Соціальний працівник обов'язково документує результати соціального супроводження. За бажанням, він може вести Щоденник роботи з прийомною сім'єю/дитячим будинком сімейного типу, в якому фіксуються окремі проблеми та питання, свої роздуми та висновки, які пов'язані з тією чи іншою сім'єю, дитиною. Безумовно, це полегшить підготовку звіту, щорічної інформації про ефективність функціонування прийомної сім'ї та розвитку прийомних дітей/вихованців, а також може стати цікавим й важливим документом для наукових досліджень. Зафіксовані факти соціальної роботи з сім'єю дають змогу простежити за діями соціального працівника в ході реалізації соціального супроводження.
Формами роботи є зустрічі з батьками, дитиною, телефонна бесіда з батьками, відвідання сім'ї, організація консультування спеціалістів, оздоровлення дитини тощо. Якщо мова йде про зустрічі з батьками, сім'єю, то, як правило, вони відбуваються у вечірні години чи по вихідних днях. Отже, соціальний працівник, який здійснює супровід прийомних сімей та, має знати, що він потребує гнучкого графіка роботи. Керівництво центрів СССДМ повинно сприяти у створенні належних умов для забезпечення якісного соціального супроводження. [13]
Як свідчить зарубіжний досвід, ефективність соціального супроводження прийомної сім "і/дитячого будинку сімейного типу, як правило, підвищується за умови, якщо з дитиною щодо її проблем і потреб, контактує інший спеціаліст, ніж той, хто здійснює соціальне супроводження сім'ї і безпосередньо спілкується з прийомними батьками/батьками-вихователями. Такий розподіл дозволяє виявити проблемні питання, що не завжди розкриваються батькам та соціальному працівнику, який з ними контактує, враховує вікові особливості. Треба визнати, що поки що такий розподіл для абсолютної більшості ЦСССДМ залишається перспективою на майбутнє, але перспективою, про яку вже сьогодні варто знати, до якої треба прагнути. Виходячи із малої кількості спеціалістів центрів, практика розподілу соціальних працівників, які працюють з прийомними батьками і дітьми, не визначена як обов'язкова умова. Проте практичний досвід роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, зокрема у Харківській області та м. Києві, доводить ефективність і доцільність такого розподілу обов'язків.
У випадках, коли є змога залучити команду соціальних працівників для здійснення соціального супроводу прийомної сім'ї, той соціальний працівник, який відповідає за роботу з дитиною, повинен підтримувати
постійний зв'язок з нею з метою забезпечення її безпеки та задоволення потреб у розвитку. Зустрічі спеціаліста з дитиною мають проводитися щонайменше один раз на місяць. Зустрічі можуть відбуватися і частіше, якщо цього вимагають потреби дитини або з таким проханням звертаються батьки. Соціальний працівник, який контактує з дитиною/дітьми, співпрацює з соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід сім'ї, у визначенні першочергових потреб і проблем дитини.
Соціальний працівник у процесі соціального супроводження веде справу прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу, яка вміщує в собі документи, що фіксують процес роботи з сім'єю.
Абсолютна більшість документів, що стосуються прийомної сім'ї, процесу соціального супроводу мають суто службовий характер. Варто завжди пам'ятати про це.
Міжгалузева взаємодія спеціалістів
Соціальний працівник у ході соціального супроводження виступає як менеджер інтересів дитини і сім'ї у різних установах та організаціях.
За необхідності, враховуючи потреби дитини та сім'ї, соціальний працівник може залучати до взаємодії представників та спеціалістів різних структур: місцеві органи виконавчої влади; ограни опіки та піклування; службу у справах неповнолітніх; відділ реєстрації актів громадянського стану; паспортний стіл; територіальне дитяче медичне об'єднання; територіальне медичне об'єднання для дорослих; відділ освіти; службу працевлаштування; відділ соціального забезпечення; кримінальну міліція; міжнародні та громадські організації тощо.
