Смекни!
smekni.com

Нормування праці на роботах з обслуговування виробництва (стр. 8 из 9)

За табл. 3.5 залежно від маси складальної одиниці (97кг) і числа складальних елементів 83 знаходимо, що Тш-к = 41,3 хв.; за табл. 3.1, 3.7 та 3.8 знаходимо поправки на норму часу в залежності від додаткових факторів: на установку чотирьох деталей по напруженій посадці вручну 4 0,5 = 2 хв. (табл. 3.7); на розмір складальної партії - коефіцієнт 0,9 (табл. 3.1); на форму організації складального процесу - коефіцієнт 0,9 (табл. 3.8).

Тоді норма штучно-калькуляційного часу з урахуванням додаткових факторів становить:

Тш-к = (41,3 + 2) 0,9 0,9 = 35,1 хв.

Отже, ми бачимо, що штучно-калькуляційний час на складання електросхем за укрупненими нормативами становить 35,1 хв., і це є дуже позитивним для нашого підприємства.

3.2 Електромонтажні та намотувальні роботи

При значному різноманітті електромонтажних робіт їх можна підрозділити на такі види:

а) заготівельні – заготівля кінців дроту, кабелю, що екранує плівки, ізоляційних і хлорвінілових трубок, металевих і паперових бирок, пресшпану та інших матеріалів, необхідних для виробництва електромонтажних робіт;

б) розділювальні – оброблення кінців м'якого і жорсткого проводів, кабелю різних марок і перерізів; надягання ізоляційних і гумових трубок та екрануючу плетінку та інші роботи;

в) монтажні - укладання дротів за шаблоном; в’язання джгутів нитками, волосінню і стрічками; укладання джгута в корпусу блока, приладу, на панель і інші пристрої; кріплення скобами; підключення вивідних кінців джгута або жил кабелю до електроелементів.

Передбачено застосування спеціального обладнання, ручного інструменту та пристроїв залежно від характеру виконуваного технологічного переходу.

Розрахунок норм на електромонтажні роботи залежно від типу виробництва здійснюють:

1) за нормативами оперативного часу на прийоми робіт в умовах середньо серійного виробництва;

2) за нормативами оперативного часу на комплекси технологічних прийомів в умовах дрібносерійного виробництва (1).

Розрахунок норми часу виробляють підсумовуванням оперативного часу виконанням прийомів (комплексів прийомів) електромонтажних робіт з урахуванням часу організаційно-технічного обслуговування, часу на відпочинок та особисті потреби і підготовчо-заключного часу на партію деталей за такою формулою:

Тш-к = Топ (1 + аобс + аот. л / 100 ) + Тп-з / nп , (3.3)

де Топ – сумарний оперативний час на виконання прийомів і комплексів прийомів.

У таблиці 3.8 - 3.11 дані витрати оперативного часу на окремі прийоми електромонтажних робіт. Укрупнені нормативи часу на комплекси прийомів для умов дрібносерійного виробництва встановлюють за диференційованими нормативами часу на прийоми робіт для умов середньо серійного виробництва з коефіцієнтом 1,2.

Нормативи часу на організаційно-технічне обслуговування включають витрати часу на прибирання робочого місця протягом зміни, зміну інструмента, підналагодження інструменту і пристосувань, складають:

а) для умов середньо серійного виробництва 2%;

б) для умови дрібносерійного виробництва 3% від оперативного часу.

Нормативи часу на відпочинок та особисті потреби, розроблені в залежності від факторів стомлюваності (фізичного зусилля, маси переміщуваного вантажу, темпу роботи тощо), представлені в табл. 3.12.

Таблиця 3.12: Час на відпочинок та особисті потреби, %від оперативного часу ( середньо серійного та дрібносерійного виробництва ):

Час, під час якого затрачено фізичні зусилля Мас переміщених вантажів, кг Час на відпочинок Час на особисті потреби Всього
Більша половина суми оперативного часу під час зміни До 4 5 2 7
5 – 15 5 2 7
16 - 30 7 2 9
Менша половина суми оперативного часу під час зміни 5 – 15 4 2 6
16 - 30 6 2 8

Нормативи підготовчо-заключного часу включають витрати часу, що відносяться до всієї партії виготовлених або зібраних виробів; на отримання технічної документації, інструменту і пристосувань, ознайомлення з технічною документацією, отримання та здачу роботи. Вони становлять: для умов середньо серійного виробництва 11,5 хв.; для умов дрібносерійного виробництва 15,5 хв.

За даними таблиць розраховуємо норму штучно-калькуляційного часу на виготовлення джгута з дроту перетином 0,2 мм2, попередньо виготовленого, з поліхлорвінілової ізоляцією, на шаблоні, розташованому в горизонтальному положенні.

Середня довжина дроту 2,2м, 6 проводів; діаметр джгута 5мм; розмір партії – 20 джгутів; середньо серійне виробництво. Розрахунок оперативного часу проводять за формою 3.1.

В електротехнічній промисловості для умов дрібносерійного виробництва розроблені нормативи штучного часу (3).

Ці нормативи представлені в одно строковій формі, що дозволяє більш компактно, порівнюючи з табличною формою нормативів, розмістити більший об’єм нормативних матеріалів і спростити розрахунки норми штучно-калькуляційного часу.

Форма 3.1: Розрахунок оперативного часу на виготовлення джгута із провода:

1). Зміст роботи: Відмотати від бухти кінець провода, встановити його в отвір, положить провід на шаблон ( шаблон знаходиться на столі ), відкусити провід плоскогубцями, вставити інший кінчик провода в отвір. За таблицею 3.12 кількісне значення становить 6, а середня довжина провода 0,17.

Отже, розраховуємо оперативній час:

0,176 = 1,02 хв.

2). Зміст роботи: Взяти нитку, відрізати, закріпити начало в’язки, в’язати джгут одинарним вузлом, одночасно рихтуючи джгут. Закріпити кінець в’язки, відрізати ножицями надлишок нитки ( діаметр джгута 5мм, шаг обв’язки 10мм, довжина джгута 2м.). за таблицею 3.13 приміткою 2 кількісне значення становить 2, а довжина джгута 5,91.

Отже: 5,91 ∙ 2 = 11,82хв. Але враховуючи примітку 2, при заправці нитки чи шнура в голку до часу з даної таблиці додають 0,3 минути на 1 м джгута: 0,3 ∙ 2 = 0,6 хв.

3). Зміст роботи: Зняти джгут з шаблону (провід закріплений на отворі) за таблицею 3.14. кількісне значення фактора становить 6, то оперативний час становить 0,26.

4). Зміст роботи: Зняти ізоляцію з кінців джгута механічною машинкою за таблицею 3.11. Кількісне значення фактора становить 12.

Отже, розраховуємо оперативний час: 0,043 ∙ 12 ∙ 1,1 = 0,57 хв.

5) Всього витрачають оперативний час на виготовлення джгута із провода:

1,02 + 11,82 + 0,6 + 0,26 + 0,57 = 14,27хв.

6) Тепер ми можемо розрахувати норму штучно-калькуляційного часу, якщо підготовчо-завершальний час становить 11,5 хв.; аобс = 2%; аотл= 7% (за таблицею 3.15) : Тш-к = 14,27 ( 1 + 2+7/100 ) + 11,5/20 = 14,27 ∙ 1,09 + 0,58 = 16,1 хв.

Отже, штучно-калькуляційного час становить 16,1 хв.

Намотувальні роботи широко поширені на машинобудівних підприємствах з різним типом виробництва. До них відносяться складальні, ізоляційні, бандажировочні, зварювальні, паяльні і контрольні роботи. Норму штучного часу на всі види намотувальних робіт визначають підсумовуванням машинного часу і часу виконання ручних прийомів, з урахуванням часу організаційно-технічного обслуговування, часу на відпочинок і особисті потреби (2):

Тш = ( Тмk1+ Тв )( 1 + аобс+ аот. л / 100 ), (3.4)

де Тм - машинний час намотування; k1 - коефіцієнт, що враховує час на усунення обривів обмотувального дроту і заміну бобін з проводом,% до машинного часу; Тв - сума витрат допоміжного часу ручних прийомів, пов'язаних з намотуванням котушок.

Машинний час намотування котушок на намотувальних верстатах встановлюють на підставі параметрів режиму намотування - частоти обертання шпинделя і числа намотуваних витків ( табл. 3.13 – додатки ). У табл. 3.14 - 3.18( Додаток ) наведені витрати оперативного часу на окремі прийоми при виконанні складальних, ізоляційних, бандажировочних і паяльних робіт.

Оперативне час на виконання ручних прийомів розроблено для умов середньо серійного виробництва; для умов великосерійного виробництва приймати поправочний коефіцієнт, що дорівнює 0,9; для дрібносерійного – 1,2.

У табл. 3.19 ( додаток ) наведено час на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби. З метою спрощення нормування робіт для умов дрібносерійного виробництва розроблені нормативи штучного часу на укрупнені комплекси прийомів (4).

3.3 Заходи щодо вдосконалення нормування праці на підприємстві ВАТ «Київський завод «Радар»

В умовах розвитку ринкових відносин поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці тощо.

Подальше вдосконалення нормування праці на підприємстві ВАТ «Київський завод «Радар» передбачає:

· максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним;

· широке впровадження технічно обґрунтованих норм, тобто розроблення норм виробітку, часу, обслуговування з урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва, передових методів праці тощо;

· підвищення не тільки технічної, а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне обґрунтування полягає у виявленні виробничих можливостей робочих місць, то економічне — у виборі найдоцільнішого варіанта виконання роботи, а фізіологічне — у виборі раціональних форм поділу і кооперації праці, визначенні правильного чергування робочого навантаження і відпочинку тощо;

· поліпшення якості нормування на основі науково-технічних рекомендацій;

· широке застосування методів прямого нормування, що дає змогу визначити трудомісткість робіт і нормованих завдань, установлювати оптимальне завантаження працівників, ширше використовувати прогресивні форми матеріального стимулювання;