Смекни!
smekni.com

Особливості економічного зростання Сполучених Штат Америки в сучасних умовах (стр. 11 из 12)

З середини 80‑х років економічні реформи, задіяні урядом, призвели до суттєвого повороту в розвитку американської економіки. Швидке піднесення значення у світовій економіці наукоємних, високотехнологічних галузей виробництва, в яких США мають безперечну перевагу, сприяло прискоренню їх розвитку і нарощуванню відриву від своїх конкурентів. Особливо сприятливими для розвитку економіки виявилися 90-ті роки. Після нетривалої затримки в 1991 р. американська економіка показала стабільно високі темпи протягом десяти років, що визнається фахівцями як безпрецедентне явище. Наступна таблиця дає уяву про розвиток економіки США в 90‑х роках:

Таблиця 7. Темпи розвитку економіки США, %

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
ВВП 6 5,9 3,2 3,5 4,9 6,6 3,6
Виробництво 4,2 5,0 5,1 5,1 5,3 5,4 ….

Успішний розвиток економіки в 90-і роки пояснюється, насамперед, чітким спрямуванням інвестицій на технології, що забезпечують прискорення реакції фірм на зміни кон'юнктури ринку. В структурі виробничого накопичення до 40% становлять вкладення в інформаційні технології. Зростають обсяги інвестицій також в інші сфери виробництва. Частка чистих внутрішніх інвестицій складає 5,4% від ВВП і зросла за 90‑ті роки. Приріст приватних капіталовкладень становив в 2003 р. 10,1%, а в 2004 р. навіть 12,6%, що є дуже високим показником. Особливо швидко зростають так звані венчурні інвестиції, тобто капіталовкладення в інноваційне виробництво; за останні десять років їх обсяг збільшився з 5 млрд. дол. до 100 млрд. дол. Крім того, як вже відзначалося, існує великий приток іноземних інвестицій в економіку США.

Іншим фактором, що сприяв високим темпам зростання економіки США в останнє десятиліття, є розширення споживчого попиту населення. Він є наслідком зростання добробуту значної частини американців. Доход американської сім'ї перевищує сьогодні 40 тис. доларів на рік. Частка володарів індивідуальних домів в 2004 р. становила 68%[47, c. 549–550].

На зростання купівельної спроможності населення впливає відносно невисокий рівень безробіття, який мав, до того ж, тенденцію до зниження. Те ж саме можна сказати й про рівень інфляції, що впливає на ринкові ціни.

Розширення внутрішнього ринку, зростання інвестицій в економіку сприяли її перебудові на основі новітніх технологій. Це призвело до суттєвого зростання продуктивності праці; в 90‑ті роки вона зростала вдвічі швидше, ніж у 80‑ті роки; її щорічні темпи складали у середньому 2,8%.


Таблиця 8. Динаміка рівнів інфляції й безробіття в США в 2000–2005 рр., %

2001 2002 2003 2004 2005
Рівень інфляції Рівень безробіття 1,54,2 1,54,2 1,25,7 1,35,4 4,9

Отже, 90‑ті роки стали для Сполучених Штатів тривалим періодом безпрецедентного піднесення економіки, що обумовлено низкою чинників. Технологічні інновації, глобалізація бізнесу, різке зростання венчурного капіталу сприяли підвищенню продуктивності праці та прискоренню темпів росту економіки без суттєвого підвищення інфляції. Зростання продуктивності праці призвело до зниження виробничих витрат.

Значний внесок у зростання економічної потужності США здійснюють ТНК. Завдяки їх діяльності утворилося явище, яке дедалі частіше називають «другою економікою США». Вона є наслідком безперервного зростання прямих зарубіжних інвестицій, що вкладають їх ТНК в зарубіжні країни, створення там філій та дочірніх підприємств. Це пов'язує економіку США із світовими ринками ще тісніше, полегшує туди проникнення американських товарів та послуг та сприяє зворотному притоку капіталу у вигляді відрахування від доходів на інвестиції. В 2004 р. обсяг ПІІ американськими компаніями дорівнював 2136 млрд. дол. або 35% всіх американських приватних активів за кордоном. За один лише 2003 рік зарубіжні активи США збільшилися на 24%, що також безпрецедентно [20, c. 467–468].

Нарешті, піднесенню позицій США у світовій економіці сприяє гнучка й ефективна економічна політика уряду, яка кожного разу виводила країну з кризових становищ й надавала імпульсу для нового прискорення.

Висновок до розділу 2

Економічна політика США в процесі тривалої еволюції знайшла оптимальне для даного етапу технологічного розвитку сполучення приватних і державних інтересів, що привело до безпрецедентного росту американської економіки.

