Смекни!
smekni.com

Інтеграційні процеси країн Західної Європи: стан розвитку і проблеми (стр. 8 из 10)

1. Реалізується План дій Україна - ЄС, який визначає зміст нашої співпраці на найближчі три роки. Україна нарешті отримала статус країни з ринковою економікою, чого прагнула багато років.

2. Серед кардинальних зрушень - початок переговорів з Євросоюзом щодо спрощення візового режиму для українських громадян.

3. У 2005 році було встановлено рекорд за кількістю підписаних документів з ЄС - дев'ять: від співробітництва у сфері космосу до текстилю, від стратегічної співпраці в галузі енергетики до питань співпраці з ЄС у кризових ситуаціях, від питань співробітництва у сфері навігації, авіаційних перевезень до питань співпраці з Європейським інвестиційним банком.

4. У лютому 2006року Верховною Радою була ратифікована Угода про співпрацю з Європейським інвестиційним банком, яка відкриває додаткові кредитні можливості для перспективних проектів в Україні на суму $250 млн.

5. Окрім того, торік ми домовилися про початок консультацій щодо реалізації ідеї створення зони вільної торгівлі Україна - Європейський Союз, закладеної в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

6. Досягнуто домовленостей і про початок консультацій щодо нової посиленої рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом, яка має набути чинності на початку 2008 р. Як відомо, і УПС, і План дій Україна - ЄС завершують термін своєї дії на початку 2008 р.

7. Товарообіг між Україною та ЄС збільшився і склав 33,6% усього товарообігу із закордонними партнерами.

8. Відбулося поглиблення співпраці з Євросоюзом у вирішенні Придністровського конфлікту (завдяки Україні, а ЄС і США стали спостерігачами). Розпочала роботу й активно працює Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Україні та Молдові. Проводиться діалог із розвитку ситуації в Білорусі.

9. 2005 року ми нарешті приєдналися до єдиного європейського освітянського простору – Болонського процесу. [29, 4]

Не останньою чергою згадані здобутки продиктовані рішучою налаштованістю нового керівництва України, якому, на відміну від попередніх років, не бракує політичної волі для послідовного втілення головного зовнішньополітичного пріоритету країни - курсу на європейську інтеграцію. При цьому наші дипломатичні зусилля та практичні кроки на європейському напрямі були не абстрактними, а підпорядкованими досягненню конкретних результатів. Що стосується двосторонніх взаємин Україна - ЄС, то тут уперше за багато років утвердився такий надзвичайно важливий чинник, як політична довіра.

Недавні парламентські вибори стали незаперечним та яскравим свідченням перемоги демократії в Україні. Цей факт визнано світовим співтовариством і, що важливо, таке визнання пролунало і з боку Європейського Союзу. Демократичний характер та результати виборів, без сумніву, створюють позитивні умови для нарощування політичного діалогу і поглиблення співробітництва з ЄС на нових засадах.

Україна демонструє прагматичний підхід до вирішення стратегічних завдань, головне з яких - підготовка до майбутнього членства в Євросоюзі. При цьому ми усвідомлюємо, що запорукою довготермінового успіху можуть бути лише позитивні результати в конкретних справах. Тільки копітка цілеспрямована робота дасть змогу досягти відчутних економічних успіхів, наблизити Україну до європейських норм і стандартів, підготувати основу для обґрунтованого претендування на вступ до ЄС.

Ми розраховуємо, що після успішного виконання плану дій, і передусім його політичних пріоритетів, має бути укладений якісно новий документ, який стане ефективним підґрунтям подальшого розвитку відносин. Тому як середньостроковий пріоритет двосторонніх взаємин розглядається укладення нової угоди європейського типу, що ґрунтувалася б на принципах інтеграції та асоціації між Україною і ЄС. Майбутня угода повинна закласти якісно нову юридичну базу двосторонньої співпраці та замінити УПС.

Прогрес у виконанні політичних пріоритетів Плану дій, приєднання України до СОТ, започаткування переговорів стосовно створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, перемовини з Євросоюзом з укладення нової угоди - це своєрідна дорожня карта нашого євро інтеграційного руху на найближчий час. Успішна реалізація окреслених планів, укладення і прогрес у виконанні Європейської угоди про асоціацію відкриють шлях до початку переговорів про вступ до ЄС через використання механізму подачі заявки на членство в ЄС.

