Смекни!
smekni.com

Системи автоматизованого проектування (стр. 10 из 12)

- модель креслення КОМПАС- ГРАФІК орієнтована на ЄСКД, що дозволяє без всяких додаткових перетворень випускати документацію, яка повністю відповідала б прийнятим стандартам (як відомо, навіть в АвтоКАДі 12-ї версії не можна одержати документацію в стандарті ЄСКД);

- для трьохвимірного твердотільного моделювання виробів середньої складності використовується система КІТЕЖ, інтегрована з КОМПАС- ГРАФІК по інформаційних моделях;

- КОМПАС- ГРАФІК тісно інтегрований з системою КОМПАС- ЧПУ, що дозволяє ефективно використовувати данні з електронних креслень деталей при програмуванні або обробці на станках, повністю виключивши повторний ввід геометричної інформації;

- КОМПАС- ГРАФІК орієнтований на швидку та зручну розробку вла-сних додатків користувача;

- КОМПАС- ГРАФІК може передавати креслярську інформацію в АвтоКАД та одержувати її з цієї системи, використовуючи стандартні формати. Для підтримання такого обміну розроблений спеціальний комплект ути-літів.

КОМПАС - 5.0 - нова версія системи конструкторсько-технологічно- го проектування для WINDOWS. За своїми технічними характеристиками креслярсько- конструкторська графіка КОМПАС - 5.0 на сьогодні є однією із самих потужніх у світі.

КОМПАС - 5.0 створений на основі сучасного наукоємкого математичного апарату інтерактивної параметризації та трьохвимірного моделювання на базі NURBS- технологій.

Для роботи в КОМПАС- 5 необхідний персональний комп’ютер класу ІВМ РС з встановленою операційною системою WINDOWS. Мінімальні вимоги до конфігурації комп’ютера: ІВМ РС 386 DX- 40/ 8Мb RAM- для роботи під WINDOWS- 3.11, або WINDOWS для робочих груп; ІВМ РС 486 DX4 - 100/ 16Мb RAM- для роботи під WINDOWS 95, або WINDOWS NT.

Для високопродуктивної роботи рекомендується конфігурація: ІВМ РС 486 DX4- 100 або Pentium/16 Мb RAM.


6. Тема : Інформаційне забезпечення САПР

План

1. Загальна характеристика ІЗ САПР, основні компоненти та види інформаційного забезпечення САПР.

2. Склад інформаційного фонду САПР. Способи ведення інформаційного фонду САПР.

3.Система управління базами данних (СУБД) . Призначення, використання та ефективність. Приклади використання конкретних СУБД в САПР.

(2 години).

1. Загальна характеристика, основні компоненти та види інформаційного забезпечення САПР

Інформаційнего забезпечення САПР - документи, які вміщують описи стандартних проектних процедур, типових проектних рішень, типових елементів, комплектуючих виробів, матеріалів та другі данні, а також файли та блоки данних на машинних носіях із записом вказаних документів.

Основу інформаційного забезпечення САПР (ІЗ САПР) складають данні, котрі використовуються проектувальниками в процесі проектування безпосередньо для вироблення проектного рішення.

Базою данних в САПР називається сукупність взаємозв’язаних данних, які зберігаються разом в зовнішній памяті ЕОМ та використовуються, як правило, більш ніж одним програмним компонентом або користувачем САПР.

Ці данні, з огляду на їх складність та багатокомпонентність самої САПР, можуть бути приставлені в різноманітному вигляді. Це можуть бути і програмні модулі (програми), та вихідні і проміжни результати розрахунків (числа) та різного роду довідково-нормативні данні, типові рішення, проміжні та кінцеві проектні рішення і т. д.

Всі функції по організації, обслуговуванню та доступу до бази данних виконуються при допомозі спеціального програмного забезпечення, що носить назву системи управління базами данних (СУБД).

Сукупність данних, що використовуються всіма компонентами САПР називаються інформаційним фондом САПР.

Призначення інформаційного забезпечення САПР полягає в реалізації інформаційних потреб всіх структурних елементів (підсистем) САПР.

Основна функція інформаційного забезпечення САПР полягає у ве-денні інформаційного фонду, тобто в забезпеченні, підтримці та організації доступу до данних.

Таким чином, інформаційне забезпечення САПР є сукупність інфор-маційного фонду та засобів його ведення.

2. Склад інформаційного фонду САПР

До складу інформаційного фонду САПР входять:

1.Програмні модулі, які зберігаються у вигляді текстів програм та відповідно скомпонованих об’єктних модулів. Як правило, ці данні мало змі-нюються на протязі життєвого циклу САПР, мають фіксовані розміри та по-являються на етапі створення інформаційного забезпечення САПР. Користувачами цих данних є монітори різноманітних підсистем САПР та інструментальні програмні комплекси.

2.Вихідні та результуючі данні, які необхідні для виконання програмних модулів в процесі перетворення. Ціданні часто міняються в процесі проектування, але їх тип тостійний та повністю визначається відповідним прог-рамним моделем. Користувачами цих підсистем є програмні модулі процедурних підсистем.

3.Нормативно- довідкова проектна документація (НДПД) - яка включає в себе довідкові данні про матеріали, елементи схем в уніфікованих вузлах і конструкціях. Ці данні, як правило, добре структуровані та можуть бути віднесені до фактографічних. До НДПД також відносяться Державні та галузеві стандарти, керівні матеріали та вказівки, типові проектні рішення (слабоструктуровані документальні данні). Користувачі - програмні модулі проектуючих підсистем.

4.Зміст екранів дисплеїв, котрий являє собою зв’язану сукупність данних, які задають форму кадра, і відповідно, - вони дозволяють відображати на екран дисплея інформацію з метою організації діалогової взаємодії в ході проектування. Як правило, ці данні не змінюються на протязі життєвого циклу САПР, мають фіксованний розмір і за своїми характеристиками займають проміжне місце між програмними модулями та вихідними данними. Користувачі- діалогові системи САПР.

5.Текуча проектна документація - відображає стан та хід виконання проекту. Як правило, ці данні слабоструктуровані, часто змінюються в процесі проектування та приставляються у формі текстових документів. Користувачі - програмні модулі проектуючих підсистем САПР.

2.1 Способи ведення інформаційного фонду САПР

Розрізняють слідуючі способи ведення інформаційного фонду САПР (тобто, способи організації інформаційного фонду):

1) використання файлової системи;

2) побудова бібліотек;

3) використання банків данних;

4) створення інформаційних програм- адаптерів.

Способи 1 і 2: Використання файлової системи та побудова біблі-отек широко розповсюджені в організації інформаційного забезпечення об-числювальних систем, так як підтримуються стандартними загальносистемними засобами та операційними системами. В додатку до САПР вони використовуються при збереженні програмних модулів в символічних та об’єктних кодах, діологових сценаріїв підтримання процесу проектування, початкового вводу великих масивів вихідних данних; збереження текстових документів. Але для забезпечення швидкого доступу до довідкових данних; збереження змінних данних; ведення текучої проектної документації; пошуку необхідних текстових документів; організації взаємодії між різномовними модулями ці способи мелоефективні.

Файлова система являє собою сукупність файлів, організованих при допомозі засобів управління данними, які є в наявності в обчислювальній системі.

Файлом називається сукупність данних, які складаються з логічних записів, що відносяться до однієї теми, або це упорядкована поіменована область пам’яті на зовнішніх магнітних носіях (дисках), яка складається із окремих записів. Для маніпулювання з записами або з цілими файлами (перегляд, знищення, коректування і т. інше) необхідно створювати спеціальні програми або користуватись тільки засобами обчислювальних систем.

Бібліотека - таж сукупність файлів але об’єднаних в деяку групу по деяких функціональних ознаках.

Наприклад: бібліотека ППП по проекруванню та конструюванню автомобілів та будівельних машин.

В додатках до САПР ці два способи використовуються тільки для збереження програмних модулів, в вихідних та об’єктних кодах, змісті екранів дисплеїв, початкового вводу великих масивів вихідних данних, збереженні текстових документів, хоча й виключається використання цих способів при організації інформаційного фонду для всієї САПР для простих об’єктів.

Але, слід відмітити, що для забезпечення швидкого доступу до довідкових даних, збереження швидкозмінних даних, введення текучої проектної документації, пошуку необхідних текстових документів, організації взаємодії між різномовними програмними модулями ці способи малоефективні.

Спосіб 3: Використання банків данних. Є основою і найбільш вагомою формою організації інформаційного фонду, а банк данних, в свою чергу, становить найбільшу частину інформаційного забезпечення САПР в порівнянні з іншими видами організації та ведення динних.

Цей спосіб дозволяє:

- централізувати інформаційний фонд САПР;

- проводити оструктурювання данних у вигляді, зручному для проек-тувальника;

- забезпечити швидкий пошук нормативно- довідкової та проектної документації;

- спростити організацію міжмодульного інтерфейсу шляхом уніфікації проміжних данних.

3. Система управління базами данних (СУБД). Призначення, використання та ефективність СУБД

Система управління базами данних (СУБД) це програмна система, яка забезпечує використання та ведення баз данних.

Основне призначення СУБД - представлення користувачам баз данних засобів маніпулювання данними в абстрактних термінах, не зв’язаних із способом їх зберігання в ЕОМ.