Смекни!
smekni.com

Зберігання 2 (стр. 3 из 4)

Стаття 967. Обов'язок поклажодавця забрати рiч пiсля закiнчення строку зберiгання

1. Поклажодавець зобов'язаний забрати рiч вiд зберiгача пiсля закiнчення строку зберiгання.

Стаття 968. Обов'язок зберiгача повернути рiч

1. Зберiгач зобов'язаний повернути поклажодавцевi рiч, яка була передана на зберiгання або вiдповiдну кiлькiсть речей того ж роду та тiєї ж якостi.

2. Рiч має бути повернена поклажодавцю в такому станi, в якому вона була прийнята на зберiгання, з урахуванням змiни її природних властивостей. Зберiгач зобов'язаний передати плоди та доходи, якi були ним одержанi вiд речi.

3. Тотожнiсть речi, яка була прийнята на зберiгання, i речi, яка була повернута поклажодавцевi, може пiдтверджуватися свiдченням свiдкiв.

Стаття 969. Вiдповiдальнiсть зберiгача за втрату (нестачу) або пошкодження речi

1. За втрату (нестачу) або пошкодження речi, прийнятої на зберiгання, зберiгач вiдповiдає на загальних пiдставах.

2. Професiйний зберiгач вiдповiдає за втрату (нестачу) або пошкодження речi, якщо не доведе, що це сталося внаслiдок непереборної сили, або через такi властивостi речi, про якi зберiгач, приймаючи її на зберiгання, не знав i не мiг знати, або внаслiдок умислу чи грубої необережностi поклажодавця.

3. Зберiгач вiдповiдає за втрату (нестачу) або пошкодження речi пiсля закiнчення строку зберiгання лише за наявностi його умислу або грубої необережностi.

Стаття 970. Вiдшкодування збиткiв, завданих поклажодавцевi

1. Збитки, завданi поклажодавцевi втратою (нестачею) або пошкодженням речi, вiдшкодовуються зберiгачем:

1) у разi втрати та нестачi речей - у розмiрi їх вартостi;

2) у разi пошкодження речi - у розмiрi суми, на яку знизилася її вартiсть.

2. Якщо внаслiдок пошкодження речi її якiсть змiнилася настiльки, що вона не може бути використана за первiсним призначенням, поклажодавець має право вiдмовитися вiд цiєї речi i вимагати вiд зберiгача вiдшкодування її вартостi.

Стаття 971. Вiдшкодування збиткiв, завданих зберiгачевi

1. Поклажодавець зобов'язаний вiдшкодувати зберiгачевi збитки, завданi властивостями речi, переданої на зберiгання, якщо зберiгач, приймаючи її на зберiгання, не знав i не мiг знати про цi властивостi.

Стаття 972. Повернення речi на вимогу поклажодавця

1. Зберiгач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути рiч, навiть якщо строк її зберiгання не закiнчився.

Стаття 973. Зберiгання за законом

1. Положення цiєї глави застосовуються до зберiгання, яке здiйснюється на пiдставi закону, якщо iнше не встановлено законом.

Стаття 974. Застосування загальних положень про зберiгання до окремих його видiв

1. Положення параграфу 1 цiєї глави застосовуються до окремих видiв зберiгання, якщо iнше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремi види зберiгання або законом.

§ 2. Зберiгання на товарному складi

Стаття 975. Поняття товарного складу

1. Товарним складом є органiзацiя, яка зберiгає товар та надає послуги, пов'язанi зi зберiганням, на засадах пiдприємницької дiяльностi.

2. Товарний склад є складом загального користування, якщо вiдповiдно до закону, iнших нормативно-правових актiв або дозволу (лiцензiї) вiн зобов'язаний приймати на зберiгання товари вiд будь-якої особи.

Стаття 976. Договiр складського зберiгання

1. За договором складського зберiгання товарний склад зобов'язується за плату зберiгати товар, переданий йому поклажодавцем, i повернути цей товар у схоронностi.

2. Договiр складського зберiгання, укладений складом загального користування, є публiчним договором.

3. Договiр складського зберiгання укладається у письмовiй формi. Письмова форма договору складського зберiгання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвiдчене складським документом.

Стаття 977. Зберiгання речей, визначених родовими ознаками, з правом розпоряджання ними

1. Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами, визначеними родовими ознаками, до вiдносин сторiн застосовуються положення про договiр позики, а час та мiсце повернення товарiв визначаються загальними положеннями про зберiгання.

Стаття 978. Огляд товару

1. Товарний склад зобов'язаний за свiй рахунок оглянути товар при прийняттi його на зберiгання для визначення його кiлькостi та зовнiшнього стану.

2. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцевi можливiсть оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберiгання, а якщо предметом зберiгання є речi, визначенi родовими ознаками, взяти проби та вжити заходiв, необхiдних для забезпечення його схоронностi.

3. Товарний склад або поклажодавець при поверненнi товару має право вимагати його огляду та перевiрки якостi. Витрати, пов'язанi з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевiрки. Якщо при поверненнi товару вiн не був спiльно оглянутий або перевiрений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовiй формi одночасно з його одержанням, а щодо нестачi та пошкодження, якi не могли бути виявленi при звичайному способi прийняття товару, ( протягом трьох днiв пiсля його одержання. У разi вiдсутностi заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар вiдповiдно до умов договору.

Стаття 979. Змiна умов зберiгання та стан товару

1. Якщо для забезпечення схоронностi товару потрiбна негайна змiна умов його зберiгання, товарний склад зобов'язаний самостiйно вжити вiдповiдних невiдкладних заходiв та повiдомити про них поклажодавця.

2. У разi виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт i того ж дня повiдомити про це поклажодавця.

Стаття 980. Складськi документи

1. Товарний склад на пiдтвердження прийняття товару видає один iз таких складських документiв: складську квитанцiю; просте складське свiдоцтво; подвiйне складське свiдоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберiгання за простим або подвiйним складським свiдоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберiгання товару на пiдставi застави цього свiдоцтва.

Стаття 981. Подвiйне складське свiдоцтво

1. Подвiйне складське свiдоцтво складається з двох частин - складського свiдоцтва та заставного свiдоцтва (варанта), якi можуть бути вiдокремленi одне вiд одного.

2. У кожнiй з двох частин подвiйного складського свiдоцтва мають бути однаково визначенi:

1) найменування та мiсцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберiгання;

2) номер свiдоцтва за реєстром товарного складу;

3) найменування юридичної особи або iм'я фiзичної особи вiд якої прийнято товар на зберiгання, її мiсцезнаходження або мiсце проживання;

4) найменування i кiлькiсть прийнятого на зберiгання товару - число одиниць та (або) товарних мiсць та (або) мiра (вага, об'єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберiгання, або вказiвка на те, що товар прийнято на зберiгання до запитання;

6) розмiр плати за зберiгання або тарифи, на пiдставi яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

7) дата видачi свiдоцтва;

8) пiдпис особи, яка видала свiдоцтво, та печатка товарного складу.

3. Документ, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, не є подвiйним складським свiдоцтвом.

Стаття 982. Права володiльця складського та заставного свiдоцтва

1. Володiлець складського та заставного свiдоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберiгається на товарному складi.

2. Володiлець лише складського свiдоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зi складу до погашення кредиту, виданого за заставним свiдоцтвом.

3. Володiлець лише заставного свiдоцтва має право застави на товар на суму вiдповiдно до суми кредиту та процентiв за користування ним. У разi застави товару вiдмiтка про це робиться на складському свiдоцтвi.

Стаття 983. Передання складського та заставного свiдоцтва

1. Складське та заставне свiдоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Стаття 984. Просте складське свiдоцтво

1. Просте складське свiдоцтво видається на пред'явника.

2. Просте складське свiдоцтво має мiстити вiдомостi, встановленi пiдпунктами 1, 2, 4 - 8 частини другої статтi 981 цього Кодексу, а також вказiвку на те, що воно видане на пред'явника.

3. Документ, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, не є простим складським свiдоцтвом.

Стаття 985. Видача товару за подвiйним складським свiдоцтвом

1. Товарний склад видає товари володiльцевi складського та заставного свiдоцтва (подвiйного складського свiдоцтва) лише в обмiн на обидва свiдоцтва разом.

2. Володiльцевi складського свiдоцтва, який не має заставного свiдоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмiн на складське свiдоцтво та за умови надання разом iз ним квитанцiї про сплату всiєї суми боргу за заставним свiдоцтвом. Товарний склад, що видав товар володiльцевi складського свiдоцтва, який не має заставного свiдоцтва та не сплатив суму боргу за ним, вiдповiдає перед володiльцем заставного свiдоцтва за платiж усiєї суми, забезпеченої за ним.

4. Володiлець складського та заставного свiдоцтва має право вимагати видачi товару частинами. При цьому в обмiн на первiснi свiдоцтва йому видаються новi свiдоцтва на товар, що залишився на складi.

§ 3. Спецiальнi види зберiгання

Стаття 986. Зберiгання речi у ломбардi

1. Договiр зберiгання речi, прийнятої ломбардом вiд фiзичної особи, оформляється видачею iменної квитанцiї.

2. Цiна речi визначається за домовленiстю сторiн.

3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свiй рахунок речi, прийнятi на зберiгання у повнiй сумi їх оцiнки.

Стаття 987. Продаж речi, яку поклажодавець не забрав iз ломбарду

1. Рiч, яку поклажодавець не забрав iз ломбарду пiсля спливу трьох мiсяцiв вiд дня закiнчення строку договору зберiгання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

2. Iз суми виторгу, одержаної вiд продажу речi, вираховується плата за зберiгання та iншi платежi, якi належить зробити ломбардовi. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцевi.