У зв'язку із зменшенням чисельності окремих видів плазунів деякі держави, у тому числі і Україна, заборонили виловлювати їх. У нас така заборона поширюється на плазунів Середньої Азії. Рідкісні плазуни занесені до Червоної книги України. Зважаючи на зниження чисельності деяких плазунів у природі і великий попит на їхню шкіру або м'ясо, їх почали розводити на фермах. Так, на Кубі одна з ферм утримує близько 10 тис. крокодилів, яйця яких інкубують. Існують ферми зелених черепах, де їхні яйця (одна самка відкладає до 590 яєць) також інкубують.
КЛАС ПТАХИ
Птахи – теплокровні тварини, у них стала і досить висока (у середньому 420С) температура тіла. Теплокровність є важливою прогресивною рисою птахів і ссавців у порівнянні з попередніми класами тварин. Клас птахів у процесі еволюції сформувався під впливом пристосування до польоту, з цим зв’язані і їх характерні особливості. В польоті птахи роблять велику кількість рухів, що зв’язано з підвищеною затратою енергії і швидким обміном речовин. В свою чергу інтенсивний обмін речовин можливий тільки при достатньо високій та постійній температурі тіла, яка виникла в результаті перебудови ряду систем органів, а перш за все дихання і кровообігу. Поява у птахів чотирьохкамерного серця і збереження тільки однієї (правої) дуги аорти приводить до повного розподілу артеріального і венозного потоків крові. В результаті цього розподілу тканини інтенсивно забезпечуються киснем, прискорює обмін речовин і обумовлює появу постійної температури тіла пов’язана також з великим розміром серця, наявності тепло ізолюючого пір’яного покриву захищаючого від охолодження, надзвичайно енергійними процесами дихання, забезпечуючи багате постачання кисню в кров і виведення вуглекислот, наявністю повітряних мішків, посилюючих інтенсивність дихання і оберігаючи тіло від перегріву під час польоту, швидкісній асиміляції, яка призводить до енергійного обміну речовин.
Пристосування до польоту знаходиться в усіх системах органів.
Птахи — високоорганізований, другий за чисельністю клас хордових тварин. Вони населяють усі материки і більшість островів. У світовій фауні птахів 8600—8800 видів ( у тому числі вимерлих в історичний час). З них у Радянському Союзі поширено близько 765, з них на Україні — 345. Розділ зоології, який вивчає птахів, .називається орнітологією. У процесі еволюції птахи зайняли повітряний простір. Лише частина видів вторинно втратила здатність до польоту. Більшість птахів — невеликі тварини. Проте деякі з них, особливо нелітаючі, досягають у висоту 2,75 м, а маса їх до 90 кг (страус), а найменші— дрібні види колібрі завдовжки 3 см, маса їх 1,6 г.
Особливості будови птахів: тіло вкрите пір'ям, передні кінцівки перетворилися в крила, кістки пневматичні, головний мозок прогресивно розвинений порівняно з плазунами, добре розвинені органи зору, слуху, звукової сигналізації, а також координації рухів. Птахам властива висока температура тіла (гомойотермність).
Птахи добре орієнтуються в просторі. На відміну від інших наземних хребетних у птахів швидко ростуть пташенята, за дуже короткий строк вони досягають розмірів дорослих птахів. Крім рогового покриву у вигляді пір'я, у них є роговий покрив на щелепах та кігтях, а цівки і пальці покриті роговими лусочками. У шкірі птахів немає залоз. Єдина залоза, що відкривається назовні — куприкова,— міститься над коренем хвоста. Секрет її — моноефіри. У секреті спостерігаються риси спеціалізації. У птахів складний криж, утворений грудними, поперековими, крижовими та деякими хвостовими хребцями. З крижем з'єднаний тазовий пояс. Грудина розвинена добре і має кіль., Ключиці зростаються, утворюючи характерну для птахів кістку, так звану вилочку. Задні кінцівки мають цівку, яка утворилася від зростання більшості кісток стопи. Череп має великі орбіти і велику черепну коробку. Він певною мірою схожий на череп деяких вимерлих плазунів (псевдозухій, динозаврів). Добре розвинений грудний м'яз, що є головним літальним м'язом. Передній мозок досягає великих розмірів. Нюхові частки дуже малі. Добре розвинені середній мозок і мозочок.
Органи дихання птахів складаються з парних легень, які погано розширюються, і кількох пар великих тонкостінних повітряних мішків, що містяться між деякими внутрішніми органами і проникають своїми виростами в кістки. Головний бронх іде безпосередньо до задніх повітряних мішків, вростаючи гілочками в передні повітряні мішки. Найтонші гілочки бронхів (парабронхи)— відкриті з обох кінців трубочки, по яких проходить повітря. Під час вдиху повітря надходить спочатку в черевні й задньогрудні мішки, потім (під час видиху) з цих мішків іде через легені в передні мішки (передгрудний, міжключичний, бічний ключичний) і далі через головний бронх назовні. На межі між трахеєю і бронхами лежить нижня гортань, що є голосовим апаратом птаха. Серце чотирикамерне, і артеріальна та венозна кров повністю розділені. У птахів є лише права дуга аорти.
