Смекни!
smekni.com

Особливості економічного зростання Сполучених Штат Америки в сучасних умовах (стр. 5 из 12)

Фактори, що піднесли економіку США до сьогоднішнього рівня, можна об'єднати в три основні групи: історико-економічні, природничі й геополітичні [25, c. 21–25].

Історико-економічніособливості розвитку. Сполучені Штати Америки – країна, заснована європейськими (переважно) переселенцями та їх нащадками.

До початку XVII століття, коли в Північній Америці розпочалася колонізація, індіанців-аборигенів нараховувалося трохи більше 2 млн. чол. Отже територія була дуже рідко заселена, обсяжні землі займалися переселенцями для обробки. Крім того, в багатьох випадках аборигени виганялися зі своїх земель. В північних колоніях переважали невеликі сімейні ферми, на півдні – плантаторські господарства.

Вже на ранніх стадіях колонізації сільське господарство американських колоній мало переважно товарний характер, незважаючи на намагання англійського уряду поширити тут феодальні порядки. Війна колоністів з Англією, що закінчилася їх перемогою й проголошенням 4 липня 1776 р. Сполучених Штатів Америки, розширила можливості розвитку ринкових відносин в сільському господарстві. Щоправда, до середини XIX століття ці відносини мали незвичайний характер, оскільки в значній мірі базувалися на праці рабів, вивезених з Африки. З одного боку, використання рабів було викликано нестачею працівників-найманців у сільському господарстві; з іншого боку, рабська праця була неефективною, вона гальмувала зростання продуктивності в сільському господарстві. Громадянська війна (між буржуазією Півночі й плантаторами Півдня) 1861–1865 рр. мала наслідком ліквідацію рабовласництва. Це остаточно знищило усі перешкоди для капіталістичного розвитку сільського господарства в США. В 1862 р. було прийнято закон про гомстеди, тобто про фактично безкоштовну роздачу земельних ділянок по 160 акрів бажаючим їх обробляти. Цей закон мав виключно важливе значення для розвитку фермерства. Практично до кінця XIX століття залишалися вільні землі, придатні для обробки, і кожен мав можливість їх придбати; оренда до цього часу була відсутня, як відсутня була й абсолютна рента.

Фермерський тип розвитку сільського господарства, позбавлений залишків феодальних відносин, притаманних Європі того часу, виявив високу ефективність. Він згодом поширився на інші країни й регіони (зокрема, на Південну Україну), й одержав назву «американського шляху» розвитку капіталізму в сільському господарстві. Вже в першій половині XIX століття США перетворилися на великого виробника зерна (особливо кукурудзи), бавовни й тютюну. Сільське господарство мало високотоварний характер, значна кількість ферм і плантацій працювала на зовнішній ринок. В середині того ж століття 80% виробленої в країні бавовни експортувалося. Швидко розвивалося скотарство, чому сприяли як неосяжні пасовиська на Заході, так і наявність дешевого зерна, особливо в центральних штатах. Саме розвиток аграрних відносин на чисто ринкових засадах, не обтяжених феодальними й напівфеодальними перепонами, став першоосновою подальшого стрімкого розвитку американської економіки. Аграрний сектор надав імпульсу розвиткові галузей економіки, особливо промисловості, яка в значній мірі обслуговувала сільське господарство. Так, першою машиною, що була винайдена у США, була машина для очищення бавовни; її застосування дозволило суттєво збільшити площу плантацій під цю культуру.

Застосування машинного виробництва в економіці США значною мірою стимулювалося дефіцитом найманої робочої сили, що відчувався досить довго, незважаючи на безперервну імміграцію у XVIII–XIX століть. Промисловий переворот здійснився в США трохи пізніше, ніж в Англії, але раніше, ніж в інших європейських країнах. Вже в першій половині XIX століття фабрика замінила тут мануфактуру. Американці не тільки активно застосовували техніку, зроблену в Європі, але й робили свої винаходи, які мали світове значення. Тільки в першій половині XIX століття в США були винайдені пароплав, паперова та швацька машини, жатка, паровий молот, пневматична шина, ротаційна типографська машина, турбіна, фосфорний сірник та ін. Колонізація нових земель супроводжувалася стрімким розвитком залізничної мережі. Промисловий переворот значно прискорив розвиток американської економіки; вже по закінченні Громадянської війни США посідали четверте місце у світі (після Англії, Франції й Німеччини) за обсягом виробництва, а наприкінці XIX століття вийшли на перше, з якого вже не сходять по сьогоднішній день.

У XX столітті науково-технічний прогрес в США здійснювався більш високими темпами, ніж в інших країнах. Наявність вже досить розвинутої технічної бази, капіталу та інтелектуального потенціалу дозволили Сполученим Штатам випереджати своїх конкурентів принаймні на один крок при кожному ривку НТП. Уряд США завжди з великою увагою ставився до розвитку інноваційної сфери, її ролі в національній економіці. Ще в 1980 р. частка уряду у фінансуванні інноваційних розробок в промисловості становила 31,5%; в 90‑х роках вона знизилася до 15,5%, тоді як частка приватних компаній підвищилася з 65,1 до 74,5%. На 1 долар, вкладений в НДДКР, припадає 9 доларів зростання ВВП [31, c. 543–550].

