Нові відіменникові прийменники в українській мові

Реферат на тему: Нові відіменникові прийменники в українській мові Граматична система української мови, незважаючи на її велику стійкість, стабільність засад, зазнає певних змін, що виявляються, зокрема, в поповненні її одиниць, удосконаленні граматичних правил тощо. Прикладом таких змін слугує прийменникова система, у якій на основі первинних прийменників постало багато похідних одиниць, що диференціювали й конкретизували релевантні відношення.

Реферат на тему:

Нові відіменникові прийменники в українській мові


Граматична система української мови, незважаючи на її велику стійкість, стабільність засад, зазнає певних змін, що виявляються, зокрема, в поповненні її одиниць, удосконаленні граматичних правил тощо. Прикладом таких змін слугує прийменникова система, у якій на основі первинних прийменників постало багато похідних одиниць, що диференціювали й конкретизували релевантні відношення. Саме такі зміни відбулися раніше й відбуваються у вживанні тепер прийменника в (у) [6, 58].

Склад прийменників української мови в останні десятиліття активно поповнився насамперед у зв’язку з розвитком функціональних стилів, зокрема наукового, ділового та ін., унаслідок кількісних та якісних змін у складі прийменникового корпусу. Особливо яскраво динамічні ознаки виявляються в поповненні класу прийменників новими одиницями за рахунок відіменникових прийменникових сполук [12, 412; 13, 146].

Паралельно з формальними ("порожніми") прийменниками, які майже повністю десемантизовані, у системі прийменників наявні й такі, у яких, на думку деяких дослідників, лексичні значення ще зберігаються. З ними пов’яні різні погляди на саму категорію похідних прийменників [13, 7]. Джерелом поповнення прийменникової системи є конркеретні словоформи інших частин мови, які на сьогодні найпродуктивнішим є відіменниковий тип творення нових прийменникових сполук.

Об’єктом нашого дослідження обрано такі похідні прийменники, як у (в) межах, у (в) рамках, у (в) сфері, у (в) галузі, у (в) ділянці, у (в) царині, на теренах, у (в) сегменті, у (в) секторі , тобто деномінативні (відіменникові) за походженням прийменники, які належать до логічного семантичного типу, і складені, двокомпонентні за стурктурою. Ці прийменники в найновіших працях українських граматистів [1, 64; 2, 332] віднесено до вторинних прийменників, співвідносних з адвербіалізованими прийменниково-іменниковими формами (аналітичними прислівниками). Значна частина таких складених прийменників характеризуються тим, що іменникові компоненти у їхньому складі зберігають живі й тісні парадигматичні та семантичні зв’язки з відповідними іменниками, несучи в собі елементи предметного значення [11, 412]. Унаслідок того що похідні прийменники зберігають тісний зв’язок зі своїми вихідними повнозначними словами, які вживаються в українській мові як виразники відповідних лексичних значень, їхній стаутс кваліфіковано як окремий тип слів-морфем [2, 330].

На думку деяких дослідників, лексичні значення цих повнозначних слів не втрачаються, а лише зазнають складних якісних перетворень у напрямку підсилення закладеної в їхній семантиці здатності до вираження релятивності. Лексичні значення прийменників, на відміну від лексичних значень відповідних повнозначних слів, до повнозначних слів, до яких сягають їхні компоненти, особливої якості: вони узагальнено вказують на відношення між
словами [13, 12].

Досліджувані похідні прийменники називатимемо "власне прийменниками", услід за тими мовознавцями, які до власне прийменників зараховують одиниці, що виступають тільки у функції прийменника, незалежно від їхньої морфосинтаксичної влаштованості [3, 37].

Будь-який прийменника фонетично й стилістично особливий, адекватно не може бути замінений іншим. Це стосується насамперед вторинних складених прийменників [5, 212]. Спробуємо проаналізувати функціонування кожного із згаданих прийменників, пам’ятаючи, що основною умовою виявлення їхніх функціональних параметрів є контекст.

Прийменники у (в) межах, у (в) рамках, у (в) сфері, у (в) галузі, у (в) ділянці, у (в) царині, на теренах, у (в) сегменті, у (в) секторі є виразниками обмежувальних відношень. Ті прийменники, за допомогою яких раніше (до появи цих новотворів) передавалися ці відношення, були багатозначними, а тому недостатньо точними засобами їхнього
вираження [13, 101].

Прийменник у (в) рамках належить до прийменникових новотворів, які вказують на те, що ознаку, виражену "якісним" словом, доповнює значення предмета, що якимсь чином обмежує вияв цієї ознаки [13, 100]. У вираженні обмежувального значення основну роль відіграє іменниковий компонент. За рахунок переносного значення іменника рамка прийменник у (в) рамках виражає відношення обмеження, вказуючи на певні межі, у яких що-небудь відбувається, розміщується. Деякі дослідники сполуку в рамках беззастережно кваліфікують як вторинний складений прийменник [8, 708; 11, 409; 5, 211]. А.А.Лучик подає у (в) рамках з ремаркою книжн. і як аналог прийменника, що вказує на межу, обсяг, сферу діяльності чогось [7, 310].

Установлено, що в наукових текстах цей прийменник найчастіше поєднується з іменниками на позначення наук, галузей знань, напрямів, течій, стилів, жанрів, тем тощо, а в офіційно-діловому, публіцистичному стилях – з іменниками, що означають зустрічі, контакти, види діяльності, процеси тощо. Напр.: У рамках конференції відбувся семінар, присвячений конверсії [Мовознавство, 2002, № 6, 107]; Розглянута в рамках етнічного гносеологічного простору, мова, таким чином, постає у вигляді етнолінгвоментальності -- вибірної акцентуації логосвідомості на тих чи інших категоріях буття [Бардіна, Ковалевська, 165]; У рамках газетно-публіцистичного стилю взагалі і в передовій газетній статті зокрема два головних фактори визначають склад і функціонування лексики – інформативність повідомлення і пропаганда [Зайцева, 157]; У рамках постмодернізму фактично відбувається відновлення шевченківського культурного мислення, яке розвивалося в силовому полі романтизму й містило різновекторну поліфонічну модель художнього мислення [Гундорова, 52]; У рамках переговорів з корейською стороною планується обговорити питання подальшого удосконалення двостороннього співробітництва [Урядовий кур'єр, 2004, 4 червня].

Щодо похідного прийменника у (в) межах, то слід зазначити, що семантичною близькістю іменників, з якими генетично пов'язані іменні компонентиприйменників у (в) рамках, у (в) межах, зумовлена спільність шляхів їхньої препозиціоналізації.

Релятивне відношення обмеження розвинулося у прийменника у (в) межах на основі одного з переносних значень базового для нього іменника межа, що вказує на простір, обмежений чим-небудь. Напр.: В межах антропологічного підходу кардинально змінюється відношення між лінгвістом і мовою [Яворська, 38]; Функціонування слова в межах речення спричинює його різноманітне варіювання -фонетичне, морфологічне, семантичне та ін. [Вихованець, Городенська, 11]; Сторони домовились також про недоцільність винесення на порядок денний питання запровадження єдиної валюти в межах держав ЄЕП [Урядовий кур'єр, 2003, 23 грудня]; Сьогодні в мові української тюрми побутують «гарно», «гарненько», «цікаво», «вже нема», «авжеж», «хлопці», «вскочити в халепу», які творять своєрідну підсистему в межах російського арго [Березовенко, 199].

Похідні прийменники у (в) рамках, у (в) межах є синонімічними і майже завжди взаємозамінними. Проте якщо йдеться про місцевість, інші географічні поняття, треба послуговуватися прийменником у межах: у межах країни, у межах міста, села, області та ін. [4, 144]. Зауважимо, що прийменником у межах не можна замінити прийменник у рамках, коли мовиться про зустрічі, ділові контакти, перемовини, конференції тощо, тоді вживається в рамках: в рамках конференції, візиту, програми, форуму, святкування, моніторингу.

Такі іменники, як сфера, галузь, ділянка, царина, терен у звичному функціонуванні в мові є синонімами, тому й похідні від них прийменники у сфері, у (в) галузі, у (в) ділянці, у (в) царині, на теренах уживають як семантико-стилістичні синоніми, тобто такі, які не є цілком рівнозначними та взаємозамінними. Ці іменники об'єднує спільне значення „певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять якусь окрему сторону людської діяльності, людських інтересів" Із таким самим значенням уживаються в сучасній українській мові слова царина, лан, нива, терени (як переносні). Звичайно, помітні відмінності у сполучуваності та стилістичних можливостях слів, що входять до першої та другої частини цього синонімічного ряду: галузь, сфера, ділянка – слова стилістично нейтральні, а царина, терени мають виразне стилістичне забарвлення, надають висловлюванню урочистості, піднесеності, а іноді є засобом іронії [4, 144]. Поява елемента релятивності в семантиці іменника сфера, від якого походить іменний компонент прийменника у сфері, пов'язана з перетворенням одного з найбільш абстрактних значень цього слова (‘галузь фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства; галузь знання, виробництва, мистецтва і т. ін.’) [10, 876], яке розвинулося на основі просторового його значення (‘район, межа поширення чого-небудь’) [10, 876], що на відміну від такого значення інших синонімічних іменників, має відтінок опуклості, об'ємності, середовища. Саме цей відтінок і впливає на поєднуваність прийменника у сфері з відповідними іменниками.

Звичним контекстом, у якому реалізується це значення прийменника у сфері, є його сполучення зі словами, що позначають галузі наукових знань, називають різні аспекти діяльності тощо (у сфері мікробіології, у сфері виробництва, у сфері культури). Цим і зумовлений менший ступінь узагальненості релятивного значення похідного прийменника у сфері. Напр.: У сфері граматики слово поєднує три граматичні рівні морфологічний, синтаксичний і словотвірний [Вихованець, Городенська, 9]; У сфері модусу вона [орієнтація на мовця] означає будь-яке відношення мовця – до предмета мовлення, змісту висловлення, співрозмовника, форми мовлення, порядку, ходу думки [Шинкарук, 64]; Італійська за походженням лексика відіграє важливу роль у складі багатьох європейських мов, зокрема у сфері музики, театру, архітектури, живопису, а також інших [Дем'янова, Мартині, 399]; Незважаючи на те що переважна більшість наших малих підприємств, як і по всій області, зосереджена у сфері оптово-роздрібної торгівлі, останнім часом спостерігається переміщення пріоритетів діяльності до виробничої сфери [Урядовий кур'єр, 2004, 4 червня]; У співпраці з ЮНЕСКОу сфері освіти ми маємо запозичувати найкращий світовий досвід і активно пропагувати власний [Урядовий кур'єр, 2004, 14 травня].

Прийменник у (в) галузі також указує на окрему частину, сторону фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства, що зумовлено частковим збереженням лексичного значення базового іменника – ‘певна ділянка виробництва, науки і т. ін.’ [9, 22]. Це абстрактне значення іменника галузь пов'язане з його прямим конкретним значенням „гілка", що спричинило у свідомості мовців асоціацію з просторовим видовженням, відгалуженням, на противагу опуклості, об'ємності у сприйнятті іменника сфера. А.А.Лучик обмежує вживання прийменника у (в) галузі ремаркою книжн. [7, 292], зважаючи на те, що він уживається переважно в науковому стилі. Напр.: Даючи позитивну відповідь на запитання, автори підкреслюють, що адресатом цієї праці є не тільки мовознавці традиційної школи, а й комп'ютерні лінгвісти, теоретики інформаційних наук і фахівці в галузі інформаційних технологій, для яких обрана авторами професійна мова й спосіб викладу є логічними [Мовознавство, 2002, № 6, 73]; Тлумачні словники як галузь лексикографії слугують фіксації результатів досліджень у галузі семантики як розділу теоретичного мовознавства [Мовознавство, 2002, № 6, 21]; Цікаві висновки в галузі функціонального синтаксису було зроблено на матеріалі простого речення [Лаврінець, 1]; Паралельно з культурною програмою в Києві відбудеться перше засідання Спільної українсько-китайської комісії з питань співробітництва в галузі культури, яким буде започатковано створення цього органу [Урядовий кур'єр, 2004, 14 травня].

