Видовий склад трутовикових грибів околиць м. Чернігова (стр. 7 из 8)
Устаткування: ножі із широким лезом для зняття плодових тіл із субстрату, папір розміром 5x6 див для етикеток картонні коробочки для збереження плодових тіл, садовий вар, кілочки, мотузки, блокноти, олівці, лінійки, визначні картки, інструктивні картки для самостійної роботи учнів
План екскурсії:
1. Знайомство з видовим складом деревинно-чагарникової рослинності регіону.
2. Вивчення особливостей будівлі трутових грибів.
3. Фактори, що впливають на поширення трутових грибів (субстрат: порода дерева, санітарний стан; температура діяльність людини).
4. Різноманіття трутових грибів лісового (паркового) співтовариства.
5. Роль трутовиків у природі.
6. Підсумки і висновки по екскурсії.
Хід екскурсії
Екскурсія проводиться на території заказника місцевого значення Ялівчина.
По дорозі на екскурсію вчитель знайомить учнів з особливостями місця її проведення і нагадує правила поведінки в природі.
Екскурсія починається вступною бесідою, у ході якої увага учнів звертається на те, що трутові гриби – це маловивчена група живих організмів особливого царства природи – грибів, що живуть на деревинно-чагарниковій рослинності. Учнем пропонується згадати і назвати породи дерев і чагарників найбільш типових для даної місцевості.
Учні, розбивши на групи, виконують завдання
Інструктивна картка №1
З розділу «Рослини» повторите матеріал про структуру і склад рослинних співтовариств; з курсу географії (роздягнула «Фізична географія») – матеріал теми «Рослинний світ».
Завдання
Вивчите склад деревної рослинності лісу, користуючись наступним планом:
1. Закладете спробну площадку розміром 10 х 10 м.
2. Визначите видовий склад дерев цієї площадки.
3. Підрахуйте кількість дерев кожного виду, що виростають на ній.
4. Вивчите санітарний стан дерев (здорове, ослаблене, сухостійне, повалене на землю, пень), дані досліджень занесіть у табл. 1.
Таблиця 1
| Назва дерева | Кількість дерев даного виду | Санітарний стан |
Відповісти на питання:
1. Які породи дерев переважають на вибраній ділянці?
2. Який висновок можна зробити про санітарний стан цих дерев?
Інструктивна картка №2
З розділу «Рослини» повторите матеріал про структуру і склад рослинних співтовариств; з курсу географії (роздягнула «Фізична географія») – матеріал тим «Взаємозв'язку компонентів природи», «Рослинний світ».
Завдання
1. Закладете спробну площадку розміром 10 х 10 м.
2. Визначите видовий склад чагарників даної ділянки.
3. Підрахуйте кількість чагарників кожного виду, що виростають на ній.
4. Вивчите санітарний стан чагарникової рослинності (здоровий чагарник, ослаблений, сухостійний, повалений на землю), дані досліджень занесіть у таблицю 2.
Таблиця 2
| Назва чагарнику | Кількість чагарників даного виду | Санітарний стан |
Відповісти на питання:
1. Які види чагарників переважають на вибраній ділянці?
2. Який висновок можна зробити про санітарний стан чагарникової рослинності?
З'ясувавши видовий склад і санітарний стан деревинно-чагарникової рослинності, учитель звертає увагу учнів на об'єкт екскурсії – трутові гриби, що зустрічаються найчастіше на ушкоджених деревах. Він пропонує згадати особливості будови грибів і виявити ці риси в грибів-трутовиків. Учні називають елементи будови грибів – грибницю (міцелій) і плодове тіло; відзначають місце розташування міцелію в стовбурній частині дерева, плодового тіла – на його поверхні; визначають характер харчування трутових грибів. Учитель розповідає про здатності трутовиків виділяти в деревину особливі хімічні сполуки – ферменти, що переводять хімічні речовини деревини з нерозчиненого стану в розчинне, легко засвоюване трутовиками.
На основі знань про внутрішню будову стовбура дерева визначається місце проникнення і поширення міцелію гриба в деревину – серцевинні промені. Відзначається, що для проникнення в деревину гриб виробляє особливий фермент, що розчиняє стінки кліток деревини, утворити отвору, через які міцелій гриба проникає усередину деревини.
Вчитель акцентує увагу на різних способах прикріплення плодових тіл до субстрату. По цьому принципі їх можна розділити на наступні групи:
розпростерті по субстрату;
розпростерто-відігнуті;
латерально, або боком, прикріплені;
диференційовані на шапочку і ніжку (зустрічаються рідко).
Далі вчитель пропонує учнем згадати особливості розмноження грибів, відтворити схематично цикл їхнього розвитку
Питання для бесіди можуть бути наступними: чим розмножуються гриби? Де утворяться суперечки? Як суперечки можуть потрапити на субстрат? Які фактори середовища сприяють поширенню суперечка? Які умови необхідні для проростання спори в міцелій? Як схематично можна зобразити цикл розвитку грибів?
У ході бесіди учні з'ясовують, що розмноження трутовиків типово для грибів: вони розмножуються суперечками, що дозрівають у плодових тілах. Суперечки розносяться струмом повітря і, потрапивши на ушкоджену ділянку кори дерева, проростають. Надалі на такому дереві з'являються плодові тіла. Формулюється висновок про те, що трутовики уражають у першу чергу ушкоджені (з дуплами, порізами, іншими ранями) або ослаблені дерева
Після бесіди учнем пропонується провести самостійну роботу по завданнях, викладеним в інструктивній картці.
Інструктивна картка №3
Завдання
1. Уважно оглянете ушкоджені дерева вибраній ділянці (сухостійні, ослаблені, повалені на землю, пні).
2. Відшукайте на них трутові гриби.
3. Визначите вид дерева, на якому вони зустрічаються
4. Визначите характер прикріплення плодового тіла трутового гриба до субстрату, тобто визначите, до якої групи відноситься плодове тіло по способі прикріплення
5. Дані зафіксуйте на етикетці (вид дерева; санітарний стан; спосіб прикріплення до субстрату плодового тіла гриба).
Після виконання даного завдання вчитель більш докладно знайомить школярів з будовою трутових грибів.
| Форми плодових тіл трутовикових грибів | Види гемінофору трутовикових грибів | ||
| Назва форми | Малюнок | Вид гемінофора | Малюнок |
| Тонка, плоска шапочка |  | Трубчастий |  |
| Копитоподібна |  | Лабіринтовий |  |
| Подушкоподібна |  | Пластинчастий |  |
| Язичкоподібна |  | Пластинчастий з дихотомічним галудженням |  |
| Декілька шляпок прикріплених на загальній основі |  | ||
Увага звертається на форму плодових тіл трутовиків і особливості будівлі гіменофора. Потім докладно аналізується характер тканини гриба, розташованої над гіменофором. Консистенція і забарвлення тканини бувають різними, але строго специфічними для кожного виду. Тканина плодових тіл по консистенції буває плівчастою, восковидною, м'ясистими, шкірястими, корковими, дерев'янистими, губчатими або волокнистої (між цими основними категоріями існують усілякі переходи). Найбільше забарвлення, що часто зустрічається – біла, світло-дерев`янисто-жовта, кремова, рожева. Забарвлення і консистенція поверхні і внутрішньої частини плодового тіла можуть не збігатися.
Далі учнем пропонується виконати роботу з вивченню особливостей зовнішньої будівлі трутових грибів.
Інструктивна картка №4
Завдання
1. Обережно за допомогою ножа зніміть плодове тіло гриба з поверхні субстрату.
2. Розглянете зовнішній вигляд плодового тіла, звернувши увагу на:
а) форму;
б) консистенцію плодового тіла;
в) забарвлення поверхні плодового тіла;
г) характер гіменофора.
Дані занесіть на етикетку, заповнення якої почато при виконанні попереднього завдання
3. Зібрані плодові тіла помістити в картонні коробки, постачивши кожне окремо заповненою етикеткою.
Після роботи з завдань кожна група виступає з коротким повідомленням, а вчитель задає уточнюючі питання.
Учитель звертає увагу школярів на фактори, що впливають на поширення трутових грибів у природі, відзначаючи, що головним з них є субстрат, тобто відповідна деревина у визначеному стані. Учні, ґрунтуючись на спостереженнях, отриманих при виконанні попередніх завдань, відзначають, що трутовики розвиваються в основному на мертвій деревині, сприяючи її утилізації; звертають увагу на приуроченість трутовиків до визначених деревних порід.
Далі вчитель характеризує інші фактори, що впливають на поширення трутовикових грибів – температуру й антропогенний фактор.
Температурний фактор впливає не тільки на поширення різних видів грибів, але і на те, що по-різному реагують на температуру частини гриба – грибниця, плодове тіло, спори. Особливо сприйнятливі до дії температури плодові тіла. У залежності від впливу кліматичних факторів (температури насамперед) плодові тіла підрозділяють на три категорії:
однорічні плодові тіла, що розвиваються протягом одного вегетаційного періоду (від 1,5 – 2 тижнів до 4 місяців);