Планування прибутку та рентабельність підприємства (стр. 3 из 6)

Sio – собівартість і-го виду продукції в попередньому періоді;

Qil- обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді;

So – фактична собівартість реалізованої продукції в попередньому періоді,

,

де, Qio– обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді.

З’ясовується, скільки додатково було отримано прибутку тільки завдяки збільшенню обсягів виробництва окремих видів продукції. Для зручності порівняння обсяги виражені через собівартість (з метою уникнення впливу цінового чинника). Припускається, що пропорційно до зміни обсягів виробництва змінюється прибуток.

Приклад. Фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді за видами виробів

S_A1,0 = 55 * 17,3 = 951,5 тис. грн.

S_B1,0 = 30 * 35,9 = 1077 тис. грн.

S_Г1,0 = 50 * 29,8 = 1490 тис. грн.

S_Д1,0 = 55 * 18,77 = 1032,3 тис. грн..

S_Є1,0 = 34 * 42,1 = 1431,4 тис. грн..

S_Ж1,0 = 52 * 11,32* = 588,6 тис. грн.

* Собівартість виробу Б за попередній період.

Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

∆Р^Q = 777

3. Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції

,

де, V_1,0 – обсяги реалізації продукції у звітному періоді за цінами попереднього періоду;

V₀ – виручка від реалізації продукції за попередній період,

.

Приклад. Обсяги реалізації продукції за видами виробів у звітному періоді за цінами попереднього періоду.

V_A1,0 = 55 * 19 = 1045 тис. грн.

V_B1.0 = 30 * 39,9 = 1197 тис. грн.

V_Г1,0 = 50 * 35 = 1750 тис. грн.

V_Д1,0 = 55 * 23,5 = 1292,5 тис. грн.

V_Є1,0 = 34 * 43 = 1462 тис. грн.

V_Ж1,0 = 52 * 10 = 520 тис. грн.

V_1,0 = 7266,5 тис. грн.

Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції

∆Р^Q` = 777

4. Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

,

де, Sil– собівартість і-го виду продукції у звітному періоді.

Приклад. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за видами виробів.

∆Р_А = 55 (18 – 17,3) = 38,5 тис. грн.;

∆Р_В = 30 (47,7 – 35,9) = 354,0 тис. грн.;

∆Р_г = 50 (30,0 – 29,8) = 10,0 тис. грн.;

∆Р_Д = 55 (22,1 – 18,77) = 183,1 тис. грн.;

∆Р_Є = 34 (39,5 – 42,1) = - 88,4 тис. грн.;

∆Р_Ж = 52 (48,5 – 11,32*) = 1933,4 тис. грн.;

* Собівартість одиниці виробу Б за попередній період.

Сукупне збільшення собівартості продукції (тобто зменшення прибутку) зумовлюється збільшенням собівартості одиниці продукції:

∆Р^S = 38,5 + 354,0 + 10,0 + 183,1 – 88,4 + 1933,4 = 2430,6 тис. грн.

5. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.

Приклад. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.

∆Р^SQ = 8390 - 6570.8 = 82,2 тис. грн.

6. Сукупний вплив чинників на прибуток від реалізації продукції.

∆Р^Т = ∆Р^Р + ∆Р^Q + ∆Р^Q` + ∆Р^S + ∆Р^SQ = 2734 – 169 + 7 – 2431 + 82 = 223 тис. грн.

7. Загальне збільшення операційного прибутку.

∆Р = Р₁ – Р₀ = ∆Р^Т + ∆Р^О

де Р₁ – операційний прибуток за звітний період; ∆Р⁰ – збільшення інших операційних доходів.

Приклад. Загальне збільшення операційного прибутку.

∆Р = 1150 – 897 = 223 + 30 = 253 тис. грн.

Структуру змін операційного прибутку за чинниками з числовими абсолютними показниками і у відсотках наведено на рис. 2.

Збільшення операційного прибутку до 253 тис. грн. пояснюється збільшенням прибутку від реалізації продукції (88,1%) та збільшенням інших операційних доходів (11,9%). Вирішальними чинниками збільшення прибутку від реалізації продукції були такі:

· підвищення цін на реалізовану продукцію (за умови виключення впливу інших чинників цей чинник сприяв би збільшенню операційного прибутку в 10,8 раза порівняно з фактичним рівнем);

· збільшення собівартості реалізованої продукції (внаслідок дії цього чинника за умови незмінності інших чинників операційний прибуток зменшився б майже в 10 разів порівняно з фактичним рівнем).

Оскільки ціни на реалізовану продукцію підвищились більше ніж її собівартість, то прибуток у загальному підсумку збільшився.