Птахи привертали увагу людини ще за кілька тисячоліть до нашої ери. Про моделювання птаха в минулому свідчить археологічна знахідка дерев'яної моделі птаха (схожа на сучасний планер) — реліквія фараонових часів (близько 35 віків тому), що зберігається в одного з єгипетських колекціонерів антикварних предметів. Модель має аеродинамічний профіль. Людина здавна мріяла літати, оволодіти повітряним простором. Леонардо да Вінчі (1452—1519), вивчаючи політ птаха,
важливого значення надавав моделюванню, тобто тому, чим зараз займається біоніка. Він розробив конструкцію орнітоптера («великого птаха»), на якому збирався зробити перший в світі політ. І зараз сучасна механіка польоту ґрунтується на принципах польоту птаха.
Предками птахів були плазуни, близькі до групи псевдозухій, які жили в тріасовому періоді. Виникнення птахів було пов'язане з життям їхніх предків у місцях із сезонними змінами температури, завдяки чому виникли такі пристосування, як теплокровність, інтенсивний обмін речовин, пір'яний покрив. Представники підкласу ящерохвостих птахів відомі лише за відбитками скелета та оперенням. Вони жили 150—130 млн. років тому. У них особливо характерною була будова хвоста (як у плазунів), який складався з 20 хребців. На бічних поверхнях кожного з них кріпилось по два рульових пера. Череп, як і у плазунів, був із зубами.
Представники підкласу віялохвостих, або справжніх птахів, живуть і зараз, їх поділяють на 33 ряди. З них пінгвіноподібні належать до надряду плаваючих, а решта — до надрядів без-кільових (страусоподібні, нандуподібні, казуароподібні, ківіподібні) і літаючих, або кільових.
Клас птахи
У світовій фауні нараховують близько 9 тис. видів птахів, з них у межах Радянського Союзу трапляється понад 700 видів. Птахи поширені на всіх материках земної кулі, за винятком внутрішніх районів Антарктиди; деякі з них більшу частину життя провадять у відкритому морі. На суходолі різні види птахів трапляються всюди, де для них є рослинна чи тваринна їжа: у лісах, чагарниках, садах, степах, на луках, болотах, у пустелях, горах і тундрі.
Клас птахів у процесі еволюції сформувався під впливом пристосування до польоту, з цим зв'язані і їх характерні особливості.
Зовнішня і внутрішня будова птахів. Зовні тіло птахів укрите перами, передні кінцівки перетворилися в крила, для пересування по землі служить, пара задніх кінцівок — ноги. Кістки порожнисті (пневматичні), зубів немає, серце чотирикамерне, артеріальна кров відділена від венозної, розвинена система повітряних мішків; сечового міхура немає; рівень обміну речовин високий, температура тіла постійна, добре розвинені великі півкулі головного мозку і органи чуття, особливо зору і слуху.
Шкіра тонка, без залоз. Лише у водоплавних та деяких інших птахів при основі хвоста є куприкова залоза — її секретом птахи _ змащують своє пір'я, яке завдяки цьому стає водовідштовхуючим, еластичним і пружніш.
Пера допомагають птахам зберігати тепло, роблять поверхню тіла обтічною, захищають від пошкоджень. Розрізняють контурні й пухові пера. Контурне перо складається з щільного порожнистого стрижня і опахала. Опахало складається з густої сітки тонких рогових борідок — від стрижня паралельно одна до одної відходять борідки першого порядку, з обох боків яких у свою чергу відходять ще тонші борідки другого порядку, які зчіплюються між собою мікроскопічними гачками. Розрізняють махові (на крилах), стернові (на хвості) і покривні контурні пера. Махові пера поділяються на першорядні і другорядні. 9—10 першорядних махових пер прикріплюються до кісток кисті, під час польоту вони створюють тягу, яка несе птаха вперед, у меншій мірі — підйомну силу. Другорядні махові пера прикріплюються до передпліччя, вони становлять основну несучу поверхню крила. На передньому краї останнього є маленьке крильце з кількома короткими пір'їнками, які полегшують приземлення. Стернові пера беруть участь у керуванні польотом та гальмуванні.
Пухові пера мають тонкий короткий стрижень і м'які опахала з довгими, не зчепленими між собою борідками. Ці пера служать для зменшення тепловіддачі.
Птахи періодично линяють, на місці старого пір'я у них виростає нове. Пір'я— це рогові утвори верхніх шарів шкіри.
Роговими утворами є також дзьоб, кігті, щитки на цівці ноги.
Скелет птаха легкий (кістки його порожнисті) і міцний (багато кісток зростаються між собою). Розвинена велика округла черепна коробка й видовжені тонкі кістки верхньої та нижньої щелеп, які рано зростаються між собою. В хребетному стовпі розрізняють п'ять відділів. Шийні хребці рухомо сполучені між собою. Грудні хребці майже не рухаються, до них причленовані ребра. Ребра складаються з двох рухомо зчленованих одна з одною частин, від верхньої частини кожного ребра відходить відросток, який налягає на сусіднє ребро. Поперекові й крижові хребці зростаються між собою та з клубовими кістками, до них приєднується кілька хвостових хребців, утворюючи характерні для птахів складні крижі. Вільних хвостових хребців 6—9, кінцеві хвостові хребці зростаються у куприкову кістку, до якої прикріплюються стернові пера. Грудні хребці, ребра та широка грудна кістка, чи груднина складають разом грудну клітку. Груднина має знизу високий гребінь — кіль.