Міністерство освіти і науки України
Одеський педагогічний коледж
Південноукраїнського державного педагогічного університету
ім. К.Д Ушинського
Курсова робота
на тему:
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Виконала студентка гр. Ш-33
Рощина Г.В.
Перевірила: Кузнєцова О.В.
м. Одеса, 2011
План
ВСТУП
РОЗДІЛ I. МОРАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Суть і природа моралі, поняття про моральний розвиток
1.2 Психологічні особливості особистості молодших школярів
1.3 Закономірності та чинники морального розвитку у молодшому шкільному віці
РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1 Методи емпіричного дослідження
2.2 Методики емпіричного дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
У всі століття люди високо цінували моральну вихованість. Глибокі соціально - економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, примушують нас роздумувати про майбутнє України, про її молодь. В даний час зім'яті етичні орієнтири, підростаюче покоління можна звинувачувати в бездуховності, безвір'ї, агресивності. Наше суспільство потребує підготовки широко освічених, високо етичних людей, що володіють не тільки знаннями, але і прекрасними рисами особи.У сучасному світі маленька людина живе і розвивається, оточений безліччю різноманітних джерел сильної дії, які щодня обрушуються на інтелект, що не окріпнув, і відчуття дитини, на сферу моральності, що ще тільки формується.
Саме по собі освіта не гарантує високого рівня етичної вихованості, бо вихованість - це якість особи, що визначає в повсякденній поведінці людини його відношення до інших людей на основі пошани і доброзичливості до кожної людини. К.Д. Ушинський писав: «Вплив морального складає головне завдання виховання». [30, с.431].
Озброєння моральними знаннями важливе і тому, що вони не тільки інформують молодшого школяра про норми поведінки, що затверджуються в сучасному суспільстві, але і дають уявлення про наслідки порушення норм або наслідках даного вчинку для навколишніх людей.
Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей. Рішення цієї задачі пов'язане з формуванням стійких етичних властивостей особи школяра.
Об'єкт дослідження – моральний розвиток молодших школярів.
Предмет дослідження: розвиток моральних знань молодших школярів.
Актуальність дослідження. Українське суспільство, що знаходиться на етапі інтенсивного реформування, пред'являє відповідні вимоги до системи освіти. Потреба суспільства, що росте, — людина мобільна, здібна до самостійних і відповідальних рішень, з чіткими ціннісними орієнтаціями. Необхідність у формуванні нового сучасного типу людини виразилася в зміні освітньої парадигми - відмова від монологічної, авторитарної системи і перехід до гуманістичних основ навчання і виховання. Пріоритетними завданнями проголошені: виховання дбайливого відношення до історичної і культурної спадщини народів України, виховання патріотів України, громадян, що поважають має рацію і свободи особи, володіють високою моральністю і що проявляють шанобливе відношення до традицій і культури інших народів; екологічне виховання, що формує дбайливе відношення населення до природи. Мета сучасної освіти - це виховання людини з цілісним світобаченням, яка уміє бачити взаємозв'язку в різних сферах життєдіяльності суспільства, взаємозалежність соціального і природного миру. Погіршення екологічної обстановки на Землі, забруднення повітряного, водного басейну, виснаження природних ресурсів, конфлікти між державами, локальні війни - всі ці проблеми світового масштабу підсилюють актуальність пошуку ефективних шляхів виховання підростаючого покоління. Все великої значущості набувають загальнолюдські цінності, проголошені в міжнародних правових документах - Загальній декларації прав людини, Європейській конвенції про захист прав людини, Конвенцію ООН про права дитини. Підростаюче покоління потребує ясних життєвих орієнтирів. Головна цінність на Землі - це життя як така у всіх її проявах, людина і благо кожного незалежно від національності, соціального положення, фізичних і психічних особливостей. Сучасні підходи у вихованні і навчанні багато в чому спираються на педагогіку радянського періоду. Ідеї морального виховання розгорнені в педагогічних творах Н.К. Крупськой і А.С. Макаренко.
Проблема формування етичної свідомості, поведінки у взаємозв'язку розроблялася такими педагогами, як І.А. Каїров, Н.І. Болдирєв, И.С. Мар’єнко, І.Ф. Харламов, О.С. Богданова.
Програма морального виховання, розроблена Н.І. Болдирєвим, є фундаментальним внеском в даній області. Важливе те, що в основу виховання покладені принципи гуманізму, інтернаціоналізму, непримиренності до лицемірства, користолюбству, егоїзму.
Основним напрямом в сучасній етиці є дослідження моральних норм, об'єднуючих людей незалежно від їх політичних, релігійних переконань, національних особливостей і ін. Проблема пошуку фундаментальних філософських основ об'єднуючої етики людства всесторонньо розглядається багатьма ученими, серед яких представляють особливий інтерес праці А.А. Гусейнова, А. Швейцера, Ю.В. Шрейдера, С.В. Мейена. Процеси глобалізації економічних, політичних процесів, все більш тісна взаємодія країн і народів примушує звертатися до «етики об'єднаного людства» (А.А. Гусейнов), головним її принципом є принцип співчуття до іншого (С.В. Мейен). Основою етичної поведінки проголошується сама людина як особа, а не політичні, релігійні, ідеологічні і інші рамки. Загальною підставою для рівного відношення до всього живого, що визнається в багатьох сучасних педагогічних дослідженнях, є «принцип благоговіння перед життям» (А.Швейцер). Проходження йому забезпечує збереження природної різноманітності, що є умовою життя людини, вирішення конфліктів мирним шляхом, без застосування насильства. На сьогоднішній день є величезна кількість різноманітних курсів по залученню дітей до моральних цінностей. Особливий інтерес представляють наукові дослідження Н.Е. Щурковой, А.И. Шемшуриной, М.І.Шиловой. Система виховання етичної культури А.І. Шемшуриной, має наступні зв'язки з «Азбукою морального виховання» О.С. Богдановой. Важливе те, що методика «Етичної граматики» А.І. Шемшуриной грунтується на діалозі, рівноправному обміні духовними, моральними цінностями вчителя і учня.
Велике значення при розробці методів педагогічної взаємодії мають теоретичні положення Н.Е. Щурковой. Принципом побудови взаємин в просторі шкільного життя є затвердження однієї людини в бутті іншого. Міра морального визначається увагою до іншого, врахуванням інтересів що оточують, беззастережне ухвалення цінності особи іншої людини незалежно від віку, статусу, успішності.
Важливою передумовою при встановленні співвідношення загальнолюдського, національного, особового компонентів морального знання в процесі засвоєння їх молодшими школярами сталі дослідження М.І. Шилової. Не дивлячись на обширний пласт досліджень все ж таки мало приділяється уваги формуванню цілісної картини миру, залученню до загальнолюдських цінностей (життя, благо кожної живої істоти на Землі). Ця проблема знайшла віддзеркалення у фундаментальних роботах А.М. Архангельського [3], Н.М. Болдирева [6], Н.К. Крупськой [14], А.С. Макаренко [15], І.Ф. Харламова [32], в яких виявляється суть основних понять теорії морального виховання, указуються способи подальшого розвитку принципів, змісту, форм, методів морального виховання.
Ряд дослідників освітлює в своїх роботах проблеми підготовки майбутніх вчителів до морального виховання школярів (М.М. Гей, А.А. Горонідзе, А.А. Калюжний, Т.Ф. Лисенко).
Такі педагоги як Н.М. Болдирев [6], І.С. Марьєнко [16].Л.А. Матвєєва [17], Л.І. Божович [5] і багато інших дослідників розглядають моральне виховання в різних аспектах. Дана проблема визначила вибір теми курсової роботи.
Структура курсової роботи. Курсова складається з введення, трьох розділів, висновку і літератури.
мораль психологічний дослідження дошкільник
РОЗДІЛ 1. МОРАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Суть і природа моралі, поняття про моральний розвиток
У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. «Мораль - норми, принципи, правила поведінки людей, а так само сама людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством)» [13, с.191-192]. В.І. Даль тлумачив слово мораль як «моральне учення, правила для волі, совісті людини»[8, с.345]. У Ожегова С.І. ми бачимо: «Моральність — це внутрішні, духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, визначувані цими якостями» [20, с.414]. Мислителі різних століть трактували поняття моральності по-різному. Ще в стародавній Греції в працях Арістотеля про етичну людину мовилося: «Етично прекрасною називають людину довершеної гідності. Адже про етичну красу говорять з приводу чесноти: етично прекрасним звуть справедливого, мужнього, розсудливого і такого, що взагалі володіє всіма чеснотами людини»[2, с.360 ].
А Ніцше вважав: «Бути моральним, етичним, етичним - означає надавати покору спрадавна встановленому закону або звичаю». [19, с.289]. У науковій літературі указується, що мораль з'явилася на зорі розвитку суспільства. Визначальну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без певних обов'язків по відношенню до роду чоловік не зміг би вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особа тим самим сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту або іншу мораль, тим самим формує особу відповідно до свого ідеалу. На відміну від права, яке також має справу з областю взаємин людей, але спираючись на примушення з боку держави. Мораль підтримується силою громадської думки і зазвичай дотримується через переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, як слід поступати. Зі всього цього ми можемо зробити висновок, що дорослій людині деколи важко вибирати, як поступити в тій або іншій ситуації. А що ж говорити про дітей? Сухомлинський вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранньому отроцтві, коли добро і зло, честь і ганьба, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає» [27, с.170]. Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого покоління. На кожному етапі навчання дитини домінує своя сторона виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю.К. Бабанський, такою стороною буде моральне виховання: діти опановують простими нормами моральності, навчаться слідувати їм в різних ситуаціях. Учбовий процес тісно пов'язаний з етичним вихованням. В умовах сучасної школи, коли зміст освіти збільшився в об'ємі і ускладнився по своїй внутрішній структурі, в етичному вихованні зростає роль учбового процесу. Змістовна сторона моральних понять обумовлена науковими знаннями, які учні одержують, вивчаючи учбові предмети. Самі етичні знання мають не менше значення для загального розвитку школярів, чим знання по конкретних учбових предметах [4, с.352]. Н.І. Болдирев відзначає, що специфічною особливістю морального виховання є те, що його не можна відособити в якийсь спеціальний виховний процес. Формування моральної зовнішності протікає в процесі все багатогранній діяльності дітей (іграх, навчанні), в тих різноманітних відносинах, в які вони вступають в різних ситуаціях з своїми однолітками, з дітьми молодше за себе і з дорослими. Проте, моральне виховання є цілеспрямованим процесом, що припускає певну систему змісту, форм, методів і прийомів педагогічних дій. [6, с.102]. Розглядаючи систему морального виховання, Н.Е. Ковальов, Б.Ф. Райський, Н.А. Сорокин розрізняють декілька аспектів: