• публічне виконання фонограми;
• сповіщення фонограми в ефір;
• сповіщення фонограми по проводах.
Розмір винагороди і умови її виплати визначаються угодою між користувачем фонограми чи об'єднанням таких користувачів, з одного боку, і організаціями, які управляють правами виробників фонограм і виконавців, з другого боку. Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми.
Розділ V Закону визначає порядок захисту авторського права та суміжних прав.
У ст. 41 зазначається:
1. Відтворення, розповсюдження та інше використання, а також ввезення в Україну без дозволу осіб, які мають авторське право та суміжні права, примірників творів, фонограм, програм мовлення є порушенням авторського права та суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.
2. Примірники творів, фонограм, виготовлених і розповсюджених із порушенням авторського права та суміжних прав, є контра-фактними.
3. Ввезення на територію України примірників творів і фонограм, що охороняються на території України згідно з цим Законом, з держави, в якій ці твори і фонограми не охоронялись або перестали охоронятися, визнається порушенням авторського права та суміжних прав.
Стаття 44 Закону визначає порядок відшкодування збитків за порушення авторського права та суміжних прав.
1. Особи, які мають авторське право та суміжні права, можуть вимагати відшкодування збитків, завданих їм у результаті порушення авторського права та суміжних прав, включаючи упущену вигоду; вилучення та спрямування на їхню користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права та суміжних прав, замість відшкодування збитків; виплати компенсації, яка визначається судом.
2. Крім відшкодування збитків, стягнення прибутків суд, арбітражний суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів направляється у встановленому законодавством порядку до відповідних бюджетів.
3. Порушник авторського права та суміжних прав зобов'язаний відшкодувати особам, які мають авторське право та суміжні права, моральну шкоду в розмірі, що визначається судом.
Пропонована праця є конспективним викладом теоретичних основ і практичного досвіду рекламної діяльності за кордоном — фундаментальних вітчизняних наукових досліджень у цій царині поки що немає. Сучасна реклама є обов'язковим атрибутом ринку, вона забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням неможливий, її становлення й розвиток як системи незалежного бізнесу для економіки України — одна з актуальних проблем, тому розв'язувати її потрібно на сучасному рівні.
Теорія і практика реклами — не набір догм, а спонукання до дії. Треба вчитись і творчо осмислювати вивчене. Як мовив Тарас Шевченко:
"Учітеся, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь".
На жаль, рекламна діяльність в Україніаж ніяк не відповідає положенням класичної теорії реклами — у нас ще немає рекламістів рівня Девіда Огілві або Лео Бернетта, немає і потужної рекламної інфраструктури.
Проте ми маємо майже всі об'єктивні умови й суб'єктивні чинники для того, щоб піднятися до світового рівня у сфері реклами: відповідний інтелект, сучасну освіту, потужну науку, стійкий менталітет і національну еліту, яка формується й покликана відіграти роль каталізатора суспільного прогресу.
Рекламісти — частина еліти, яка бере активну участь у формуванні нової економіки та ринкових відносин. Ринок не може існувати без реклами. Рівень розвитку реклами визначає, наскільки успішно ми просуваємося по шляху економічних перетворень. На українському ринку розгортається гостра конкурентна боротьба, а тому рекламна справа потребує глибших знань і професіоналізму. Нині потрібні не рекламісти-ремісники, а рекламісти відповідного фахового рівня, які вміють творчо мислити, створювати нові й адаптувати наявні методи реклами до української реальності, рекламісти, які переможуть рекламу памперсів і створять сучасну ефективну українську рекламу. Таких фахівців треба готувати.
Не за горами створення в Україні спеціалізованих навчальних закладів — інститутів реклами (до речі, в наших північних сусідів, у
Москві, їх два), науково-дослідних закладів і потужних рекламних агентств.
Пропонований конспект лекцій є лише невеличкою цеглинкою до фундаменту, на якому будується сучасна українська реклама.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Указ Президента України "Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення" від 5.12.94.
2. Закон України "Про рекламу" від 3.07.96, № 270/96-ВР.
3. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7.06.96.
4. Закон України "Про інформацію" від 2.10.92, № 2657-ХІІ.
5. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.92 № 2782-ХІІ.
6. Закон України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.93 № 3759-XII.
7. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5.07.94 № 80/94-ВР.
8. Закон України "Про видавничу справу" від 5.06.97 № 318/97-ВР.
9. Велика історія України: У 2 т. — К.: Глобус, 1993.
10. Реклама. Словник термінів / Уклад. Р. Г. Іванченко. — К., 1998.
11. Уэллс Уильям, Бернетт Джон, Мориарти Сандра. Реклама. Принципы и практика. —СПб.: ПИТЕР, 2001.
12. Шкляр В. L, Мелещенко О. К., Мукомела О. Г., Паримсъкий I. С. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. — К., 1996.