Однією з найважливіших передумов економічного зростання США є імміграція. Перші іммігранти (XVII–XVIII століття), як вже зазначалося, ставали переважно фермерами. У процесі промислового перевороту відчувалася нестача робочих рук, що стимулювало ще більший приплив іммігрантів. Особливо інтенсивною була імміграція в 40–50 роках XIX століття; за 15 років (з кінця 40‑х років) до США прибуло 4 млн. мігрантів, їх частка в загальній чисельності населення країни становила 13–14%. Позитивне значення імміграції для економіки США має декілька проявів.

Якщо в Європі клас найманих робітників формувався за рахунок розорення селянських господарств, і цей процес йшов повільно, то США одержували «готові» робочі руки у досить великій кількості, а це сприяло швидкому розвиткові і промисловості, і сільського господарства. Слід звернути увагу також на якісну сторону імміграційного руху. Вже першими поселенцями, в XVII столітті, були люди енергійні, такі, що йшли на ризик втратити все, навіть життя, не боялися труднощів, пов'язаних із становленням господарства в невідомій країні. Своєю сумлінною працею вони освоювали територію і створювали ефективно діючі ферми. Дух підприємництва, воля до подолання незгод, наполегливість у праці стали невід'ємними рисами американської нації.

Імміграція в США спочатку йшла переважно з Англії (80% білого населення наприкінці XVIII століття), а також з Нідерландів, Швеції, Німеччини, тобто з країн, які вже знаходилися на досить високій стадії економічного розвитку. Новій батьківщині вони віддавали свої знання, досвід, що сприяло застосуванню передових для тих часів методів праці. З середини XIX століття в імміграційних потоках збільшилася частка ірландців, а з кінця того ж століття – італійців, латиноамериканців, поляків, українців. Іммігранти цієї хвилі поповнювали склад робітників переважно середньої і низької кваліфікації, потреба в яких стимулювалася бурхливим розвитком будівництва і сфери послуг. Після другої світової війни уряд США застосовує жорсткі імміграційні закони, й маса імміграційного руху поступово знижується. Тепер Сполучені Штати «відбирають» найбільш кваліфіковану робочу силу, інженерів та програмістів, науковців, визнаних творчих працівників культури, лікарів, фармацевтів. Таким чином підтримується високий рівень інтелектуального потенціалу американської нації.

Творчі сили, підприємницька ініціатива американців підтримується демократичним устроєм США. В 1787 р. була прийнята конституція, яка в 1789 р. була доповнена «Біллем про права». Вона проголошувала свободу слова, друку, зборів, релігії, недоторканність особи. На той час вона була найдемократичнішою конституцією у світі й слугувала взірцем для політичних кіл багатьох інших країн. Хоч не всі положення законодавства реально виконувалися, все ж таки воно давало досить широку можливість особі виявити свої здібності. Американське суспільство характеризується відкритістю спілкування, яке не обтяжене консервативними традиціями та умовностями. Це сприяло вже на перших етапах розвитку країни досить інтенсивній вертикальній мобільності населення.

Природно-ресурсний потенціалСША дуже великий. Вони мають значні агрокліматичні, мінеральні й біологічні ресурси. Справжнім багатством країни є її земельні ресурси. США мають не тільки велику територію, але й високу частку земель, придатних для сільського господарства. Ця частка складає в США 63%, тоді як у Канаді – 7%, Китаї – 40%, Японії – 16%. За площею сільськогосподарських угідь (понад 5 млн. км2) США посідають перше місце у світі. Значна частина угідь являє собою родючі землі, на зразок чорноземів. США розташовані в сприятливих кліматичних умовах; за винятком Аляски їх територія лежить південніше 60-ї паралелі, тобто широти Києва. Це дає змогу вирощувати не тільки культури помірного клімату, але й субтропічні: бавовну, цукрову тростину, цитрусові. До речі, за врожаєм цитрусових США посідають перше місце у світі. М'який клімат дозволяє розгорнути високорозвинену туристську індустрію на величезному просторі вздовж океанського узбережжя; особливо в цьому плані відрізняється Каліфорнія й Флорида.

Надра Сполучених Штатів дуже багаті на корисні копалини, запаси яких принципово можуть забезпечити потреби країн майже повністю. Значними є поклади вугілля, нафти й газу. За запасами вугілля США посідають друге місце у світі, газу – третє, нафти – одинадцяте. Вугілля США навіть експортують у великій кількості. Щодо нафти, то половину потреб в неї країна імпортує; справа в тому, що експлуатуються тільки високорентабельні родовища, а інші консервуються. Така ж ситуація і з газом. Маючи великі запаси палива, Сполучені Штати досить легко перенесли нафтову кризу початку 70‑х років минулого століття; різке підвищення цін на нафту підняло рентабельність багатьох родовищ, які раніше були законсервовані [22, c. 42–49].