До здійснення соціального супроводження на різних етапах роботи з сім'єю, за потреби, можуть залучатися спеціалісти різного фаху як працівники центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, так і інших установ і організацій - юристи, лікарі, педагоги, психологи, медичні працівники тощо. В результаті формується мультидисциплінарна команда фахівців, обізнаних з проблем та потреб конкретної сім'ї. При потребі прийняття соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу, рішень щодо форм роботи з дитиною, сім'єю, які потребують різнобічного розгляду, проводиться зібрання спеціалістів щодо обговорення проблеми та прийняття рішень, враховуючи, в першу чергу, інтереси та індивідуальні потреби дитини, яка виховується в сім'ї. [4]
Потреби в залученні до роботи з прийомною сім'єю/дитячим будинком сімейного типу того чи іншого спеціаліста визначаються соціальним працівником відповідно індивідуальних потреб сім'ї та вихованця в кожному конкретному випадку. Пропозиції щодо залучення фахівців до роботи з прийомною сім'єю/дитячим будинком сімейного типу затверджуються директором центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. [9]
Ефективність взаємодії спеціалістів різних структур підвищується у випадку проведення інформаційних заходів щодо висвітлення специфіки функціонування сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які організуються на рівні району, міста. Чим більше інформації отримують спеціалісти, тим легше скоординувати їх діяльність щодо захисту інтересів дитини, вихованця прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу.
Розвиток мережі прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу як соціальних інститутів захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, потребує налагодження міжгалузевої співпраці спеціалістів різних державних структур, що є основною умовою повноцінного забезпечення функціонування таких сімей.
Специфічні умови при здійсненні соціального супроводження
У разі, якщо між соціальним працівником та членами сім'ї, соціальне супроводження якої він здійснює, виникають конфліктні ситуації, візити у сім'ю він має здійснювати не самостійно, а разом з колегами, представниками обласного центру, офіційними особами. За результатами такого візиту складається протокол про результати візиту, який підписується всіма представниками, які відвідували сім'ю, а також прийомними батьками/батьками-вихователями (див. додаток 1).
У випадку постійного виникнення конфліктних ситуацій (спільні візити у сім'ю протягом трьох місяців) директор соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді має з'ясувати причини таких обставин і, за відсутності можливості налагодження контакту між працівником і членами сім'ї, розглянути питання про зміну спеціаліста, що затверджується відповідним наказом.
Скарга на дії соціального працівника членами родини, яка перебуває під соціальним супроводженням, подається згідно з чинним законодавством. Для розгляду скарг на дії соціального працівника створюється комісія на рівні республіканського (Автономна Республіка Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських ЦСССДМ, яку очолює директор відповідного ЦСССДМ. До складу комісії входять досвідчені спеціалісти, фахівці, які здійснюють супервізію, директор ЦСССДМ за місцем роботи соціального працівника. До складу комісії за їх згодою залучаються представники місцевих органів самоврядування, громадськості. Персональний склад комісії формує її голова. Рішення комісії доводяться до відома заявника впродовж місяця з дати подання заяви, скарги. У окремих випадках чи при повторних скаргах державна соціальна служба призначає до складу комісії свого представника. [6]
Захист прав та інтересів прийомних дітей та
Реалізація соціального супроводження прийомної сім'ї/ДБСТ спрямована не лише на забезпечення соціальної підтримки сім'ї, а й на здійснення контролю за дотриманням прийомними батьками/бать ками-вихователями своїх обов'язків. Проведення бесід та спостереження за батьками, дітьми та особами з їх оточення для перевірки забезпечення дотримання прав прийомної дитини/дитини-вихованця, попередження жорстокого поводження та насильства над нею.
При здійсненні соціального супроводження соціальний працівник має право на відвідування сім'ї без попередження заздалегідь (не менше 3-х раз протягом першого року існування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу) з метою здійснення експертизи умов життєдіяльності, задоволеності інтересів та потреб дітей та сімей. У разі виявлення фактів неналежного виконання прийомними батьками/батьками-вихователями своїх обов'язків відповідно до договору про влаштування дитини на виховання, відмови від співробітництва з соціальним працівником ЦСССДМ, який здійснює соціальне супроводження, впроваджуються ряд заходів:
- соціальний працівник готує відповідну службову записку, копія якої зберігається в особовій справі дитини;
- директор ЦСССДМ вживає заходів щодо з'ясування причин ситуації, що склалася, можливості соціального працівника співпрацювати
сім'єю, можливостей прийомних батьків/батьків-вихователів виконувати свої обов'язки належним чином;
- директор ЦСССДМ вживає заходів щодо проведення соціального інспектування прийомної сім'ї спільно із службами у справах неповнолітніх без попереднього погодження з прийомними батьками, батьками-вихователями.
У разі відсутності належного реагування з боку прийомних батьків/батьків-вихователів щодо усунення недоліків, виявлення фактів порушення прав дитини, а також виникнення загрози життю та здоров’ю дитини соціальний працівник, який здійснює соціальне супроводження, негайно інформує про це службу у справах неповнолітніх та: