Цивільна оборона (стр. 10 из 21)
Рішення. 1. Визначаємо середній рівень радіації на маршруті через 1 год. після вибуху.
2. Визначаємо відношення:
де Кпосл. = 2 – коефіцієнт послаблення радіації автомобілів за додатком 17.
3. Визначаємо тривалість знаходження в зоні радіоактивного забруднення.
За графіком визначаємо час початку долання зони забруднення відносно моменту вибуху (tпоч.). На перетині вертикальної лінії для значення а = 7,5 та кривої, що відповідає тривалості Т = 2, знаходимо tпоч. = 8,5 год.
Висновок. Зону радіоактивного забруднення дозволяється долати через 8,5 год. після ядерного вибуху. Згідно з цією умовою особовий склад отримає дозу опромінення не більше встановленої.
Визначення необхідної кількості змін для виконання робіт у зонах радіоактивного забруднення
З метою виключення переопромінення людей під час виконання заданого обсягу робіт в умовах радіоактивного забруднення місцевості, організовується позмінна робота.
Для визначення кількості змін необхідні певні вихідні дані:
Pt – рівень радіації через, одну годину після ядерного вибуху, Р/год.;
tp– тривалість виконання заданого обсягу роботи, год.;
tпоч. – час початку виконання робіт після ядерного вибуху, год.;
Двст. – встановлена доза опромінення, Р;
Кпосл. – коефіцієнт послаблення гама опромінення будівлями, спорудами, в яких будуть працювати люди.
Необхідна кількість змін N визначається діленням сумарної дози опромінення ДS, яка може бути отримана за весь період роботи, на встановлену дозу опромінення Двст. для кожної зміни:
Приклад. На об’єкті через дві години після ядерного вибуху рівень радіації складав 43,5 Р/год. Необхідно визначити кількість змін, необхідних для проведення робіт на відкритій місцевості та тривалість роботи змін, якщо на виконання робіт необхідно затратити 11 годин. Роботи почнуться через 5 годин після ядерного вибуху, встановлена доза опромінення Двст. = 25 Р.
Рішення. 1. Виконуємо перерахунок рівня радіації на 1 год. після вибуху.
де К2 – коефіцієнт перерахунку на 2 год., визначений у додатку 16.
2. Визначаємо сумарну дозу за весь час роботи:
де
(для відкритої місцевості).3. Визначаємо початок та тривалість роботи кожної зміни (відношення "а"):
Початок роботи першої зміни визначаємо:
tпоч. = 5 год.
Тривалість роботи першої зміни tpоб.l знаходимо за графіком залежно від "tпоч." та "а": tpоб.l = 2,25 год.
Початок та тривалість роботи наступних змін:
Висновок. Роботи на об’єкті необхідно проводити трьома змінами.
Тривалість роботи змін:
1-ша – 2,25 год., 2-га – 3 год., 3-я – 6 год.
Визначення можливих втрат, під час, дії на радіоактивно забрудненій місцевості
Можливі втрати робітників та службовців, особового складу формуванні ЦО та населення визначаються залежно від дози опромінення, яку вони можуть отримати за певний час і умов, в яких вони знаходяться на зараженій місцевості.
При повторному опроміненні людей необхідно’враховувати залишкову дозу. опромінення Дзалишк., тобто частку дози опромінення, отриману раніше, але організм не повністю відновив свою діяльність. Організм людини має властивість до 90% відновлювати свою діяльність. Процес відновлення починається через 4 доби з моменту першого опромінення. Значення залишкової дози опромінення залежить від часу, який пройшов після опромінення.
Як бачимо, половина отриманої дози (50%) відновлюється приблизно за 28 – 30 діб (4 тижні), 10% отриманої дози не відновлюється.
Порядок розрахунку радіаційних втрат:
1. Визначається доза опромінення, яку можуть отримати люди за весь час знаходження на радіоактивно забрудненій місцевості з врахуванням коефіцієнту послаблення.
2. Визначається залишкова доза опромінення, яка сумується з отриманою дозою опромінення.
3. За табл. 2.7 визначаються можливі радіаційні втрати (втрата працездатності) згідно з сумарною дозою опромінення та часу її отримання.
Таблиця 2.7 - Втрата людьми працездатності внаслідок зовнішнього опромінення
| Сумарна доза радіації, Р | Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб | Сумарна доза радіації, Р | Процент радіаційних втрат за час обслуговування, діб | ||||||
| 4 | 10 | 20 | 30 | 4 | 10 | 20 | 30 | ||
| 100 | 0 | 0 | 0 | 0 | 275 | 95 | 80 | 65 | 50 |
| 125 | 5 | 2 | 0 | 0 | 300 | 100 | 95 | 80 | 65 |
| 150 | 15 | 7 | 5 | 0 | 325 | 100 | 98 | 90 | 80 |
| 175 | 30 | 20 | 10 | 5 | 350 | 100 | 100 | 95 | 90 |
| 200 | 50 | 30 | 20 | 10 | 400 | 100 | 100 | 100 | 95 |
| 225 | 70 | 50 | 35 | 25 | 500 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| 250 | 85 | 65 | 50 | 35 | - | - | - | - | - |
Приклад. Через 5 годин після ядерного вибуху територія об’єкта підпала радіоактивному забрудненню з рівнем радіації P5 = 120 Р/год. Визначити можливі втрати робітників та службовців об’єкта, якщо вони будуть працювати у виробничих одноповерхових будівлях з моменту забруднення (tпоч. = 5 год.) протягом tроб. = 12 год. За два тижні до цього робітники отримали дозу опромінення 44 Р.
Рішення. 1. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці за встановлений час роботи у виробничих будівлях.
де Р1 – рівень радіації, перерахований на 1 год. після вибуху за допомогою коефіцієнта перерахунку на 5 годин, знайденого в додатку 16.
tкінц. – час закінчення роботи в зоні радіоактивного забруднення відносно моменту вибуху.
Кпосл. = 7 – коефіцієнт послаблення радіоактивного випромінення виробничою одноповерховою будівлею за додатком 17.
2. Визначаємо залишкову дозу опромінення.
Залишкова доза опромінення визначається залежно від часу після опромінення. За два тижні залишкова доза складає 75% від першого опромінення і дорівнює
Знаходимо сумарну дозу радіації:
3. За табл. 4.7 визначаємо можливі радіаційні втрати. Вони складають 5%.
Висновок. Проведення робіт в умовах, радіоактивного забруднення призведе до лереолромінення людей, можливі втрати до 5%. Необхідно скоротити тривалість робіт, або пізніше починати роботи.
Тема 3. ВИЯВЛЕННЯ І ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
1. Поняття про хімічну обстановку
Хім. обстановка є наслідкoм аварій(катастроф) на хім. небезпечних ОНГ,а в військовий час-внаслідок використання хім. зброї.
Під хім. обстановкою будeмо розуміти масштаби і характер зараження повітря, території сильнодіючими отруйними речовинами, або отруйними речовинами і їх можливий вплив на роботу ОНГ, дії формувань і життєдіяльність населення.
Сильнодіючі отруйні речовини(СДОР) - цe хім. рeчoвини, які використовуються у виробництві, а при аварії можуть привести до зараження повітря з небезпечною для людини концентрацією.
Масштаб зараження визначається параметрами зон зараження. Зона зараження СДОР(ОР)-територія, яка заражена СДОР (ОР) в небезпечних для життя людей концентраціях. Площа зони можливого хім. зараження - площа території, в межах якої може переміщуватися хмара СДОР (ОР). Масштаби зараження СДОР, в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану, розраховуються по первинній та вторинній хмарам.
Первинна хмара - хмара СДОР, яка виникає внаслідок раптового переходу в атмосферу частини вмістимого ємності з СДОР при її руйнації. Вторинна хмара - хмара СДОР, яка виникає внаслідок випаровування вилитої речовини з підстилаючої поверхні.
Зовнішні кордони зони зараження СДОР розраховуються по граничній токсодозі при інгаляційній дії на організм людини.
Гранична токсодоза-інгаляційна доза, викликаючи початкові симптоми ураження.
Виявлення і оцінка хім. обстановки може здійснюватися як методом прогнозування, так і за даними розвідки. Прогнозування може здійснюватись як до, так і після аварії на хім. небезпечному об'єкті, або використання ОР.
Початковими даними для виявлення і оцінки хім. обстановки є:
- тип і кількість СДОР (ОР), засоби доставки ОР;
- місце впливу викиду СДОР (використання ОР);
- час впливу викиду СДОР (використання ОР);
- метеоумови (cв, V cв, ступень вертикальної стійкості повітря, для ОР температура повітря і поверхні землі;
- топографічні умови місцевості і характер забудови на шляху розповсюдження зараженого повітря;