Протягом останнього років ріст спостерігався у всіх галузях американської економіки. Однак найбільше бурхливо розвивалася сфера послуг й, особливо, інформаційних і фінансових послуг, за ними йшли високотехнологічні галузі промисловості, далі – традиційні галузі промисловості й, нарешті, сільське господарство, що перебуває на грані кризи. Така послідовність відбиває яскраво виражену постіндустріальну спрямованість економіки США.

Американські ТНК створили в післявоєнний період значну другу економіку США за кордоном. У системі виробничих сил американської економіки величезну роль відіграють високопрофесійна робоча сила, ціла армія вчених, інженерів і конструкторів. Темпи росту економіки США не є найвищими, але вони стійкі й цілком достатні для задоволення зростаючих платоспроможних потреб внутрішнього ринку країни. Фінансова система США відрізняється міцністю, надійністю й більшою різманітністю інститутів, які до неї входять. Великий і дрібний бізнес в економіці США взаємно доповнюють один одного, і негативна тенденція до концентрації виробництва вже давно придушується дією відповідних антимонопольних законів. У своєму розвитку американська економіка орієнтується на високі технології й вищу конкурентоздатність у світі.

Висновки

Економічне зростання означає збільшення реального ВВП країни за рік порівняно з попереднім роком. Воно дає змогу повніше задовольняти потреби людей, скорочувати тривалість робочого дня і збільшувати час відпочинку, подовжувати тривалість освітньої та професійної підготовки молодого покоління, полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів. Загалом економічне зростання дає нації змогу повніше реалізувати її економічні цілі та здійснювати нові виробничі й соціальні програми.

Економічне зростання визначають чотири групи факторів. Фактори пропозиції: а) кількість та якість природних ресурсів; б) кількість та якість трудових ресурсів; в) капітал; г) технологія. Фактор попиту – це таке макро-середовище, в якому сукупні видатки достатні для того, щоб національна економіка змогла повністю реалізувати свій виробничий потенціал, який визначають фактори пропозиції. Фактор ефективності передбачає, що національна економіка продукує товари й послуги з найнижчими витратами (виробнича ефективність), і ресурси спрямовуються на виробництво найцінніших для суспільства життєвих благ (розподільна ефективність). Четверта група – це соціокультурні та інституційні чинники, які можуть сприяти економічному зростанню або стримувати його.

Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують низку показників. По-перше, це валовий внутрішній продукт на душу населення. По-друге, це показники ефективності функціонування національної економіки, що обчислюються на підставі ВВП. Серед численної групи цих показників найважливішими є продуктивність праці, фондовіддача і фондомісткість, матеріаломісткість, енергомісткість тощо. По-третє, виробництво основних видів промислової продукції на душу населення (електроенергії, автомобілів, мінеральних добрив, пластмас, хімічних волокон, паперу тощо), а також сільськогосподарської (зерна, м'яса, молока, цукру та ін.). По-четверте, це показники рівня та якості життя (середня його тривалість, рівень освіти населення, середня тривалість робочого дня, денне споживання кілокалорій на душу населення, чисельність студентів чи лікарів на 10 000 людності тощо). Для визначення якості життя міжнародні організації дедалі частіше використовують індекс людського розвитку.

У XX ст. простежувалося декілька важливих закономірностей економічного зростання, в розвинутих країнах: зокрема капіталоозброєність, продуктивність праці та реальна заробітна плата підвищувалися. У процесі економічного зростання відбувалися глибокі зміни в галузевій структурі економіки цих країн. Чисельність зайнятих у сировинних галузях, в сільському господарстві знижувалася. Водночас зростала зайнятість у наукомістких галузях – приладобудуванні, електроніці тощо. У галузевій структурі вітчизняної економіки в останні роки відбуваються несприятливі зміни.

В залежності від того, яким способом досягається результат, розрізняють два типи економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний.

У реальній дійсності обидва типи економічного зростання співіснують, але здебільшого переважає один із них. Тому в аналітичній економії говорять про переважно екстенсивний або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Збільшення значення в національній економіці інтенсивного типу економічного зростання називають інтенсифікацією економіки.

Розвиток економіки США має під собою міцний науково-технічний фундамент і солідну теоретичну базу. Курс уряду постійно коректується з урахуванням зміни ситуації в національній і глобальній економіці. Завдяки успіхам свого економічного розвитку, США узяли гору й у сфері ідеології, заклавши в глобальній системі принципи ліберального ринкового капіталізму. Однополярність сучасної світової економіки забезпечує США стратегічні переваги практично у всіх сферах діяльності, у тому числі прямо не пов'язаними з економікою.