5. Звіт про наявність парку обчислювальної техніки, Форма № 2-інф, поштова, річна, подається не пізніше 15 лютого
Ксерокопії цих звітів за 2 роки є в додатках.
Порядок складання:
Підприємство складає місячну, квартальну та річну фінансово-статистичну звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Підготовка та складання річного фінансового звіту має свої етапи, що зумовлено тривалістю облікового періоду і складністю виконуваних робіт. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювати її; визначити обсяги валових доходів і валових витрат і списати відповідні суми на фінансові результати та закрити рахунки; відобразити чисті прибутки (збитки) і їх розподіл чи погашення. Під час проведення цієї роботи перевіряють правильність облікових запасів, звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.
Якісна відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов'язань, що забезпечує їх достовірність.
Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладені в статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня p. № 996-XIV та у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого р. № 419.
Підприємства подають фінансову звітність таким адресатам:
- органам, до сфери управління яких належать підприємства;
трудовим колективам на їх вимогу;
- власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
- іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.
6. Способи виправлення помилок
Підприємство не користується жодним способом виправлення помилок оскільки має автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку і використовує програму "1С: Предприятие 7.7" і будь-які помилки виправляються одразу за допомогою програми або в ручну і не робиться ніяких позначень що використовуються у способах червоного сторно, додаткового запису або коректури. Єдиний випадок де підприємство використовує ручні способи виправлення помилок, а саме спосіб коректури – це у видаткових касових ордерах. Неправильний запис закреслюється, а поруч нього пишеться вірний запис. Біля вірного запису касир пише «виправленню вірити» і ставить свій підпис. Приклад є в додатках.
7. Інвентаризація
На підприємстві інвентаризація проводиться у таких випадках як: заміни матеріально-відповідальних осіб — на день прийому-передачі справ, при виявленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей — негайно після встановлення таких фактів, на вимогу судово-слідчих органів, перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня), у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства, а також при інших непередбачуваних випадках. Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов'язковою участю головного бухгалтера і матеріально-відповідальних осіб. Склад комісії, об'єкти інвентаризації, порядок її проведення визначаються наказом керівника підприємства. Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник підприємства. Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Підприємство складає річну і квартальну інвентаризацію.
На підприємстві проводяться такі види інвентаризації:
1) Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводиться за місцями їх зберігання в присутності матеріально відповідальних осіб. Наявність залишків товарів визначається шляхом підрахунку. При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду товарно-матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні." Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий - передається до бухгалтерії. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.
2) Інвентаризація грошових коштів. При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів - підлягає стягненню з касира.
3) Інвентаризація нематеріальних активів. Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для
взяття їх на облік. Під час інвентаризації нематеріальних активів на підставі відповідних документів комісія перевіряє їх вартість, строк використання, нарахування зносу (амортизації), про що має бути зазначено у протоколі. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах не вказані повні дані або взагалі вони відсутні, комісія складає окремий інвентаризаційний опис з урахуванням відсутніх економічних показників цих активів.
У бухгалтерському обліку вартість виявлених у результаті інвентаризації не взятих на облік об'єктів нематеріальних активів зараховується в дохід підприємства записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».
Виявлена недостача нематеріальних активів списується з кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Визначена спеціальним розрахунком вартість недостачі об'єктів нематеріальних активів, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на їх рахунок записом по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» у кореспонденції з кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо на час проведення інвентаризації особи, винні у недостачі об'єктів нематеріальних активів, не встановлені, то вартість таких об'єктів списується на рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
4) Інвентаризація основних засобів. До початку інвентаризації основних засобів необхідно провести підготовчу роботу, а саме:
— перевірити наявність і стан первинних документів та реєстрів обліку основних засобів (інвентарних карток, книг, описів);
— технічної документації (паспортів тощо);
— наявність документів на орендовані або здані в оренду основні засоби на відповідальне зберігання чи тимчасове користування;
— опрацювати усі інші документи по надходженню й списанню основних засобів, зробити записи у картках чи книгах та вивести залишки на початок інвентаризації;
— від осіб, відповідальних за збереження довірених їм засобів, взяти розписки про те, що усі документи по надходженню і списанню засобів здані у бухгалтерію господарства і не оприбуткованих або не списаних засобів у них немає.
Під час інвентаризації комісія в обов’язковому порядку перевіряє відповідність технічної документації із записами в первинних документах та реєстрах обліку, записує в інвентаризаційні описи повні найменування об’єктів та їх інвентарні номери (ф. № Інв.-1сг). У випадку відсутності технічної документації про це вказується в описах — у графі 6. Основні засоби записуються у відповідних інвентаризаційних описах в розрізі виробничого або невиробничого призначення об’єктів та по рахунках (субрахунках) обліку основних засобів. Об’єкт, який був реконструйований, пройшов поліпшення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменування, що відповідає новому основному призначенню.
Будівлі заносяться в інвентаризаційні описи в індивідуальному порядку з детальним описом кожного об’єкту. В описах наводяться також основні розміри будівель. Об’єм будівлі в метрах кубічних (м3) визначається за зовнішніми обмірами (довжина і ширина) — по зовнішньому периметру стін, висота — від рівня землі до рівня стелі. Корисна площа підлоги визначається сумою площ усіх приміщень (по внутрішньому обміру), виключаючи при цьому площі, зайняті печами, перегородками і т.д.
Приклад інвентаризаційного опису основних засобів є в додатках.