Смекни!
smekni.com

Технології вирощування ярого ріпаку (стр. 8 из 9)

Питанням охорони ґрунту і раціонального використання природних ресурсів займається агроекологія – наука про агроценози. Вона також досліджує зв‘язки між організмами в агроценозах, вплив на них зовнішніх умов, роль організмів у створенні певного біоценозного середовища, а також структуру, продуктивність, типи агроценозів та їх районування. Загальна мета агроекології – підвищення та відтворення родючості грунту, використання біоценостичних закономірностей культурної рослинності для підвищення її продуктивності та якості.

Екологічним фактором називають будь-який елемент середовища, здатний безпосередньо впливати на живі організми, а також на характер їх взаємовідносин.

У сільському господарстві формуються агро системи трьох рівнів організації: перший – поле, зайняте культурою, другий – територія сівозміни з набором культур, третій сільськогосподарський ландшафт – природноекономічний район з вираженою спеціалізацією [16].

На основі зональних систем землеробства В.Д.Панніков і В.Г. Мінєєв сформулювали основні умови екологічні принципи підвищення ефективності засобів хімізації та охорони навколишнього середовища:

- проведення комплексу заходів, які забезпечують зберігання та розширене відтворення родючості грунту;

- утримання та збільшення частки гумусу як основного регулятора родючості грунту, захист грунтів від ерозії;

- оптимізація структури посівних площ;

- управління родючістю та ліквідація втрат хімічних засобів і добрив, застосування їх на основі використання досягнень науки;

- освоєння інтегрованих систем захисту рослин;

- вирощування інтенсивних сортів культури;

- підвищення якості сільськогосподарських культур;

- облік погодних умов для забезпечення високої ефективності засобів хімізації;

- охорона навколишнього середовища від можливого негативного впливу засобів хімізації та інших антропогенних факторів;

- довгостроковий прогноз змін вмісту та дії токсикантів у грунті і екосистемах.

Охорона ґрунтових ресурсів

На ННВК СНАУ домінують такі грунти, як чорноземи типові, мало-гумусні, легко суглинисті. Згідно плану протиерозійних заходів, який розроблено науково-дослідним інститутом ґрунтознавства, у 1999 році всі схили, які мають крутизну більшу, ніж 3º, були виведені із землекористування і засіяні багаторічними травами, тому водна ерозія майже не проявляється на грунтах ННВК СНАУ.

Культури, що використовуються в сівозміні – це озимі та ярі зернові, багаторічні трави, гречка, картопля та цукрові буряки. Ступінь ущільнення грунту незначний і за останні роки він не змінюється. Це пов‘язано із здійсненням оптимальної кількості проходів агрегатів по полю під час сівби, догляду за посівами, підготовки грунту до посіву та сівби сільськогосподарських культур [24].

За останні роки в ННВК СНАУ дещо зменшилися обсяги застосування органічних добрив. Мінеральні добрива, в основному, вносять при сівбі та в період вегетації сільськогосподарських культур у вигляді підживлення. Тому, за за таких способів застосування добрив не слід вважати екологічною небезпекою при веденні сільськогосподарських робіт. Підвищення норм внесення добрив позитивно впливає на врожайність всіх сільськогосподарських культур.

Поля ННВК СНАУ обсаджені лісосмугами, їх кількість і стан задовольняють потреби повністю, на 100 відсотків.

Охорона атмосфери

Основним забрудником атмосферного повітря в сільському господарстві є трактори і автомобілі. Більшість техніки господарства забруднює навколишнє середовище господарства через її спрацювання, тобто перевищення строку експлуатації техніки.

Щоб запобігти забруднення повітря технікою, необхідно дотримуватись строків експлуатації цієї техніки та утримувати її в належному робочому стані з справними механізмами паливної системи.

Охорона водних ресурсів

На території господарювання ННВК СНАУ відсутні водозабірні колодязі, однак землі науково-виробничого центру розташовані в безпосередній близькості від Сумського рибного господарства, яке займається розведенням малька риби. Тому на адміністрацію центру покладене завдання за контролем над забрудненням стічних та талих вод агрохімікатами з метою недопущення забруднення водойм рибного господарства. В цілому дана задача вирішується шляхом дотримання регламенту застосування добрив і пестицидів на полях СНАУ.

Охорона флори, фауни та рослинності

На території розміщуються такі види рідкісних рослин, як материнка звичайна, звіробій звичайний, конвалія звичайна та велика кількість лікарських рослин. Тваринний світ представлений: лисицею, зайцем-русаком, ондатрою тощо.

В науково-виробничому центрі СНАУ зимової підгодівлі тварин і охорони гніздування птахів не проводиться. Іноді трапляються випадки загибелі птахів під час механізованого збирання врожаю. На території центру заповідників та заказників немає, але дотримуватися режиму охорони тварин і рослин все-таки слід краще.

Висновок

На підставі наведених даних ми можемо сказати, що в науково-виробничому центрі СНАУ є факти недотримання охорони і використання природних ресурсів. Найголовнішим заходом збереження земельних ресурсів господарства є боротьба з вітровою водною ерозією – ця боротьба включає і насадження захисних лісосмуг і впровадження відповідного ґрунтозахисного обробітку грунту. Необхідно також підтримувати родючість грунтів, це робиться шляхом внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив. На полях у вигляді органічних добрив слід застосовувати солому і сидерати. Також необхідно більше приділяти увагу технічному станові тракторів і автомобілів, що експлуатуються.

Слід чітко дотримуватися регламенту внесення хімічних засобів під час боротьби з бур’янами і шкідниками.

Всі ці заходи, на мою думку, дадуть змогу докорінно покращити екологічну ситуацію в науково-виробничому центрі СНАУ.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На основі проведених досліджень встановлено:

1. Початок цвітіння (ВВСН 60) у основної маси досліджуваних сортів та гібридів ярого ріпаку був зафіксований в другій декаді червня. Слід відзначити одночасність (вирівняність) цвітіння у гібридів у PR-72, PR-73. З деяким запізненням (на 3-5 дні) відмічено настання фази цвітіння у сортів Ольга, Оксамит, Отаман.

2. Найвищими рослинами характеризувався гібрид PR-72 (110,2 см). Низькорослими рослинами був представлений гібрид Сієста (84,0 см). У решти сортів середній показник висоти рослин варіював від 92,3 см до 108,6 см.

3. За середньою кількістю стручків на одній рослині слід відзначити гібриди PR-72 (74,2 шт.), PR-73 (73,7 шт.), Сієста (73,4 см) та сорт Аіра (73,1 шт.). Мінімальна кількість плодів було сформовано на рослинах сортів Оксамит (62,5 шт.) та Обрій (62,7 шт.). У решти сортів цей показник був на рівні 65,8-72,2 штуки.

4. Середня маса стручків з однієї рослини змінювалась в межах 8,1-9,6 г. Найбільшу масу (9,5-9,6 г.) мали плоди сформовані у гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сорту Аіра. Найменшу масу стручків (8,1-8,2 г) було встановлено в рослин сортів Оксамит та Обрій.

5. Найбільш виповнене насіння було сформовано у сортів Гайдн (4,5 г), Ольга (4,4 г), Аіра (4,3 г). Дещо менше - у сортів Байкал, Марія та гібридів Сієста, PR-72 (4,1 г). Найменше виповнене насіння було сформовано у рослин сортів Отаман (3,7 г) та Кліф (3,8 г).

6. Максимальну олійність було визначено у сорту Гайдн 42,3 %. У переважної частини вивчаючих сортів та гібридів в насінні було сформовано близько 40,0 % олії.

7. Гібриди забезпечили формування врожаю насіння на рівні (1,86-1,91 т/га). Суттєвий недобір врожаю в порівнянні з цими показниками було отримано у сортів Обрій (1,39 т/га), Оксамит 1,39 т/га, Кліф (1,41 т/га), Микитинецький (1,42 т/га).

8. Середні рівні врожайності (1,54-1,76 т/га) забезпечили посіви ярого ріпаку сортів: Отаман, Марія, Терра, Аіра, Ольга, Гайдн, Байкал.

9. Максимальний збір олії був у гібридів PR-72, PR-73, Сієста (0,74-0,77 т/га) та сортів Гайдн, Ольга (0,71-0,74 т/га). Найменший вихід олії з гектару було отримано у сортів Кліф (0,55 т/га), Микитинецький (0,56 т/га), Оксамит (0,57 ц/га), Обрій (5,8 ц/га).

10. Найвища врожайність насіння (1,86-1,91 т/га) на варіанті при насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста обумовлює найвищу економічну ефективність. Прибуток з одного гектара становить 3637,0-3669 грн, а рівень рентабельності 157,1-164,0 %.

За результатами проведених досліджень для умов вирощування в Північній частині Лівобережного Лісостепу рекомендуємо сівбу насінням гібридів PR-72, PR-73, Сієста та сортів Гайдан, Ольга, Аіра, Байкал, Марія, Терра, Отаман. При збиранні цих посівів було отримано понад 1,5 тону насіння, а збір олії становив понад 0,6 тони олії з одного гектара.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев В.В. Рапс - высокобелковая культура / В.В.Агеев, Соляник Н.М., В.И. Харечкин. - Ставрополь:Книжное издательство, 1983. – 95 с.

2. Алабердин Е.Ф. Влияние способов посева, норм высева на семенную продуктивность рапса ярового / Е.Ф.Алабердин., Б.Г. Чуркин. // Тр. НИИсх Северо-востока. - 1987. - С. 55-57.

3. Анащенко А.В. О селекции яровой сурепицы на качество масла и шрота / А.В. Анащенко, С.В. Шпота. // Масличные культуры. - 1987. - № 5. - С. 20-22.

4. Артемов И.В. О селекции яровой сурепицы на качество масла и шрота И.В.Артемов, В.М. Первушин. // Технические культури. - 1993. - №2. - С. 11-13.

5. Бойчук Н.П. Методика семеноводства озимого рапса / Н.П. Бойчук. // Технические культури. - 1991 .- №3. - С. 33-34.

6. Буряков Ю.П. Масличные культури и продовольственный комплекс / Ю.П. Буряков. // Технические культури.- 1990. - № 5. - С. 2-4.