Сприятливі грунтово-кліматичні умови та розташування Запорізької області зумовили тут ефективний розвиток виробництва плодів та ягід. Займаючи 16,3% земельної площі під плодово-ягідними насадженнями у Південному Степу, Запорізька область у 2003 році забезпечувала виробництво 19,4% валової продукції. Це дає можливість розвивати промислове садівництво і забезпечувати внутрішній ринок плодової продукції, а Запорізькій області зайняти важливе місце на ринку України.
Висока щільність населення у Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі та інших містах області, велика концентрація промислових об‘єктів, наявність зон відпочинку населення на Азовському узбережжі, підприємств із переробки плодової продукції, розвиненість транспортної мережі та інші фактори зумовлюють необхідність і доцільність розвитку ефективного промислового садівництва у Запорізькій області.
За останні 12 років виробництво плодово-ягідного виробництва у досліджуваній області формувалось в умовах переходу від планово-адміністративної до ринкової економіки. Цей період характеризується зменшенням як загальної площі насаджень, так і площі насаджень у плодоносному віці. Внаслідок цього поступово зменшуються обсяги виробництва садівницької продукції як у Запорізькій області, так і в Україні в цілому (додаток А). При постійному зменшенні площ у Запорізькій області частка її в структурі насаджень по Україні практично залишалась незмінною і становила в середньому 4,5-5,0%.
Протягом 1992-2003 років негативні економічні наслідки у сільськогосподарському виробництві призвели до скорочення площ під плодовими насадженнями в області від 39,5 тис. га до 15,4 тис. га, або на 61,0%, водночас площі під плодовими насадженнями по Україні зменшились на 59,4 %. Найбільше зменшення площ як в Україні, так й у Запорізькій області спостерігалось в 1999 р. і відповідно становило 43,2% і 48,5% порівняно з попереднім роком. Аналогічна тенденція спостерігається при зміні площ насаджень у плодоносному віці. У 2003 р. площа насаджень в досліджуваній області дорівнювала 38,8% від рівня 1998 року.
Скорочення площ під насадженнями плодово-ягідних культур у свою чергу призвело до значного зменшення валового збору плодів та ягід. За період 1992-2002 рр. обсяги виробництва в області скоротилися на 51,5 тис. тонн, або на 52,3%, в Україні на – 42,9 %. Виключення складає обсяг валового збору в 2003 році. За останні 6 років в області був одержаний максимальний урожай плодів і ягід, який дорівнював 83,5 тис. тонн і порівняно з 1998 р. більше на 176,5%. Питома вага досліджуваної області в структурі виробництва плодів і ягід в Україні протягом дослідного періоду нестабільна і в середньому становить 4,0%. В основному такий рівень виробництва забезпечується за рахунок спеціалізованих господарств, які приділяють увагу впровадженню нових сортів плодових і ягідних культур, удосконаленню технології виробництва й організації праці. Скорочення площ плодово-ягідних насаджень відбулось і за категоріями господарств (додаток Б).
Аналіз динаміки площ плодових насаджень показує, що протягом 1992-2003 рр. частка багаторічних насаджень у сільськогосподарських підприємствах зменшилась на 53,3%, у тому числі в плодоносному віці на – 45,0%. Велике скорочення плодових насаджень спостерігалося і в господарствах населення. За цей період площа під багаторічними насадженнями в цій категорії господарств зменшилась на 11,2 тис. га, або на 73,2%, у тому числі в плодоносному віці – на 70,2%. Зміна площ багаторічних насаджень позначилася на структурі насаджень за категоріями господарств. У 1992 р. частка площ у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення відповідно становила 61,3 і 38,7%, у 2003 р. вона збільшилася в сільськогосподарських підприємствах і вже дорівнювала 73,4 і 26,6 відсотків.
Основними причинами різкого скорочення багаторічних насаджень у цей період була відсутність заінтересованість сільськогосподарських підприємств у подальшому розвитку галузі, недостатнє фінансування для закладення молодих плодових насаджень нестача власних обігових коштів у садівництві та скасування в 1997 року держзамовлення. Як наслідок, більшість багатогалузевих господарств фактично припинили ведення галузі садівництва й переорієнтували свою виробничу діяльність. У Запорізькій області садівництво сконцентровано у багатогалузевих господарствах, що значно прискорило зменшення площ під промисловими насадженнями.
Площі під багаторічними насадженнями в досліджуваній області розташовані нерівномірно залежно від організаційно-правових форм господарювання (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Структура багаторічних насаджень за категоріями господарств і груп культур в 2003 році, %
| Категорії господарств | Зерняткові | Кісточкові | Горіхоплідні | Ягідники | Всього плодових насаджень |
| Недержавні сільськогосподарські підприємства | 29,7 | 32,0 | 1,0 | 0,2 | 62,9 |
| сільськогосподарські товариства | 22,6 | 19,0 | 0,8 | 0,2 | 42,6 |
| сільськогосподарські кооперативи | 4,1 | 7,2 | 0,2 | - | 11,5 |
| фермерські господарства | 0,9 | 2,4 | 0,1 | - | 3,4 |
| Державні сільськогосподарські підприємства | 5,1 | 4,9 | - | 0,3 | 10,3 |
| Особисті господарства населення | 6,2 | 13,9 | 2,6 | 4,0 | 26,8 |
| Господарства всіх категорій | 41,1 | 50,8 | 3,7 | 4,5 | 100,0 |
Основна частина плодово-ягідних насаджень розташована у недержавних сільськогосподарських підприємствах (62,9%), в тому числі 42,6% насаджень – у сільськогосподарських товариствах. Причому сільськогосподарські товариства спеціалізуються на вирощуванні зерняткових культур, які займають у структурі всіх плодово-ягідних насаджень 22,6%, (рис. 2.1), водночас у сільськогосподарських кооперативах частка кісточкових насаджень у загальній структурі в 1,8 рази вища, ніж зерняткових, що зрівнює відношення між насадженнями зерняткових і кісточкових культур майже 1:1 у недержавних сільськогосподарських підприємствах.
Основна частина насаджень горіхоплідних культур і ягідників зосереджена в господарствах населення. Так, ягідники займають 4,0% насаджень з 4,5%, які припадають у структурі насаджень під ягідники в Запорізькій області. Це насамперед зумовлюється тим, що вирощування ягідних культур потребує великих затрат ручної праці та застосування системи зрошення, яка відсутня в багатьох сільськогосподарських підприємствах.
Запорізька область відноситься до тих регіонів, у яких наявність родючих ґрунтів і сприятливий клімат створюють об‘єктивні передумови для розвитку високотоварного садівництва. Однак при цьому необхідно виходити з найбільш доцільного розміщення виробництва плодових і ягідних культур.
Кліматичні умови області сприяють вирощування практично всіх плодових та ягідних культур, особливо кісточкових. Територія області умовно поділяється на три агрокліматичні зони, які різняться між собою сумою активних температур, кількістю опадів за період вегетації та тривалістю безморозного періоду:
І агрокліматична зона: Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Куйбишевський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський і Розівський райони;
ІІ агрокліматична зона: В.-Білозерський, Василівський, К.-Дніпровський, Михайлівський, Токмацький, Чернігівський райони;
ІІІ агрокліматична зона: Бердянський, Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Приморський, Якимівський райони.
Північні райони області, які формують першу агрокліматичну зону, характеризуються континентальними кліматом, а південні райони зазнають пом‘якшуючого впливу Азовського моря. Друга агрокліматична зона дуже тепла і посушлива. Сприятливими умовами для вирощування плодових і ягідних культур характеризуються райони третьої зони, де сума активних температур досягає 3400-35000; кількість опадів – 193-203 мм, а безморозний період триває 195-240 днів [123].
Зональне розміщення садівництва у досліджуваній області (табл. 2.3) залишалося практично незмінними протягом останніх років, незважаючи на постійне зменшення площ під плодовими та ягідними насадженнями.
Таблиця 2.3
Динаміка розміщення плодово-ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах
Запорізької області протягом 2000-2003 рр.
| Агрокліматичні зони | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | Зміни площі в 2002 р, у % до | |||||
| га | % | га | % | га | % | га | % | 2000 | 2002 | |
| І зона | 3623 | 24,3 | 3414 | 25,9 | 2800 | 23,9 | 1868 | 22,7 | 51,6 | 66,7 |
| ІІ зона | 3298 | 20,1 | 2817 | 21,4 | 2236 | 19,1 | 2035 | 24,7 | 61,7 | 91,0 |
| ІІІ зона | 7997 | 53,6 | 6964 | 52,8 | 6660 | 56,9 | 4330 | 52,6 | 54,1 | 65,0 |
| Разом по області | 14918 | 100,0 | 13195 | 100,0 | 11696 | 100,0 | 8233 | 100,0 | 55,2 | 70,4 |
При зменшенні площ під плодово-ягідними насадженнями в сільськогосподарських підприємствах третьої зони на 45,9%, частка цієї зони у структурі насаджень майже не змінилась. Перша агрокліматична зона за останні чотири роки характеризується поступовим зменшенням частки плодових насаджень у загальній структур плодово-ягідних насаджень. При зменшенні площ у цій зоні майже удвічі, частка в структурі насаджень зменшилась на 1,6%. Зміни в розміщенні плодово-ягідних насаджень спостерігались і за районами. Майже удвічі зменшились площі в Гуляйпільському, Новомиколаївському та Оріхівському районах. При зменшенні площ у Гуляйпільському районі протягом з 371 га до 137 га, частка цього району в структурі насаджень у 2003 р. дорівнювала лише 1,7%, у Новомиколаївському районі при зменшенні площ на 50,0% частка у структурі насаджень становила 1,5%. У структурі насаджень майже удвічі збільшилася частка Приазовського району. Мелітопольський район є одним з основних районів, який забезпечує область плодово-ягідною продукцією. Його частка у площі плодово-ягідних насаджень в 2003 р. досягла 27,0% відсотків.