Договори і контракти в зовнішньоекономічній діяльності (стр. 3 из 5)

7. Умови платежiв.

Цей роздiл визначає валюту платежу, спосiб, порядок та строки фiнансових розрахункiв та гарантiї виконання сторонами взаємних платiжних зобов'язань. Залежно вiд обраних сторонами умов платежу в текстi договору (контракту) зазначаються:

-умови банкiвського переказу до (авансового платежу) та/або пiсля вiдвантаження товару або умови документарного акредитива, або iнкасо (з гарантiєю), визначенi вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України i Нацiонального банку України вiд 21 червня 1995 р. N 444 "Про типовi платiжнi умови зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) i типовi форми захисних застережень до зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), якi передбачають розрахунки в iноземнiй валютi";

-умови за гарантiєю, якщо вона є або коли вона необхiдна (вид гарантiї: на вимогу, умовна), умови та термiн дiї гарантiї, можливiсть змiни умов договору (контракту) без змiни гарантiй.

8. Умови приймання-здавання товару (робiт, послуг).

Здача-приймання товару —процедура передачі товару, яка супроводжується відповідними формальними діями та документальним оформленням і не обов'язково збігається з переходом прав на товар від продавця до покупця. У контракті встановлюється місце фізичної поставки товару, для чого при написанні обраного з базисних умов контракту робиться відповідна прив'язка до конкретного місця (наприклад, FAS " порт Іллічівськ).

У цьому роздiлi визначаються строки та мiсце фактичної передачi товару, перелiк товаросупровiдних документiв.

Приймання-здавання проводиться за кiлькiстю згiдно з товаросупровiдними документами, за якiстю – згiдно з документами, що засвiдчують якiсть товару.

9. Упаковка та маркування.

Цей роздiл мiстить вiдомостi про упаковку товару (ящики, мiшки, контейнери тощо), нанесене на неї вiдповiдне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), мiсце призначення, габарити, спецiальнi умови складування i транспортування та iнше), а за необхiдностi також умови її повернення.

Пакування товару, як і його маркування, є обов'язком продавця, причому умови міжнародної торгівлі висувають жорсткі вимоги щодо цього процесу. Основним завданням маркування є інформування про учасників операції купівлі-продажу, країну виготовлення товару та місце його призначення, номер контракту, а також про технічні вимоги до транспортування — вату нетто та брутто кожної вантажної одиниці, габарити останньої та вказівки щодо особливої обережності, обмежень кантування тощо. Маркування зазвичай наноситься на тару з двох протилежних боків та зверху для більшої інформативності та якості прийому-здачі товару.

Таким чином, цей пункт має бути предметом спеціальних зауважень у контракті. Зазвичай у більшості випадків тара переходить у власність покупця разом із товаром, оскільки її вартість ураховується в ціні товару. Щоправда, можливими є винятки з цього правила, і в контракті або не враховується ціна тари, або фіксується обов'язок покупця повернути її продавцеві. Сучасним видом тари вважається контейнер, який забезпечує найкраще збереження вантажу та дає можливість використовувати різні види транспорту. Іншими видами зовнішньоїтари є ящики, мішки, коробки, діжки, піддони (інколи з подальшим упакуванням у плівку).

10. Форс-мажорнi обставини.

Цей роздiл мiстить вiдомостi про те, за яких випадкiв умови договору (контракту) можуть бути не виконанi сторонами (стихiйнi лиха, воєннi дiї, ембарго, втручання з боку влади та iнше). При цьому сторони звiльняються вiд виконання зобов'язань на строк дiї цих обставин, або можуть вiдмовитися вiд виконання договору (контракту) частково або в цiлому без додаткової фiнансової вiдповiдальностi. Строк дiї форс-мажорних обставин пiдтверджується торгово-промисловою палатою вiдповiдної країни.

11. Санкцiї та рекламацiї.

Санкції та рекламації за порушення умов контракту — положення про характер і розміри компенсацій, штрафів за порушення термінів, поставку неякісної продукції, некомплектну та кількісно неповну поставку, а також порушення інших положень контрактів. Такі положення є підставою для подання рекламацій (рекламаційних листів) — претензій, у яких йдеться про невиконання або неналежне виконання контрактних зобов'язань.

Цей роздiл встановлює порядок застосування штрафних санкцiй, вiдшкодування збиткiв та пред'явлення рекламацiй у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним iз контрагентiв своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чiтко визначенi розмiри штрафних санкцiй (у вiдсотках вiд вартостi недопоставленого товару (робiт, послуг) або суми неоплачених коштiв, строки виплати штрафів – вiд якого термiну вони встановлюються та протягом якого часу дiють, або їх граничний розмiр), строки, протягом яких рекламацiї можуть бути заявленi, права та обов'язки сторiн договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацiй.

12. Урегулювання спорiв у судовому порядку.

У цьому роздiлi визначаються умови та порядок вирiшення спорiв у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чiтких критерiїв визначення суду будь-якою зi сторiн залежно вiд предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибiр матерiального i процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

Переваги арбітражу перед судовим розглядом полягають у спрощеності процедури, швидкості розгляду справи, низьких витратах, кращих гарантіях конфіденційності ділової та технічної інформації, можливості вибору арбітрів (суддів), а також вибору мови, на якій проходитиме судове засідання.

Важливим інститутом, який сприяє арбітражному процесу в Україні, є Торгово-промислова палата, яка містить у своєму складі Міжнародний комерційний арбітражний суд. Отже, вітчизняним учасникам експортно-імпортних операцій рекомендується вказувати у своїх міжнародних контрактах, що комерційні спори, які можуть виникати під час виконання контрактів, розглядатимуться цією арбітражною інстанцією з використанням чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин.

На міжнародному рівні важливу роль відіграє Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті в Парижі, а також Міжнародний третейський суд (штаб-квартира у Гамбурзі), Арбітраж при комітеті Ллой-да (Лондон), інші, зокрема галузеві та регіональні, судово-арбітражні органи.

13. Мiсцезнаходження (мiсце проживання), поштовi та платiжнi реквiзити сторiн.

При цьому зазначаються мiсцезнаходження (мiсце проживання), повнi поштовi та платiжнi реквiзити (N рахунку, назва та мiсцезнаходження банку,) контрагентiв договору (контракту).

За домовленiстю сторiн у договорi (контрактi) можуть визначатися додатковi умови:

страхування, гарантiї якостi, умови залучення субвиконавцiв договору (контракту), агентiв, перевiзникiв, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачi технiчної документацiї на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податкiв, митних зборiв, рiзного роду захиснi застереження, з якого моменту договiр (контракт) починає дiяти, кiлькiсть пiдписаних примiрникiв договору (контракту), можливiсть та порядок унесення змiн до договору (контракту) та iн.

Статтею 383 ГК України визначено, що КМУ з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів законодавству України може запроваджувати їх державну реєстрацію. Види зовнішньоекономічних договорів, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначають законом та іншими нормативно-правовими актами. Наприклад, обов’язковій реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори на здійснення експортних операцій з металобрухтом, що встановлено наказом Міністерства економіки України № 505 від 15 грудня 2005 р. Крім того, зовнішньоекономічний договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано ВР України.

ПИТАННЯ 3

ТИПОВА СТРУКТУРА КОНТРАКТУ ЗЕД

Міжнародний контракт (або міжнародна угода) – це домовленість про комерційний обмін цінностями між декількома контрагентами, причому в результаті кожен з учасників отримає особисту користь від об'єкта, що обмінюється або продається.

В практиці міжнародної торгівлі широко використовуються різні типові форми контрактів. Вони стали розроблятися великими експортерами й імпортерами ще в кінці XIX ст. Складання будь-якого контракту, в т.ч. контракту купівлі-продажу – це дуже кропітка робота, яка вимагає великих витрат, зусиль і часу. Тому ділові люди здавна прагнули якось уніфікувати, стандартизувати, зробити їх типовими. За деякими підрахунками на світовому ринку сьогодні використовується більше 10 млн. типових контрактів.

Типовий контракт – це розроблений у відповідності до встановлених правил документ, який містить ряд уніфікованих умов, прийнятих в практиці міжнародної торгівлі, тобто ніби наперед узгоджених, типових умов. Другу частину типового контракту складають статті, умови яких вимагають узгодження. Це статті, які містять умови про предмет контракту, ціну товару, його якість, терміни поставок, умови платежу та ін.