Особливу активність в останні роки виявляє похідний прийменник у (в) царині, базовий іменник якого донедавна перебував у пасивному словникові української мови. Очевидно, актуалізація раніше вживаного іменника гшрина посприяла широкому використанню цього прийменника саме як "найсвіжішого", не затертого порівняно з його попередніми аналогами. Характерно, що він навіть потіснив в ужитку давніший похідний прийменник у (в ) галузі і з наукової сфери дедалі активніше проникає в інші функціональні стилі української мови, зокрема впубліцистичний. Напр.: Потреба скласти цілісне, повне уявлення про мовно- національний розвиток 20 30-х років XX ст., зокрема у царині поетичної творчості, скеровує інтерес дослідників до вивчення мови репресованих у той час письменників, до яких належить і М.К.Зеров [Зіневич, 1]; Для реалізації зазначеної мети плануємо ... встановити основні закономірності виявів пуризму в царині дериватології [Яковець, 112]; Видання КНЕЮ викликають дедалі більше зацікавлення не тільки навчальних закладів України, а й багатьох читачів, які шукають себе в царині економіки [Урядовий кур'єр, 2004, 20 березня]; У царині користування документами, інформування громадськості про визначні історичні події під патронатом Кабінету Міністрів за активної участі архіву видано кілька збірників документів [Урядовий кур'єр, 2003, 9 грудня].

Поки що обмеженим у своєму вжитку є похідний прийменнику (в) ділянці, на який натрапляємо насамперед у наукових текстах. Функціонально він найближчий до похідного прийменника у (в) галузі , що зумовлено відтінком просторового значення іменника
ділянка – ‘відрізок чого-небудь, що має протяжність’ [9, 306].

Напр.: У ділянці філософії та корпусу гуманітарних наук вихід на світову арену України як самостійної держави та суб'єкта культурно-цивілізаційного процесу може відбуватися (і поступово відбувається) двома шляхами – шляхом пізнання навколишнього, або «зовнішнього», світу та через самопізнання [Поліщук, 333].

Як новий виразник релятивної обмежувальної семантики сприймається тепер похідний прийменник на теренах , підґрунтям для якої послугувало просторове значення базового іменника терен – місцевість, територія, яке дещо розширило площу обмеженості. Це виявилося і в поєднанні базового іменника з прийменником на , що, як відомо, поєднується в українській мові з іменниками на позначення простору, на поверхні яких відбувається дія, пор. на полі, на ниві. Основною сферою появи й використання цього похідного прийменника є публіцистичний і науковий стиль. Напр.: Побутування перекладної традиції протягом десяти років на теренах України природно зачіпає фактори географічно-часової віддаленості перекладів.., а також те, як переклади безпосередньо з Е.По позначилися на розвитку української літературної полісистеми [Рихло, 1]; Новим поштовхом на теренах міської геральдики стали вибори до міських рад весною 1990 р., на яких у ряді міст перемогли демократичні кандидати [Український історичний журнал, № 3, 2002, 68]; Між тим вона [вітчизняна іноземна філологія] існує і навіть функціонує не лише на теренах навчання та повчання шкільних вчителів [Слово і час, N5, 2002, 31]; На теренах СНД ця норма [щодо стягування ПДВ на нафту при експорті] діє тільки стосовно України [Урядовий кур'єр, 2004, 4 червня]; До редакції надійшов лист, в якому один літній чоловік "упізнав" у фотографії кіноактора в ролі Зайчика (к-ф "Зайчик ") свого сина, який десь запропастився на теренах колишнього СНД і забув про батькове існування [Урядовий кур'єр, 2003. 19 грудня].

Також абсолютно новими виразниками релятивного обмежувального значення, не зафіксованими в лексикографічних джерелах, є похідні прийменники у (в) сегменті та у (в) секторі. Ці новотвори перебувають на шляху переходу до власне прийменників, усе частіше виступаючи у функції прийменника.

