РОЗДІЛ ІІ
Ключові завдання податкової реформи в Україні
Головним завданням податкової реформи залишається формування суспільного розуміння цілей податкової політики, узгодженого бачення суспільних пріоритетів та конкретних заходів щодо податкової реформи.
Варто відмітити, що таке широке трактування головного завдання є важливим для забезпечення прозорості та відкритості законотворчого процесу, критичного аналізу законодавчих ініціатив та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін при створенні нового Податкового Кодексу України, робота з розгляду якого проводиться на даний час у Верховній Раді. Зокрема, основними недоліками чинного податкового законодавства є нестабільність, можливість двозначного трактування та відсутність спрямованості на підтримку підприємництва.
Сьогодні нагальним питанням є удосконалення податкової системи в Україні, зміна податкової політики для забезпечення стабілізації економіки і насамперед матеріального виробництва, підвищення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та забезпечення соціально-культурного розвитку держави. Отже, можна сказати, що податкова система повинна забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу, достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, створення умов для подальшого інтегрування України до світової економіки.
Реформування податкової системи України передбачає розв'язання двох груп проблем: вдосконалення інституціональних умов оподаткування (податкової політики) і вдосконалення власне податкової системи: її складу, структури та окремих елементів.
Відправною точкою реформування податкової системи України є визнання того факту, що в основному вона вже склалася і попри всі свої недоліки не повинна розглядатися як така, що має підлягати докорінному реформуванню. Це означає, що необхідно забезпечити незмінність складу її ядра, що включає податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, акцизний збір, мито. Щодо другорядних у фіскальному відношенні податків, то їх склад може переглядатися на основі порівняння їх ефективності.
В системі податків і зборів, що справляються в Україні, окрім загальнодержавних і місцевих варто виділити спільні податки, що у визначених пропорціях будуть розподілятися між державним і місцевими бюджетами.
Потребує перегляду система місцевих податків і зборів. До неї обов'язково мають бути включені: податок на майно, податок на транспортні засоби, податок на спадщину і дарування, що вважаються місцевими в багатьох розвинутих країнах. В цілому система місцевих податків і зборів разом із надходженнями від спільних податків має створити надійну дохідну базу для фінансування функцій і повноважень органів місцевого самоврядування.
Раціонально й комплексно потрібно підійти до зміни розмірів податкових ставок всіх податків.
Щодо упорядкування системи податкових пільг, то воно має здійснюватися на таких засадах:
1) відмова від ідеї створення абсолютно нейтральної податкової системи взагалі, тобто скасування всіх податкових пільг. Пільги є одним з інструментів державного регулювання економіки;
2) диференційоване ставлення до пільг, вміння виділяти в їх системі економічно недоцільні та дійові;
3) забезпечення заміни пільги, що спричиняє великі втрати бюджету, пільгою, яка обумовлює його менші витрати, в разі скасування такої пільги взагалі;
4) пошуки можливостей створення юридичних перешкод на шляху запровадження замість податкових пільг, що скасовуються, інших форм преференцій.
Також важливим питанням вдосконалення системи оподаткування є відповідний рівень податкової служби, технічного і організаційного забезпечення адміністрування податків.
Всі перераховані напрямки вдосконалення податкової системи відповідають обраному шляху у відповідності до проголошеного руху у напрямку Європи, що є важливим для визначення майбутнього нашої країни, цей рух дає нам можливість формування правової системи, механізмів і інституцій в податковій сфері, які відповідатимуть нормам і принципам розвинутого суспільства.
Основними завданнями податкової реформи, як це вказано в Програмі розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки, є:
· зниження податкового навантаження шляхом скорочення переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці для формування солідарних соціальних фондів та перехід до формування персоніфікованих фондів;
· розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; запровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктами - платниками податків; запровадження оподаткування нерухомості;
· стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств з удосконаленням умов оподаткування, що стимулюють поновлення основних виробничих фондів та розвиток малого бізнесу;
· підвищення рівня сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
· недопущення подвійного оподаткування нерезидентів [159].
Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти стабілізації і збалансованості як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.
В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництва державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам. По-друге, перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.
Головним завданням держави при проведенні податкової реформи повинно бути гарантування стабільності податкового законодавства, яка повинна відображатися у Податковому кодексі.
Інтеграція в Європейський Союз є стратегічною метою нашої держави, що підтверджено Указом Президента України від 11.06.1998 року "Про затвердження Стратегії інтеграції України в Європейський Союз" [227]. При цьому податкове право України має розвиватись з урахуванням вимог інтеграційного податкового права ЄС, а податкова система України - відповідати критеріям, що висуваються в рамках ЄС. Основними державними цілями у цьому контексті є створення податкової системи, яка стимулює залучення інвестицій, перш за все вітчизняних, та гарантує постійне надходження доходів до бюджету, розвиток конкурентних ринків та формування повноцінних інституцій судової влади.
Зрозуміло, що для провадження таких змін необхідна певна правова основа, певні правові засади реформування податкової політики в умовах вибраного нами європейського вибору. Така правова основа сьогодні є і вона міститься у Конституції України, Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженій Указом Президента України від 11червня 1998 року, низці Постанов Верховної Ради і Указів Президента України щодо реформування податкової політики, створення рад і робочих груп, які повинні займатися удосконаленням податкової політики, гармонізацією законодавства України з законодавством ЄС.
Адаптація податкового законодавства, задеклароване Україною прагнення на створення на засадах взаємності режиму сприяння іноземним інвестиціям та усунення обмежень вільного розвитку конкуренції буде передумовою подальшого визнання України державою із сприятливим інвестиційним кліматом [61].
На сьогоднішній день відповідь на питання "потрібна чи ні податкова реформа Україні" вже визначена. При цьому пріоритетами та принципами побудови, на які необхідно спиратися в процесі реформування податкової системи України, обрано пріоритети і принципи ЄС в цій сфері державного регулювання.
Звичайно, що просте перенесення податкової системи якоїсь з країн-членів ЄС є неприйнятним до тих особливостей, що склалися в нас історично. Враховуючи це, ЄС визначає податкову політику як символ національного суверенітету та частину загальної економічної політики, що допомагає фінансувати державні витрати та розподіляти прибутки. У межах Європейського Союзу його країни здебільшого самі несуть відповідальність за проведення податкової політики. Метою ЄС є не певна стандартизація національних систем обов'язкового оподаткування та відрахувань, а у забезпеченні гармонічного паралельного функціонування цих систем.
Використовуючи стандарти і норми в сфері оподаткування, подібні до тих, що застосовані країнами-членами ЄС, ми таким чином самі наблизимо свою економіку, механізми її функціонування до економіки європейських держав.
Податкова система стане зрозумілою і прозорою як для вітчизняних так і для іноземних інвесторів, активніше буде проходити процес співпраці вітчизняних і закордонних суб'єктів економічної діяльності, більш вільно будуть себе почувати органи місцевого самоврядування, оскільки значно розширяться можливості для забезпечення їх більш ефективного функціонування.
Отже, спираючись на досвід, здобутий нашою країною, і , перш за все, на основі національних інтересів України, необхідно будувати раціональну та ефективну податкову систему, адже це один із факторів забезпечення її життєдіяльності і надійності.
Податкову реформу треба розпочати з удосконалення правової бази України та її нормативної адаптації, формування державної податкової політики повинне бути забезпечене відповідними правовими засадами, які вже існують, але їх ще потрібно розвивати і деталізувати у відповідності конкретним питанням, що постають у вирішенні питань формування податкової політики. Адже податкові відносини в суспільстві можуть існувати і розвиватися тільки за наявності законодавчих актів, що не суперечать один одному, та за умов повного дотримання відповідних законів.