Таблиця 1

Вихідні дані та розрахункові показники для аналізу операційного прибутку від реалізованої продукції за чинниками.

Вид ви-робів	Обсяг реалізації, од., за період		Ціна реалізації од. продукції, тис.грн., за період		Собівартість од., прод., тис. грн.., за період		Виручка від реалізації прод., тис. грн.., за період		Собівартість реаліз. прод., тис. грн.., за період		Прибуток від реалізов. прод., тис. грн.., за період		Зміни прибутку від реалізації ∆Р (гр.11- гр. 12)
	звітн. Qil	попер. Qio	звітн. Pil	попер.Pio	звітн. Sil	попер. Sio	звітн. Vi1	попер. Vio	звітн. Si1	попер. Si0	звітн. Pi1	попер. Pi0
а	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
А	55	80	20	19	18 (13)*	17,3	1100	1520	990	1384	110	136	-26
Б	-	160	-	10	-	11,32	-	1600	-	1812	-	-212	212
В	30	46	50	39,9	47,7 (30)	35,9	1500	1835	1430	1651	70	184	-114
Г	50	55	35	35	30 (24)	29,8	1750	1925	1500	1639	250	286	-36
Д	55	79	30	23,5	22,1 (20)	18,77	1650	1857	1215	1483	435	374	61
Є	34	10	41,2	43	39,5 (28)	42,1	1400	430	1343	421	57	9	48
Ж	52	-	50	-	48,5 (35)	-	2600	-	2522	-	78	-	78
Разом	х	х	х	х	х	х	10000	9167	9000	8390	1000	777	223

* У дужках – у тому числі змінні витрати

гр.7 = гр. 1* гр. 3

гр. 8 = гр. 2 * гр. 4

гр. 9 = гр. 1 * гр. 5

гр. 10 = гр. 2 * гр. 6

гр. 11 = гр. 7 – гр. 9

гр. 12 = гр. 8 – гр. 10

Планування прибутку.

Планування прибутку з використанням методу точки беззбитковості передбачає поділ витрат підприємства на такі:

· постійні, або умовно постійні (S_пост), за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв’язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;

· змінні (S_змін), тобто такі, що прямо залежать від зміни завантаження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників – відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат – продукт, виріб;

· сукупні, тобто повна собівартість (S) –сума постійних (S_пост) та змінних (S_змін) витрат: S = S_пост + S_змін;

Приклад. Постійні витрати S_пост = 2500 тис. грн..; ціна реалізації одиниці продукції р = 35 тис. грн.; змінні витрати на одиницю продукції S_змін = 22 тис. грн..

Критичний обсяг виробництва: Q_крит = S_пост / p - S_змін. Розрахувавши критичний обсяг виробництва можна встановити, скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.

Q_крит = 2500 / 35 – 22 = 192 од.

Припустимо, що служба маркетингу наполягає на збільшенні витрат на рекламу; водночас підвищилась орендна плата і тарифи на послуги зв’язку. Унаслідок цього постійні витрати збільшились до 2750 тис. грн. Визначимо, який обсяг продукції треба реалізувати в цих умовах, щоб покрити новий розмір постійних витрат. Обчислюємо: Q_крит = 2750 / 35 – 22 = 211 од.

Визначення критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості рис. 3) суцільною лінією позначено перший варіант постійних витрат, штриховою – другий.

Таким чином, за умови стабільності цін і змінних витрат на одиницю продукції і при збільшенні постійних витрат точка беззбитковості зміщується вправо. Для того щоб покрити постійні витрати в розмірі 2500 тис. грн.., достатньо реалізувати 192 одиниці продукції, а для покриття постійних витрат у розмірі 2750 тис. грн.. потрібно вже реалізувати 211 одиниць продукції. Збільшення обсягу реалізації продукції понад критичне значення забезпечує одержання прибутків (натомість зменшення призводить до збитків).

У діяльності підприємства може постати потреба у визначенні постійних витрат, прийнятних цін реалізації або змінних витрат на одиницю продукції.

Приклад. Виходячи з заданого обсягу реалізації продукції Q = 180 од. (контракти укладені саме на такий обсяг) з фіксованою ціною за одиницю р = 35 тис. грн. і заданим рівнем змінних витрат на одиницю продукції S_змін = 22 тис. грн.. визначити критичний для підприємства рівень постійних витрат: S^крит_пост = Q* (p – S_змін) = 180* (35 – 22) = 2340 тис. грн. Такий рівень постійних витрат дає змогу підприємству уникнути збитків.