На основі математичного значення іменника сегмент – ‘ частина круга, обмежена дутою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною’ [10, 109] формується релятивне значення похідного прийменника у (в) сегменті сполучаючись з абстрактними Іменниками на позначення галузей, сфер людської діяльності, указує на частину цілого, названого іменником, який цей похідний прийменник переводить у позицію прислівника. Найчастіше прийменник у (в) сегменті вживається у публіцистичному стилі. Напр.: Даючи оцінку нинішній ситуації у телерадіопросторі, Іван Чиж назвав "романтизмом" позицію деяких політиків, які "вважають, що тільки приватні канали можуть ощасливити країну, особливо коли в сегменті інформаційного простору зникає саме поняття державного телерадіомовлення" [Урядовий кур'єр, 2003, 18 грудня].

Релятивне відношення обмеженості розвинулося в прийменника у (в) секторі на базі значень опорного іменника сектор, що теж указують на частину певної площі, ділянку, що чимось обмежена. Цей прийменник уживається як в науковому, так і в публіцистичному, офіційно-діловому стилях. Він поширеніший, ніж прийменник у (в) сегменті. Напр: Леонід Голопатюк, коментуючи засідання комісії на брифінгу, наголосив, що міністри оборони країн-учасників Альянсу відзначили успіх, якого досягла Україна у 2003 році на шляху здійснення реформ у секторі безпеки та оборони [Урядовий кур'єр, 2003,
17 грудня]; Треба відзначити, що в секторі відношення Російської православної церкви до духовних пошуків "зовні церковної огорожі" за останні роки відбулись немалі зміни [Свистунов, 34].

Отже, у сучасній українській мові сформувалася група похіднихприйменників для вираження відношень обмеження, що входять до семантичного типу логічних прийменників. У межах спільної релятивної семантики вони розрізняються насамперед лексичним наповненням іменників, з якими поєднуються, що зумовлює різні ступені функціонального зближення між цими похідними прийменниками. Тісніше пов'язані прийменники у (в) межах, у (в) рамках, проте другий не може поєднуватися з іменниками на позначення одиниць адміністративно-територіального поділу.

Функціонально рівнозначними, взаємозамінними є похідні прийменники у (в) галузі, у (в) царині, у (в) ділянці. Донедавна найуживанішим з-поміж них був прийменнику (в) галузі. Останнім часом він звузив сферу свого вживання у зв'язку з функціональним "бумом" прийменника у (в) царині.

До найновіших виразників релятивної семантики обмеження належать складені відіменникові прийменники у (в) сегменті, у (в) секторі, що сформувалися на основі дещо вужчих термінологічних значень базових іменників, пов'язаних переважно з математикою.

ЛІТЕРАТУРа

1. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К.: Наук. думка, 1980. – 286 с.

2. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / За ред. І.Вихованця. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.

3. Всеволодова М. Предлог: Поле и категория (аспект функционально-коммуникативной грамматики) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць: У 2-х ч. / Укл.: А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип.11. – Ч.2. – С.33-38.

4. Довідник з культури мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.

5. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – 368 с.

6. Колодяжний А.С. Прийменник: Матеріали до лекцій з курсу сучасної української літературної мови. – X., 1960. – 165 с.

7. Лучик А.А. Російсько-український та українсько-російський словник еквівалентів слова. – К.: Довіра, 2003. –
495 с.

8. Русская грамматика: В 2 т. – М.: Наука. 1980. – Т.1. – 783 с.

9. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1971. – Т.2. – 550 с.

10. Словник української мови: В 11 Т. – К.: Наук. думка, 1978. – Т.9. – 917 с.

11. И.Уздиган І.М. Прийменник // Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Вища школа, 1997. – 493 с.

12. Українські прийменники: Синхронія і діахронія: пробний зошит / За ред. проф. А.П.Загнітка. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 162 с.

13. Черкасова Е.Т. Переход полнозначных слов в предлоги. – М.: Наука, 1967. – 280 с.