Розробка Датського м'ясного інституту – стартова культура Moraxella penylpyruvica цікава з точки зору ароматостворення. Це психрофільна культура – факультативний анаероб, що дозволяє їй активно розвиватися в товщі продукту і як показали дослідження, продукувати попередника аромату. Американські технологи, поряд з традиційними бактеріями, такими як Lactobacillus та Pediococcus, в склад стартових культур включають Micrococcus, який володіє здатністю відновлювати нітрати та нітрити, при цьому покращують смак і колір готових ковбасних виробів.
Японські дослідники виділили з психрофільного бактеріального штаму, ізольованого з проб води в Антарктиці, термолабільну фосфатазу, а з галофільного штаму Pseudomonas sp. – протеазу, яка проявляє максимальну активність при 18% концентрації NaCl в середовищі. Цей фермент використовується для приготування рибного соусу.
4. Обладнання для культивування психрофілів
Обладнання яке потрібне для культивування психрофільних мікроорганізмів, значно не відрізняється від типових вже розроблених біореакторів, оскільки процес регулювання температури, не є складним з точки зору апаратурного забезпечення. Тому більшу увагу треба приділити таким аспектам як аерація та перемішування.
Однорідність перемішування повинна забезпечити відсутність градієнтів в середовищі по температурі, рН, концентрації субстрата та продукту. В той же час необхідно враховувати небезпеку травмування в процесі перемішування. Типовий спосіб перемішування здійснюється за рахунок застосування гвинтового перемішуючого пристрою з великим діаметром та невеликою швидкістю обертання. Пневматичне перемішування в аерліфтних реакторах або гідравлічне перемішування за допомогою зовнішнього насоса також дозволяє вирішити цю проблему при роботі з культурами клітин.
Для запобігання утворенню піни і зниження ризику травмування клітин бульбашками повітря використовують менший обсяг повітря, що подається, площі аерації або застосуванням системи подачі повітря «вільного від бульбашок». При скороченні обсягу повітря, що подається, необхідно збільшити об'ємну долю кисню в газовій суміші, що подається. Для цього застосовують системи змішування газів (повітря, азот, кисень, вуглекислий газ) для забезпечення оптимальних умов.
Культивування клітин може здійснюватися в режимах періодичному (batch), з підживленням (fed-batch) і безперервному. Періодичне культивування характеризується зростанням клітин без подачі додаткових порцій субстрату після посіву культури. Ліміт субстрату або утворення токсичних компонентів можуть призвести до зниження продуктивності процесу. Для запобігання негативним наслідкам ліміту субстрату застосовується техніка культивування з підживленням, при цьому субстрат або інші необхідні компоненти додаються або безперервно, або по сигналу від датчика. При інгібуванні зростання продуктами метаболізму (лактат, амоній) використовується безперервне культивування, де в ході процесу відбувається відбирання середовища з доливанням компенсуючого об'єму свіжого середовища. Оскільки низька швидкість росту є одним з лімітуючих чинників при культивуванні психрофілів безперервний процес необхідно вести із затриманням біомаси і недопущенням її віднесення з вихідними об'ємами культуральної рідини.
Висока щільність культури забезпечить високу швидкість процесу при безперервному культивуванні. Затримання клітин можливо здійснити за рахунок вживання адекватної системи фільтрації.
Багато клітин можуть зростати лише прикріпленими до поверхні. Такі культури вимагають прикріплення до мікроносіїв таких як: скло, целюлоза, декстрин, колаген, желатин або пластик. Якщо носій має пори, клітини можуть зростати всередині носія тим самим, знижуючи негативний вплив перемішування і повітряних бульбашок.
Висновки
Отже виходячи з вище зазначеного можна впевнитися, що психрофільні організми мають поширене використання. А також мають перспективи в застосуванні в місцях з холодним кліматом, або нестабільними погодними умовами, в генній інженерії, та біохімії. Процеси культивування психрофілів, менш матеріально та енерговитратні, оскільки не потребують підтримування високої температури. Також вони є альтернативним джерелом специфічних ферментів та білків, а також антибіотиків. Все це говорить про доцільність розглянутого питання. Роботу виконано згідно ДСТУ 3008–95.
Перелік використаних джерел літератури
1. «Экология бактерий» Б.В. Громов, Г.В. Павленко Санкт-Питербург 1989
2. «Возмутители спокойствия» Д. Назаров Москва 2001
3. http://medbiol.ru/medbiol/microbiol/000bfa27.htm
4. «Введние в природоведческую микробиологию» Г.А. Заврзин Н.Н. Колотилова Москва 2001
5. «Молекулярные аспекты адаптации прокариот» Е.В. Ермилова
Санкт-Питербург 2007
6. «Лекции по природоведческой биологии» Г.А. Заварзин Москва 2003
7. «Methods for Psychrophilic Bacteria» JP Bowman London 2001
8. «Psychrobacter okhotskensis, a lipase-producing facultative psychrophile isolated from the coast of the Okhotsk Sea» Isao Yumoto 2003
9. «PSYCHROPHILIC METHYLOTROPHIC BACTERIAIN ANTARCTIC REGION BIOTOPE»V.A. Romanovskaya, P.V. Rokitko O.B. Tashirev, S.O. Shilin, N.A. Chernaya Kiev 2006
10. «Bacterial diversiry of soil samples from the western of Himalayas»Pooja Ganwar, Syed Inteyaz Alam, Sunita Bansod, Lokendra Singh 2008
11. «Sub-zero survivors» Fox, Douglas 2006
12. «Адаптация микроорганизмов к низким температурам» С.П. Лях Москва 1976
13. «Cold adapted Archaea» Cavicchioli, R. 2006
14. «КОНСОРЦИУМ ШТАММОВ БАКТЕРИЙ ACINETOBACTERCALCOACETICUS, PSEUDOMONASFLUORESCENS, ALCALIGENESFAECALIS ДЛЯ ДЕСТРУКЦИИ НЕФТИ И НЕФТЕПРОДУКТОВ» Биттеева М.Б., Бирюков В.В., Щеблыкин И.Н.,
15. «Очищення промислових стічних вод на основі термодинамічного прогнозування взаємодії мікроорганізмів з металами та радіонуклідами» О.Б. Таширев Киев 2005
16. Косогорова Э.А. защита полевых и овощных культур от болезней. М.: Росагропромиздат. 1991
17. Коршунова А.Ф. и др. Корневые гнили зерновых в Сибири. – Л.: Колос, 1974
18. http://www.fermenter.ru/content/page_175_0.html