на середньому етапі повинний додати педагогічному процесу більшу комунікативну спрямованість, тому що в цьому випадку центр роботи буде перенесений на мовні вправи, виконувані на матеріалі зв'язних текстів.
Висновки по розділу 2.
І так, у даний час методика викладання аудіювання містить у собі навчання цьому виду мовленнєвої діяльності як мети навчання, і як засобу оволодіння іншими видами мовленнєвої діяльності. Тому для досягнення бажаних результатів у навчанні аудиюванню варто застосовувати і спеціальні, і неспеціальні мовні вправи, а також, звичайно ж, і мовні (підготовчі).
Завдяки своїй результативності великою популярністю користається метод "Снігової кулі" Єлухиної Н.В. Він заснований на тім, що кожне нове уміння аудіювання (а їх Єлухина виділяє шість) вводиться після закріплення набутих раніше умінь.
Висновок.
Отже, у даній курсовій роботі був досліджений сам процес аудіювання, способи його викладання як одного з найважчих і найважливіших видів мовленнєвої діяльності, шляхи подолання труднощів, з якими учні зіштовхуються, і все це в основному відносно початкового ступіня навчання. Також при використанні поглибленого вивчення методичної і психолого-педагогічної літератури був вивчений і викладений інтенсивний метод навчання аудіюванню Єлухиної Н.В. на середньому етапі.
Таким чином, оволодіння аудіюванням як видом мовленнєвої діяльності, повинно забезпечувати успішний процес комунікації, розвивати уміння учнів говорити і розуміти іноземну мову, так як цей процес складний і важкий, то в школах необхідно приділяти більшу увагу даній процедурі. Дуже важливо підвищити мотивацію в учнів до розуміння іноземної мови на слух. Для удосконалювання процесу навчання аудіюванню є всі передумови: техніка в сучасний час розвивається високими темпами, і у вчителів з'являється усе більше можливостей використовувати різні види технічних засобів навчання.
Список використаної літератури.
1. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: учебник. – М.: Высш. шк., 1982.
2. Рогова Г.В., Верищагина Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе
3. Сахарова Т.Е., Рабинович Ф.М., Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение., 1991.
4. Вайсбурд М.Л. Обучение учащихся средней школы пониманию иностранной речи на слух. – М.: Просвещение, 1965.
5. Старков А.П. Обучение английскому языку в средней школе. – М.: Просвещение, 1978
6. Гез. Н.И. «Роль условий общения при обучении слушанию и говорению»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1981 - №5 - с. 32.
7. Ткаченко Р.Г., Роговская Б.И. Карлайл М.С. «О речи учителей на уроке»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1984 - №2 - с. 57.
8. Елухина Н.В «Основные трудности аудирования и пути их преодоления»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1977 - №1 - с. 18.
9. Уайзер Г., Фоломкина С. «Развитие понимания устной речи в 5 – 6 классах»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1960 - №5 - с. 36.
10. Рогова Г.В. «О речи учителя на уроке»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1964 - №5 - с. 6.
11. Елухина Н.В. «Интенсификация обучения аудированию на начальном этапе»: Ж. «Иностранные языки в школе». – 1986 - №5 - с. 15.
12. Савинов С.Н. Обучение иностранному языку во внеклассной работе.: Пособие для учителей. – М.: Просвещение. 1991.