З аналітичною тісно пов'язана інформаційна функція, оскільки, узагальнюючи наслідки перевірок і ревізій, Головне контрольно-ревізійне управління України і контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади, а узагальнюючи досвід їх проведення - поширюють його серед контрольно-ревізійних служб. Також про проведені контрольні дії через засоби масової інформації інформується громадськість.
Слід зазначити, що не вся інформація, яку отримують працівники органів державної контрольно-ревізійної служби, підлягає оприлюдненню. Чинне законодавство містить положення щодо забезпечення дотримання працівниками державної контрольно-ревізійної служби комерційної та службової таємниць. Закон га інші нормативно-правові акти, які визначають правовий статус державної контрольно-ревізійної служби, не дають визначення понять «комерційна» та «службова» таємниці.
Поняття «комерційна таємниця» більш вузьке, ніж поняття «службова таємниця» Визначення поняття «комерційна таємниця» дано у Кримінальному кодексі України. Під комерційною таємницею слід розуміти певні відомості, які безпосередньо пов'язані з отриманням прибутку суб'єктом господарської діяльності, розголошення яких ставить під загрозу отримання цього прибутку. За умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, Кримінальним кодексом України (ст.232) передбачено відповідальність.
Під службовою таємницею, мабуть, слід розуміти відомості, що стосуються будь-якої сторони діяльності суб'єкта господарювання. Проте ці відомості можуть бути різними. Поширення одних може не спричинювати шкоди суб'єкту господарської діяльності, а інших - навпаки, і може навіть завдати істотної шкоди. У цьому випадку, якщо існує необхідність збереження службової таємниці, то потрібно вказати, яка саме відповідальність буде у разі розголошення працівниками державної контрольно-ревізійної служби відповідних відомостей, і, звичайно, законодавчо закріпити поняття «службова таємниця» Це сприятиме захисту законних прав та інтересів суб'єктів господарської діяльності та належному здійсненню фінансового контролю цією службою.
Якщо проаналізувати ті права, які надані органам державної контрольно-ревізійної служби і закріплені у чинному законодавстві, то можна дійти висновку про існування правозастосовчої функції, про яку, до речі, взагалі у розділі II Закону не йдеться. Оскільки органи державної контрольно-ревізійної служби мають право застосувати заходи адміністративного впливу, фінансові санкції, в межах своєї компетенції, то вони відповідно виконують правозастосовчу функцію.
Висновки
Враховуючи викладене, можна зазначити, що на сьогодні найважливішою передумовою розвитку державної контрольно-ревізійної служби, належного здійснення нею фінансового контролю є вдосконалення тих нормативно-правових актів, які визначають її правовий статус. Адже переоцінити значення контролю за фінансовою системою в України у її складні часи розвитку складно. Нормативне вдосконалення дасть змогу не лише належним чином діяти ДКРС, а й забезпечить права та законні інтереси суб’єктів господарювання під час проведення перевірок та ревізій.
Література
1) Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу» від 26.01.1993;
2) Державна митна служба України. Наказ від 11 травня 2004 р. № 326;
3) О. Користін, А. Клименко. Ревізія як форма фінансового контролю // Право України. - 2007 - № 2 – С. 62-65;
4) Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007. – С. 54;
5) Про затвердження Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 серпня 2002 р. № 168 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 38. - Ст. 1803;
6) Затверджена Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 121 від 3 жовтня 1997 р. // Офіційний вісник України. — 1997. — Число 44. — С. 265;
7) Гуржій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з'ясування сутності явища // Держава і право: 36. наук, праць. — Вип. 1 8. — К., 2002. -С. 220;
8) Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби / Автори-упорядники: М. М. Каленський, І. Б. Стефанюк, Н. І. Рубай та ін. - К., 2001. - Т. І - С. 101-105;
9) Сивульський М.І. Державний внутрішній фінансовий контроль в Україні: результати, проблеми та перспективи розвитку // Фінанси України, 2005, № 7. С. – 8 - 18
[1]О. Користін, А. Клименко. Ревізія як форма фінансового контролю // Право України. - 2007 - № 2 – С. 62-65
[2]Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007. – С. 54
[3]Про затвердження Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна. Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 серпня 2002 р. № 168 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 38. - Ст. 1803
[4]Державна митна служба України. Наказ від 11 травня 2004 р. № 326.
[5]Г у р ж і й Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з'ясування сутності явища // Держава і право: 36. наук, праць. — Вип. 1 8. — К., 2002. -С. 220.
[6]Затверджена Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 121 від 3 жовтня 1997 р. // Офіційний вісник України. — 1997. — Число 44. — С. 265.
[7]Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби / Автори-упорядники: М. М. Каленський, І. Б. Стефанюк, Н. І. Рубай та ін. - К., 2001. - Т. І - С. 101-105