Смекни!
smekni.com

Вантажопідйомна транспортуюча техніка (стр. 5 из 7)

ρ – густина матеріалу

Св – коефіцієнт зменшення продуктивності похилого конвеєра залежно від кута нахилу.


0 8 10 18 20
Св 1 0,9 0,8 0,7 0,6

Швидкість переміщення вантажу

р – крок;

n2 – частота обертання гвинта

Для термальної роботи конвеєра

n2=

К = 65…60 – для легких, неабразивних матеріалів;

К = 45 – важкі неабразивні;

К = 30 – важкі абразивні;

n2 – до 150 легких сипких до 100 кускових, до 50 – важкі і тістоподібні

П = 47D3EnρCв

D ≥ (10…12) αmax – сортований вантаж

D ≥ (4…6) αmax – рядового, сипкового.

Потужність

Р =

Lг – горизонтальна проекція;

Кз – коефіцієнт запасу;

ω0 – коефіцієнт опору руху. ω0 = 4 важкі абразивні матеріали; ω0 = 2,5 сіль, вугілля; ω0 = 1,2…1,6 липкі, насипні матеріали.

Опори переміщення

– Зусилля на горизонтальне переміщення

W1 = qLrsinβ

– Сила тертя матеріал-жолоб

W2 = qLfжcosβ

– Сила тертя гвинт-жолоб

W3 =(W1+W2) fг

– Сила моменту тертя в підвісних підшипниках

W4 =К4LD3/p К4 = 1500 н/м3

– Зусилля від моменту в упорних підшипниках

W5 = (W1+W2)

– Сила від внутрішнього тертя в матеріалі

W6 = (1-К2) qLnDf/pК2= (0,6…0,7) враховує реальну швидкість

– Потужність двигуна

P =

К3 = 1,15–1,25

Довжина до 250 м

Застосовується як технологічне обладнання

Переваги: суміщення технологічних і транспортних операцій, висока продуктивність, герметичність, простота та надійність.

Недоліки: великі габарити, підвищена енергоємкість, невеликий строк служби.

Продуктивність П = 3600

, ψ = 0,2…0,3. D – внутрішній діаметр труби.

Частота обертання

n =

; D1– зовнішній діаметр

Швидкість переміщення

υ=

; р = 0,5D

ωкутова швидкість

– Обертальний момент

M1 =RZpDбω

Dбдіаметр бандажа;

Zp – кількість роликових опор;

R – реакція на ролику;

GG0– силові та вантажні труби,

– Моменти сил тертя

M2 =

Fт = Gfв cosαв

– Потужність двигуна

Р = (М1 + М2)ω ±

Інерційні конвеєри

Вони бувають, вібраційні, хитні, нетальні машини

У віброконвеєрах чистота коливань 450–3000 коливань/хв. Амплітуда – 10–150 мм.

Використовується у хімічній промисловості в виробництві будівельних матеріалів.


Переваги: мале спрацювання, мала енергоємкість, можливість врівнювання системи, герметичність.

Конвеєри бувають горизонтальні, похилі, вертикальні.

Продуктивність до 400 м3/год

Lг– до 100 м; υmax 0,6 м/с кускові, 0,2 м/с порошковидні.

– По конструкції підвіски

1. на підвісці

2. на опорах

Особливість конструкції – наявність амортизаторів

В якості привода використовуються вібратори:

1. інерційні

2. ексцентри

3. електромагнітні

4. поршневі


В вібраторах діє збуджувальна сила

Fi = m0ω2r;

m – маси дебалансу;

r – радіус інерції;

ω – кутова швидкість двигуна.


Крани

Вантажопідйомні машини

Основні характеристики машин

1. вантажопідйомність Q (т) (0,01–1250) т;

2. проліт крана Lк, виліт стріли L;

3. висота підйому h1;

4. вантажний момент М = QLM =

;

5. швидкості механізмів (м/с); υ1 підйому, υ2 пересування візка, υ3 – крана, ω – кутова швидкість повороту;

6. маса крана mк;

7. загальна потужність двигунів;

8. режими роботи механізмів;

9. продуктивність

П = 3600Q

т/год

tц – тривалість цикла;

Кв – коефіцієнт використання вантажопідйомності;

Кч – коефіцієнт використання за часом;

Коефіцієнт використання вантажопідйомності Кв= 0,5…1

Кв=

Qмінімальна вантажопідйомність.


Для порівняння техніко-економічних характеристик однотипних машин визначають питомі показники металомісткості енергоємності, вартості.

КG=

Кр =

10. стандартизація;

11. уніфікація – зведення до конструктивної одноманітності машин;

12. блочність.

Матеріали для виготовлення кранів

Вуглецеві, леговані та низьколеговані сталі, легкі сплави, полімери, композиційні матеріали: текстоліт, пінопласт, гума, асбест

Режими роботи механізмів і машин

Режим роботи – комплексна характеристика режиму або машини, яка враховує характер навантаження та їхню тривалість, він є основою для розрахунків електросилових параметрів.

Залежно від режиму роботи визначають потужність двигуна, розраховують гальма, канати міцності захоплюючих пристроїв редукторів, визначають строк служби крана.

Нормами передбачено п’ять режимів:

Р – ручний, Л – легкий, С – середній, В-важкий, ДВ – дуже важкий.

Вони визначаються сукупністю коефіцієнта Кв

Кр =

– річного використання

Dр – кількість робочих днів протягом року

КD=

– денного використання

Відносна тривалість вмикання

ТВ =

tр – тривалість роботи механізму за весь цикл;

Тц – тривалість циклу;

Тц ≤ 1 год;

Для двигунів повторно-короткочасного режиму Тц = 10 хв, якщо Тц > 10 хв, то ТВ = 100%.

ТВ =16, 40, 60, 100

В залежності від умов експлуатації передбачено шість груп режимів роботи механізмів, які визначаються сполученням класів використання (10) від С0 до С9 і навантаження і Q0 до Q4

Q = 0,6:1

Клас використання визначається загальним числом циклів роботи крана за весь строк його служби. Клас навантаження характеризується коефіцієнтом навантаження.

Кн= Е(

)3

Qi– маса вантажу, який перевищує кран при числі циклів Сі;

Qн – номінальна вантажопідйомність;

Сс – число циклів за строк служби крана.

Під часом роботи механізму розуміють той час, протягом якого механізм перебуває в русі.

Т = 365Кр24КD