Облік і аналіз розрахунків з постачальниками покупцями різними дебіторами та кредиторами (стр. 2 из 14)

Предметом діяльності Товариства є види діяльності, передбачені пунктом 2.3. статуту підприємства.

Основними видами діяльності ЗАТ “Рівне-Борошно” є:

- виробництво борошна;

- виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах;

- інші види оптової торгівлі;

- оптова торгівля зерном та кормами для тварин;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Товариство може здійснювати свою діяльність самостійно або спільно з іншими суб’єктами господарювання, в тому числі і з іноземними, зовнішньоекономічну діяльність здійснює у встановленому законодавством порядку.

Річна фінансова звітність ЗАТ «Рівне-Борошно» включає:

· Баланс (форма № 1) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал (див. дод. 7);

· Звiт про фiнансовi результати (форма № 2) - звіт про доходи, витрати і фінансові роезультати діяльності підприємства (див. дод. 8);

· Звiт про рух грошових коштів (форма №3) - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді (див. дод. 9);

· Звiт про власний капітал (форма № 4) - звіт, який відображає зміни у власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (див. дод. 10);

· Примітки до річної фінансової звiтностi (форма № 5) (див. дод. 11).

Бухгалтерський облік на ЗАТ «Рівне-Борошно» ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об’єктів обліку.

Для детальнішого представлення про товариство, охарактеризуємо його основні техніко-економічні показники за останній рік, а саме: дохід від реалізації продукції, чисельність робітників, фонд оплати праці, вартість майна, операційні витрати, чистий прибуток, продуктивність праці, фондовіддачу та заробітну плату (табл. 1.1).

Табл. 1.1

Основні техніко-економічні показники діяльності ЗАТ “Рівне-Борошно” за 2009 р.

№ п/п	Назва показника	Од. виміру	2008 р.
				1.	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Тис. грн.	60651
2.	Середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості	Чол.	178
3.	Фонд оплати праці	Тис. грн.	4400,1
4.	Середньорічна вартість основних засобів	Тис. грн.	9964
5.	Середня вартість майна	Тис. грн.	35035,5
6.	Операційні витрати	Тис. грн.	39211
7.	Чистий прибуток (збиток)	Тис. грн.	(3832)
8.	Продуктивність праці 1 працівника	Тис./чол.	340,74
9.	Фондовіддача основних засобів	Тис./чол.	6,08
10.	Середня заробітна плата 1 працівника	Тис./чол.	24,72

ПП – продуктивність праці;

Д – дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг);

Ч – середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Ф_в – фондовіддача основних засобів;

Д – дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг);

- середньорічна вартість основних засобів.

- середня заробітна плата 1 працівника;

ФОП – фонд оплати праці;

Ч – середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості.

На основі таблиці 1.1. можна сказати, що ЗАТ «Рівне-Борошно» є достатньо великим підприємством, оскільки налічує 178 осіб працюючих, фонд оплати праці яких становить 4400,1 тис. грн., зокрема, продуктивність праці працівників також є досить високою 340,74 тис. грн. Проте необхідно відмітити і про велику частку операційних витрат, що становить 39211 тис. грн., а також те, що в результаті своєї діяльності товариство у 2009 році потерпіло збиток в розмірі 3832 тис. грн.

2 Облік розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами

2.1 Особливості облікової політики щодо розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ «Рівне-Борошно»

Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та П(С)БО 1: облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

За МСБО 8, облікова політика – конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності.

Тобто, під обліковою політикою слід розуміти сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийняту підприємством – первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.

Облікова політика підприємства розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису: а) принципів оцінки статей звітності; б) методів обліку за окремими статтями звітності.

Вона розробляється на багато років і може змінюватись лише в тому, випадку, якщо: змінюються статутні вимоги; змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку; зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.

У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності слід розкривати причини і сутність зміни.

Розглянемо десять основних факторів, якими слід керуватися при визначенні облікової політики на прикладі ЗАТ «Рівне-Борошно»:

- форма власності та організаційно-правова форма (ЗАТ);

- вид діяльності чи галузеве підпорядкування (виробництво);

- обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників тощо;

- відносини із системою оподаткування (загальна система оподаткування);

- можливість самостійних дій з питань ціноутворення (держава встановлює відсоткові межі рентабельності);

- стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства на довгострокову перспективу, напрями інвестицій, які будуть надані, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань);

- наявність технічного оснащення функцій управління (забезпечення ЕОМ, засобами оргтехніки, програмними засобами);

- наявність ефективної системи інформаційного забезпечення підприємства (за всіма необхідними для підприємства напрямками);

- рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості та ініціативи керівників підприємства;

- система матеріального заохочення ефективності роботи працівників за коло обов‘язків, що виконуються.

Іноді нормативні документи взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя.

Якщо система не встановлює спосіб ведення бухгалтерського обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.

Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані підприємством при формуванні облікової політики, застосовуються з 1-го січня нового року.

Розкриття інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності є передумовою зіставленості фінансових звітів одного підприємства за різні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств. Тобто, користувачі набувають можливості оцінити, наскільки зіставлюваними є дані окремих статей фінансової звітності того чи іншого звітного періоду, того чи іншого підприємства.

При формуванні облікової політики підприємства слід орієнтуватися на діючі стандарти та інші нормативні акти (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

Основні складові та положення облікової політики

Основні складові облікової політики	Положення облікової політики
Поточна дебіторська заборгованість. До елементів облікової політики відноситься порядок її оцінки для відображення в бухгалтерській звітності за вартістю, що передбачена до отримання шляхом утворення резерву сумнівних боргів, або за вартістю, що відображена в рахунках - без утворення даного резерву.
Первісна оцінка	Встановлюється метод оцінки за первісною вартістю (П(С)БО 10)
Відображення в балансі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги	Здійснюється за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює сумі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10)
Резерв сумнівних боргів	Обирається метод створення резерву: 1. застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; 2. застосування коефіцієнта сумнівності. За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення; визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років (П(С)БО 10).
Забезпечення. До елементів облікової політики відноситься склад резервів наступних платежів і порядок їх утворення та використання
Забезпечення	Визначаються створювані резерви майбутніх витрат і платежів, наприклад, на гарантійне обслуговування, на оплату майбутніх відпусток працівників тощо (П(С)БО 2)

В наказі про облікову політику ЗАТ «Рівне-Борошно» (див. дод. 6), зазначається: «Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за термінами їх непогашення».