Смекни!
smekni.com

Санітарна розвідка вододжерел в умовах екстремальних ситуацій та у военний час (стр. 1 из 2)

ТЕМА: ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС.

САНІТАРНА РОЗВІДКА ВОДОДЖЕРЕЛ В УМОВАХ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ ТА У ВОЕННИЙ ЧАС.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Особливості водопостачання на період надзвичайних ситуацій (катастроф) та на воєнний час.

2. Задачі медичної служби щодо проведення контролю за водопостачанням військ у польових умовах.

3. Норми водопостачання в польових умовах у залежності від особливостей клімато-географічних умов та бойової обстановки.

4. Санітарно—епідеміологічна розвідка вододжерел у польових умовах. Мета та основні етапи розвідки. Склад розвідгрупи та її матеріальне забезпечення.

5. Методика санітарного обстеження вододжерел у польових умовах.

6. Зміст та порядок складання донесення про результати санітарної розвідки.

ЗАВДАННЯ:

1. Провести санітарно—епідеміологічну розвідку вододжерела.

2. Скласти донесення про результати розвідки та план заходів щодо розгортання пункту водопостачання.

3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.— М.: Медицина, 1988. — С. 47—50, 61—78.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука — К.: Вища школа. 1995. — С.127—129.

3. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. — К.: —1999. — С. 86—91.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 159—220.

5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. С. 207—214.

6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.

7. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я. — 1993. С.16—20, 25—78,

8. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. — Київ. 1992. — С. 26—34.

9. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. — М. 1991.

10. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. — Военно—медицинский журнад. — 1990. — №3. — С. 10—15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки. Дані щодо принципів організації та основних етапів розвідки представлені в таблиці 1.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА БОЙОВОЇ ОБСТАНОВКИ

Мотострілкова частина чисельністю 1200 чоловік рухається з населеного пункту Верігіно до населеного пункту Ромашки для будівництва оборонного рубіжу. Командир частини дав завдання: здійснити санітарно—епідеміологічну розвідку водожерел у районі населеного пункту Ромашки ( див. топографічну карту ) і скласти донесення за результатами розвідки.

Робота оформляється у вигляді протоколу, що передбачае послідовне виконання згідно з даними ситуаційної задачі головних етапів проведення санітарно—епідеміологічної розвідки, санітарного обстеження вододжерел та лабораторного аалізу води, а також складання донесення про результати санітарно—епідеміологічної розвідки за наступною схемою:

Схема

ДОНЕСЕННЯ

про результати санітарно—епідеміологічної розвідки в районі населеного пункту Ромашки

Розвідка виконана за завданням

Начальник розвідки

Представник хімічної служби

Представник медичної служби

Попереднє вивчення маршруту та району розвідки

1. Розробити маршрут розвідки за топографічною картою

2. Вивчити місцевість у районі розвідки і дати її санітарно-топографічну характеристику.

Результати санітарного обстеження вододжерел

1. Дані санітарно—гігієнічного обстеження населеного пункту у районі розвідки вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) захворювання на гострі кишкові інфекції серед населення;

б) наявність епізоотій серед свійських тварин та гризунів;

в) характер водопостачання;

г) відстань від вододжерела до забруднюючих об’єктів;

д) особливості грунту та метеорних вод у районі розвідки;

е) інші відомості.

2. Схема розміщення вододжерела ( схему студент повинен накреслити, використовуючи карту та результати санітарно—топографічного обстеження вододжерела).

3. Дані обстеження санітарно—технічного стану вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) обладнення вододжерела, його наповненість та санітарний стан;

б) розміри ( габарити) вододжерела, кількість води;

в) дебіт вододжерела;

г) наявність та стан під’їздних доріг до вододжерел;

д) оцінка, з урахуванням норм польового водопостачання, потреби у воді для контингенту військ, який передбачається розташувати у районі розвідки.

(Якщо кількість води у джерелі виявиться недостатньою, слід розрахувати кількість дрібнотрубчастих криниць «Голка», які слід розмістити у районі розвідки, враховуючи, що фактична продуктивність такої криниці складає до 50 л/год, а розрахунковий час їх використання за добу — 16 год).

4. Дані лабораторного аналізу води ;

а) дані щодо зараження води радіоактивними речовинами: вода, взята з джерел №№ 1, 2, 3 (криниць та з річки), рівень радіоактивного забруднення визначають з використанням польового рентгенометра — радіометра ДП—5А, (інструкція до приладу наведена у додатку2);

б) забруднення води бойовими отруйними речовинами: дані слід отримати у викладача);

в) дані санітарно—хімічного аналізу води:необхідно самостійно визначити органолептичні показники води та вміст у ній амонійного азоту та азоту нітратів (додаток 3).

5. Гігіенічні висновки щодо результатів санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела та план заходів щодо ремонту, дообладнання, санації, вододжерела та ремонту під’їздних доріг (цю частину завдання кожний студент виконує самостійно на підставі аналізу даних санітарного обстеження вододжерел и даних радіометричного, токсикохімічного і органолептичного обстеження води з вододжерела).

Додаток 1

ВІДПРАВНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО—ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛА (варіанти)

1. Одержано завдання обстежити вододжерела для організації водопостачання військової частини, яка буде перебувати у населеному пункті Ромашки (див.топографічну карту).

2. Санітарно—епідеміологічні дані:

а) згідно з доступними відомостями, гострих кишкових інфекцій серед населення та епізоотій за останній час не зареєстровано;

б) дані щодо санітарного стану населеного пункту: водопостачання — криничне; туалети — дворові, з водопроникливими вигрібами; для збирання помиїв та сміття використовуються гнойові компости, які, присипаються землею не шарами, а лише з боків, матеріал компосту кожної весни використовується як добриво для городів.

3. Санітарно—топографічні дані:

У населенному пункті Ромашки 20 садиб та 3 криниці. Всі криниці розташовані на городах у долині річки Істра та умовно пронумеровані: №№1, 2, 3 — за течією річки. Відстань від річки до криниць становить 80—85 м. Під час паводку криниці не заливаються, але, за даними опитування населення, рівень води в них піднімається на 0,2—0,5 м. Вище за рельєфом розташовані господарські подвір’я садиб, хліви, компости та туалети. Відстань від криниць №2 та №3 до ближніх туалетів та компостів складае 46—50 м, від криниці №1 — 26м.

4. Санітарно—технічні дані:

Всі три криниці побудовані однотипно. Зруб — виготовлений із дерева (вільха), знаходиться в задовільному стані. Висота зрубу над поверхнею землі становить 0,7 м. Глиняний замок мае ширину 0,5 м, глибина — невідома. Покрівля, навіс та огородження відсутні. Вода піднімається на поверхню журавлем. Криниці № 2 та. № 3 мають громадські відра, криниця №1 не мае.

Розміри криниць № 1, 2 та 3: глибина шару води у кожному колодязі, — 2,0; 3,0 та 2,5, діаметри, відповідно, —1 ,5; 1,2 та 1,0 м.

Відстань від поверхні землі до дзеркала води — від 3,5 до 4,0 м. Дебіт при існуючому способі підняття води необмежений. Під«їздні дороги відсутні. Грунт — підзолисто—супіщаний.

Додаток 2

ІНСТРУКЦІЯ

щодо вимірювання радіоактивності води (прилади ДП—5А )

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2—3 хвилин. Під час використання приладу ДП—5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g— випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1—2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд поверхні води в солдатському казанку.

Перемiщуючи його уздовж поверхнi знаходять найбiльше забруднення. Через 1—2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.