Смекни!
smekni.com

Методи аналізу і прогнозування розвитку підприємств (стр. 3 из 6)

Показники Оптималь-на модель прогнозу Похибкапрогнозу,% Прогнозна оцінка
2003 2004 2005
1 Кількість зайнятих у сфері послуг, млн. чол. Парабо­лічний тренд 2,0 11,92 12,0 12,05
2 Частка зайнятих у сфері послуг, % Модель Олімп 1,0 56,1 56,3 57,7
3 Частка послуг у ВВП, % Модель Бокса-Джен­кінса 3,5 42,31 43,12 43,94
4 Частка платних послуг населенню в їх виробництві, % Гіпер­болічний тренд 0,8 23,0 23,06 23,1
5 Частка основ­них фондів сфери послуг у загальній їх вартості, % Модель Олімп 0,2 52,69 52,69 52,69
6 Обсяг плат­них послуг населенню, млрд. грн. Модель Бокса-Джен­кінса 8,2 22,94 24,98 27,03
7

Виробництво послуг, млрд.грн.

Модель Олімп 8,7 98,3 110,0 121,9

Результати виконаних прогнозів дозволяють зробити висновок про те, що за всіма показниками, що характеризують сферу послуг, в т.ч її підприємства у наступні роки очікується позитивна динаміка, що буде сприяти вирішенню проблем соціальної політики й економічного зростання країни. Слід зазначити, що прогнозні показники розвитку підприємств і сфери послуг в цілому узгоджуються з напрямками розробленої “Концепції і моделі сучасного економічного розвитку України”.

У п’ятому розділі “Інтеграція національного ринку послуг у світову економіку” проаналізовано стан і динаміку експорту та імпорту послуг, розглянуто можливість застосування коефіцієнту внутрішньовидової міжнародної спеціалізації і показника експортної (імпортної) квоти на послуги як інструментів регулювання зовнішньої торгівлі послугами, виконано прогнозні розрахунки, запропоновано модифікований метод обчислення індексу розвитку людського потенціалу.

Зовнішньоекономічній діяльності приділяється особлива роль у забезпеченні інтеграції ринку послуг України у світову економіку. Зовнішня торгівля України послугами на відміну від торгівлі товарами протягом 1994-2001 рр. характеризувалася позитивним сальдо. У динаміці експорту послуг можна виділити два етапи: зростання експорту з 1994 р. по 1997 р., а потім до 2000 р. – зниження. Для імпорту – зростання з 1994 р. по 1998 р. і зменшення з 1999 р. по 2001 р. (табл.7).

З урахуванням сформованих тенденцій виконано прогноз експорту (а) й імпорту (б) послуг за наступними моделями :

а) ;

б) .

Розрахунки свідчать, що у наступному періоді обсяг експорту послуг України буде змінюватись: у 2004-2005 р. він скоротиться і до 2006 р. досягне 4018,97 млн. дол., що нижче рівня 2002 р. Імпорт послуг щорічно буде знижуватись в середньому на 316,7 млн. дол. і до 2006 р. складе 1461,78 млн. дол. (рис.4).

Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації традиційно використовують при оцінці зовнішньої торгівлі товарами. У дисертації його застосовано для аналізу послуг ЗЕД. Виконані розрахунки (табл.7) показали, що в досліджуваному періоді Україна переважно експортувала послуги, про що свідчить позитивний коефіцієнт внутрішньовидової спеціалізації, величина якого коливалась в достатньо широкому діапазоні.

В експорті послуг більша частина належить транспортним послугам (за рахунок трубопровідного), тому у підвищення коефіцієнта обумовлено, в основному, зростанням обсягів послуг транспорту (головним чином трубопро-відного), у складі імпорту переважна частка припадає на різні державні послуги. Виконані прогнозні розрахунки свідчать, що й у наступному періоді очікується нестабільна динаміка коефіцієнта внутрішньовидової міжнародної спеціалізації.

Відомо, що величина експортної квоти характеризує відкритість економіки окремих країн, а величина імпортної квоти – ступінь залежності країни від зовнішнього ринку. Однак як інструмент регулювання їх традиційно використовують при аналізі зовнішньої торгівлі товарами. У роботі обґрунтовано доцільність застосування показників експортної (імпортної) квоти в аналізі експорту й імпорту послуг.

Таблиця 7

Динаміка коефіцієнта внутрішньовидової міжнародної

спеціалізації зовнішньої торгівлі послугами України за 1994-2001 рр.

Роки Оборот зовнішньої торгівлі,млн. дол. Експорт послуг, млн.дол. Імпорт послуг, млн.дол. Сальдо () експорту та імпорту,млн. дол. Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації, %
1994 2427,8 2118,4 309,4 1809,0 74,5
1995 3252,6 2621,5 631,1 1990,4 61,2
1996 5951,1 4746,6 1204,5 3542,1 59,5
1997 6156,7 4738,4 1418,3 3320,1 53,9
1998 5250,7 3819,8 1430,9 2388,9 45,5
1999 4727,1 3613,9 1113,2 2500,7 52,9
2000 4637,7 3486,8 1150,9 2335,9 50,4
2001 4693,1 3544,7 1148,4 2396,3 51,0

Експортно-імпортні квоти формуються під впливом найважливіших соціально-економічних факторів, облік яких дозволив розробити модель експортної квоти на послуги і використовувати її в аналітичних цілях. Модель експортної квоти має вигляд:

,

де d – частка послуг у валовому внутрішньому продукті;

С – коефіцієнт співвідношення між кінцевими споживчими витратами і виробництвом послуг;

ІК – частка імпорту послуг у кінцевих споживчих витратах (одиничний показник імпортної квоти на послуги);

К – коефіцієнт покриття імпорту послуг їх експортом.

У 2000 р. експортна квота по послугах для України складала 13,73% і в порівнянні з попереднім роком знизилась на 0,73 процентних пункту, до чого привело скорочення частки послуг у ВВП і зменшення коефіцієнта покриття імпорту послуг їх експортом, два інших фактори сприяли її зростанню.

Дослідження показали, що величина експортної квоти на послуги по країнах світу, і по Україні в тому числі, нижча, ніж на товари, тобто діапазон відкритості економіки країн по послугах інший. Цей висновок ставить проблему експертної оцінки і встановлення ступеня відкритості економіки окремих країн щодо зовнішньої торгівлі послугами.

Роль сфери послуг у сучасній економіці зв'язана не тільки з її перевагою в структурі національного господарства. У ній формуються найважливіші фактори економічного зростання, вона забезпечує умови життєдіяльності людей, сприяє підвищенню рівня життя населення. На даний момент ранжирування країн за рівнем життя здійснюється за допомогою індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Однак при його визначенні роль сфери послуг практично не враховується. Тому для підвищення обґрунтованості оцінки й удосконалення методу розрахунку ІРЛП поряд з діючими показниками доцільно врахувати найбільш важливу характеристику сфери послуг – частку зайнятих у цій сфері.

Варто підкреслити, що діюча методика розрахунку індексу розвитку людського потенціалу з метою спрощення передбачає використання формули середньої арифметичної простої. З огляду на те, що ІРЛП визначається на основі коефіцієнтів, більш коректно його розрахунок здійснювати, використовуючи формулу середньої геометричної, оскільки коефіцієнти не підсумовують. Отже, формула, що пропонується, повинна мати вигляд:

,

де I – індекс розвитку людського потенціалу;

I1 – індекс середньої тривалості майбутнього життя;

I2 – індекс досягнутого рівня освіти;

I3 – індекс ВВП на душу населення в паритеті купівельної спроможності валют;

I4 – індекс частки зайнятих у сфері послуг від загальної чисельності працюючих.

Найбільш діючою й ефективною політикою для інтеграції України у світову економіку є поєднання структурної перебудови з орієнтацією економіки на активне зростання і стимулювання експорту різноманітних видів послуг, ефективне управління сферою послуг у зовнішньоекономічному секторі країни.

У шостому розділі “Напрямки розвитку підприємств сфери послуг і підвищення ефективності їх діяльності” наведено основні положення розробленої програми розвитку підприємств сфери послуг України і Донецької області, виокремлено пріоритети, механізм реалізації, фінансове і кадрове забезпечення, очікувані результати. Із застосуванням кількісних методів оцінено економічну ефективність діяльності підприємств сфери послуг.

Рівень розвитку підприємств сфери послуг України значно відстає від країн, що стабільно розвиваються. Практика радянських років підтверджує, що “економія” на послугах приводить до великих втрат і в матеріальному виробництві, і в соціальній сфері. Для формування розвиненої сфери послуг потрібен комплекс заходів соціальної політики з необхідним правовим, економічним і організаційним забезпеченням. Реалізація заходів повинна здійснюватись на основі Концепції і моделі сучасного економічного розвитку України.

Серед основних задач програми слід виокремити: забезпечення більш повної та ефективної зайнятості населення за рахунок розвитку діючих і нових підприємств, перш за все, малого і середнього бізнесу у сфері послуг; формування оптимальної структури господарства, реструктуризації підприємств (зокрема вугільної промисловості), переорієнтації їх діяльності на надання послуг; запровадження передових технологій надання послуг, інформаційно-обчислювального обслуговування, вихід на світовий ринок послуг; прискорення розвитку підприємств, що виробляють високоякісні послуги на внутрішній і зовнішній ринок; формування та удосконалення економічного механізму регулювання сфери послуг, що дозволить підприємствам адаптуватися до умов ринкової економіки; покріплення фінансової бази підприємств сфери послуг, залучення додаткових джерел фінансових ресурсів, у т.ч. іноземних інвестицій для розвитку сфери послуг.