Але ми маємо перетворювати свою власну державу, суспільство, приносити в домівки наших громадян європейські стандарти життя вже сьогодні. Адже сутність і привабливість ЄС полягає не у членстві як такому, а у тих політичних, соціально-економічних стандартах, що панують у Європі й досягнення яких забезпечить українцям новий рівень та якість життя:

По-перше - це входження до спільного цивілізаційного простору, в якому домінують повага до демократичних цінностей і прав людини, верховенство права.

По-друге - це якісна модернізація економіки, підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів, доступ до великого внутрішнього ринку Євросоюзу.

По-третє - це збільшення доходів землеробів, бо, як свідчить досвід нових держав - членів ЄС, головна перевага членства в ЄС зосереджується в сільськогосподарському секторі .

По-четверте - це притаманні ЄС високі стандарти умов праці, що гарантуватимуть працівникам безпечніші робочі місця.

По-п'яте - це зрозуміла, стабільна та єдина правова база, чесна конкуренція, розширення можливостей виробничої кооперації з бізнесменами держав – членів ЄС.

По-шосте - це підвищення рівня захисту навколишнього середовища та безпеки життя.

Водночас, варто зазначити, що реалізація євроінтеграційних прагнень України відбувається на тлі гострої кризи всередині ЄС. Фактичний провал конституційного процесу серйозно ускладнив здійснення широкомасштабного проекту інституціалізації Євросоюзу. Сьогодні активний пошук шляхів подолання кризи супроводжується широкою дискусією, особливо в старих країнах - членах ЄС, з приводу кордонів майбутнього Євросоюзу.

Однак негативні результати референдумів у Франції та Нідерландах не можуть свідчити про поразку політики інтеграції. На наше переконання, цей процес приречений на продовження, лише політики більше зважатимуть і рахуватимуться з думкою громадян. Саме це - повага до людини та її прав - найбільше приваблює Україну в Європі й відповідає ідеї будівництва Європи громадян.

Україна як демократична держава та одна з найбільших європейських країн, що має потужний економічний, науково-технічний і культурний потенціал, Україна як важливий чинник енергетичної безпеки Європи, Україна як одна з найтолерантніших націй нашого континенту, здатна значно посилити об'єднану Європу, додати свій вагомий внесок до загальноєвропейської скарбниці.

З другого боку, і Європа потребує Україну. З кожним роком це усвідомлює дедалі більше громадян європейських країн. А в політичних колах Європи зростає розуміння необхідності підтримки європейських прагнень України. У цьому контексті ухвалення 6 квітня 2006р. Європарламентом резолюції стосовно парламентських виборів в Україні із закликом до ЄК розпочати переговори щодо укладення угоди про асоціацію, хоч і не має прямої імперативної юридичної сили, але є важливим політичним сигналом.

Таким чином, ідея набуття потенційного членства нашої держави в ЄС — не тимчасова забаганка окремих українських політиків. Це об'єктивний, природний шлях історичного розвитку нашої держави від часу здобуття державності.

Можна констатувати, що Україна, за останні декілька років, перейшла від декларацій до конкретних дій. Зокрема, Україна ефективно виконувала план дій та відповідала п'яти технічним критеріям для здобуття ринкового статусу. Серед цих критеріїв: забезпечення зниження рівня прямого й опосередкованого державного втручання у діяльність компаній, у тому числі встановлення фіксованих цін, недопущення дискримінації у сфері оподаткування, введення спеціальних торгових і валютних правил (режимів); недопущення стимулювання нестандартних форм ведення бізнесу, які призводять до розбалансованості платіжної системи, наприклад, поширення бартерних операцій; недопущення випадків дискримінації у сфері підприємництва, що спричиняється, як правило, неефективним корпоративним управлінням, відсутністю вільного доступу до інформації про компанії, власників акцій тощо; створення ефективного фінансового сектора економіки, який діє незалежно від держави і в якому створені умови для ефективного захисту прав інвесторів; забезпечення ефективної системи захисту прав власності та функціонування чинного режиму банкрутства. Кроки, зроблені в цьому напрямку, сприятимуть торговельним відносинам з ЄС.

Інтеграційним намірам України та ЄС сприятимуть кроки до вступу в СОТ (вступ в СОТ). Вирішуючи це завдання, Україна здійснила такі кроки; усунуто податкові пільги, що надавалися окремим підприємствам промисловості; встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно до принципу національного режиму; скасовано звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів, не вироблених в Україні та призначених для використання в межах технологічних парків; скасовано пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності, зокрема всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та |ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування і безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов'язкового продажу валютних надходжень; скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у разі реалізації зовнішньоторговельних контрактів; скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів у .розрахунках із бюджетом; скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції; встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги.