Смекни!
smekni.com

Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів (стр. 1 из 4)

Реферат на тему:

Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів.


ПЛАН

Вступ. 3

1. Підходи до визначення середньовзваженої вартості капіталу. 5

2. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. 9

3. Аналіз чутливості інвестиційного проекту. 23

Висновок. 26

Список використаної літератури. 27


Вступ

Вибір найбільш ефективного способу інвестування починається з чіткого визначення можливих варіантів. Альтернативні проекти по черзі порівнюються один з одним і вибирається якнайкращий з них з погляду прибутковості, надійності і безпеки.

При рішенні питання про інвестування доцільно визначити, куди вигідно вкладати капітал: у виробництво, цінні папери, придбання товарів для перепродажу, нерухомість або у валюту. Тому при інвестуванні рекомендується дотримувати наступні правила, вироблені практикою.

Принцип фінансового співвідношення термінів («Золоте банківське правило») свідчить — отримання і використання засобів повинні відбуватися у встановлені терміни, а капітальні вкладення з тривалими термінами окупності доцільно фінансувати за рахунок довгострокових позикових засобів (облігаційних позик з тривалими термінами по гасіння і довгострокових банківських кредитів).

Принцип збалансованості рисок — особливо ризикові інвестиції рекомендується фінансувати за рахунок власних засобів (чистого прибутку і амортизаційних відрахувань).

Правило граничної рентабельності — доцільно вибирати такі капітальні вкладення які забезпечують інвесторові досягнення максимальної (граничною) прибутковості.

Чистий прибуток від даного вкладення капіталу повинен перевищувати її величину від приміщення засобів на банківський депозит.

Рентабельність інвестицій завжди має бути вище за індекс інфляції.

Рентабельність конкретного інвестиційного проекту з урахуванням чинника часу (тимчасовій вартості грошей) завжди більше прибутковості альтернативних проектів.

Рентабельність активів підприємства після реалізації проекту збільшується і у будь-якому випадку перевищує середню ставку банківського відсотка по позикових засобах.

Проект, що розгледів, відповідає головній стратегії поведінки підприємства на ринку товарів і послуг з погляду формування раціональної асортиментної структури виробництва, термінів окупності витрат, наявності фінансових джерел покриття витрат виробництва і забезпечення стабільності надходження доходів від реалізації проекту.

Інвестиції в реальні проекти — тривалий за часом процес. Тому при їх оцінці необхідно враховувати:

а) ризикована проектів — чим длительнее термін окупності витрат, тим вище інвестиційний ризик;

б) тимчасову вартість грошей, оскільки з часом гроші втрачають свою цінність унаслідок інфляції;

в) привабливість проекту в порівнянні з альтернативними варіантами вкладення капіталу з погляду максимізації доходу і зростання курсової вартості акцій компанії при мінімальному рівні риски, оскільки ця мета для інвестора визначає.

Використовуючи вказані правила на практиці, інвестор може ухвалити обґрунтоване рішення, що відповідає його стратегічним цілям.


1. Підходи до визначення середньозваженої вартості капіталу

Кожному підприємству необхідні грошові ресурси, щоб фінансувати свою виробничо-торгівельну діяльність.

Виходячи з тривалості функціонування в даній конкретній формі активи і пасиви класифікуються на короткострокових і довгострокових. Мобілізація того або іншого джерела засобів зв'язана для підприємства з певними витратами:

· акціонерам слід виплачувати дивіденди;

· власникам корпоративних облігацій — відсотки;

· банкам — відсотки за надані ними позики і ін.

Спільна величина засобів, яку слід сплатити за використання певного об'єму фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього об'єму, називається «ціною» капіталу.

У ідеальному випадку передбачається, що оборотні активи фінансуються за рахунок щоб не понизити свою ринкову вартість.

На практиці слід розрізняти два поняття:

короткострокових зобов'язань, а необоротні активи— за рахунок довгострокових зобов'язань. Тому оптимізується спільна сума витрат на залучення різних джерел

Концепція «ціни» є ключовою в теорії капіталу. Вона характеризує ту норму прибутковості інвестиційного капіталу, яку повинні забезпечити підприємство, ціна капіталу даного підприємства;

ціна підприємства, що діє, в цілому як господарюючого суб'єкта на ринку капіталу;

Перше поняття кількісно виражається у відносних річних витратах, що склалися на підприємстві, по обслуговуванню довга перед власниками (аукціонерами) і кредиторами. Друге виражається різними параметрами, зокрема вартістю активів, об'ємом власного капіталу і прибутку і так далі

Обидва поняття кількісно взаємозв'язані. Так, якщо компанія бере участь в реалізації інвестиційного проекту, рентабельність якого нижча за «ціну» капіталу, то ціна фірми після завершення даного проекту знизиться. Тому «ціна» капіталу враховується менеджерами компанії в процесі ухвалення інвестиційних рішень.

У пасиві балансу відбиваються як власні, так і позикові джерела засобів. Структура даних джерел істотно розрізняється по видах підприємств і сферах підприємницької діяльності. Неоднакова також ціна кожного джерела засобів, тому «ціну» капіталу підприємства обчислюють зазвичай по середній арифметичній зваженій.

Основна складність полягає в обчисленні вартості одиниці капіталу, отриманого за рахунок конкретного джерела засобів. Для деяких джерел «ціну» капіталу можна визначити достатньо точно. Наприклад, ціна акціонерного капіталу, банківського кредиту і так далі

За іншими джерелами виконати такі розрахунки досить складно. Наприклад, по нерозподіленому прибутку, кредиторській заборгованості. Знаючи навіть орієнтовну величину «ціни» капіталу можна здійснити порівняльний аналіз ефективності авансованих засобів, включаючи оцінку інвестиційних проектів.

Средневзвешенная вартість капіталу (ССЬК) є мінімальною нормою прибули, яку чекають інвестори від своїх вкладень. Вибрані для реалізації проекти повинні забезпечувати хоч би не меншу рентабельність, чим ССЬК. Розраховується ССЬК як средневзвешенная величина з індивідуальних вартостей (цін), в які обходиться підприємству залучення різних видів джерел засобів:

· акціонерного капіталу, що складається з вартості звичайних і привілейованих акцій (префакций);

· облигационных позик;

· банковских кредитів;

· кредиторской заборгованості і ін.

Стандартна формула для обчислення

К наступна:

де Yi — ціна 1-го джерела засобів %;

Ki — питома вага i-гo джерела засобів в їх спільному об'ємі, долі одиниці.

Перший етап у визначення СКК — обчислення індивідуальних вартостей, перерахованих видів ресурсів.

Другий етап — перемножування кожній з отриманих цін на питому вагу ресурсу в спільній сумі джерел засобів.

Третій етап — підсумовування отриманих результатів.

З погляду риски СКК визначається як без ризикова частка норми прибули на вкладений капітал, яка зазвичай дорівнює середній нормі прибутковості по державних боргових зобов'язаннях (облігаціям Банку Росії, муніципальним облігаціям і др).

Концепція СКК багатогранна і пов'язана з багато чисельними обчисленнями. У повсякденній практиці можливий експрес-аналіз, в якому за ССЬК приймається середня ставка банківського відсотка (СП).

Такий підхід цілком логічний, оскільки при виборі варіанту інвестування очікувана норма прибутку (рентабельність інвестицій) має бути вище, тобто Рі. > СП. СКК використовується в інвестиційному аналізі при відборі проектів до реалізації:

для дисконтування грошових потоків в цілях числення чистої поточної вартості (ЧТС) проектів. Якщо ЧТС > 0, то проект допускається до подальшого розгляду;

при зіставленні з внутрішньою нормою прибутку (ВНП) проектів. Якщо ВНП > ССЬК, то проект може бути здійснений як що забезпечує задоволення інтересів інвесторів і кредиторів.

За умови ВНП = СКК підприємство байдуже до даного проекту. За умови ВНП < СКК проект відкидається. Розрахунок СКК приведений в таблиці1.

Таблиця1

Розрахунок СКК по акціонерній компанії

Джерела засобів Середня вартість джерела для компанії (середньорічний відсоток) Питома вага джерела в пасиві балансу (долі одиниці)
1 ) Звичайні акції 40 0,5
2) Привілейовані акції (префакций) 20 0,1
3) Корпоративні облігації 25 0,05
4) Кредиторська заборгованість 10 0.20
5) Короткострокові кредити банків 60 0.15
Разом: 1,0

Облікова ставка ЦБ з розрахунку на рік встановлена у розмірі 55 %. Отже, залучення капіталу у вказаних вище пропорціях для компанії вигідно, оскільки СКК < СП (34,25 % < 55%).

Визначивши СКК, можна переходити до оцінки інвестиційних проектів, маючи зважаючи на, що рентабельність інвестицій має бути вище за средневзвешенной вартість капіталу (Рі > СКК).


2. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів

Найбільш важливий етап в процесі ухвалення інвестиційних рішень — оцінка ефективності реальних інвестицій (капіталовкладень).

Від правильності і об'єктивності такої оцінки залежать терміни повернення вкладеного капіталу і перспективи розвитку підприємства.

Розгледимо найважливіші принципи і методичні підходи, використовувані в міжнародній практиці для оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.