Діагностика
Діагноз професійних захворювань робітників, які контактують з антибіотиками, ставиться з урахуванням клініки, даних санітарно-гігієнічних умов праці та результатів специфічних і загальноклінічних методів обстеження. Особлива увага при цьому звертається на детальний алергологічний анамнез, підтверджений спеціальними алергологічними методами діагностики. Найбільш інформативним методом діагностики алергічних реакцій негайного типу до пеніциліну являється радіоалергосорбентний метод. Що стосується шкірних і провокаційних (назальних і інгаляційних) тестів, то вони мають проводитися тільки в спеціалізованих лікувальних закладах.
Для діагностики кандидозу проводять мікроскопічне дослідження біосубстратів, посів на відповідні живильні середовища з наступним підрахунком колоній, серологічні дослідження за допомогою реакцій зв'язування комплименту та аглютинації. Різко позитивною вважається реакція аглютинації в розведенні не нижче 1:200.
Лікування.
Обов'язковою умовою успішного лікування професійної патології від дії антибіотиків є усунення хворих від подальшого контакту з антибіотиками та іншими алергізуючими факторами.
Основними протигрибковими препаратами є ністатин, леворин, мі-косептин, амфоглюкамін, які застосовуються перорально. Інгаляційне застосування розчину леворину показане при кандидомікозі органів дихання. У випадках, коли кандидозний процес перебігає з супровідною стафілококовою інфекцією, показане призначення антибактеріальних засобів, зокрема стафілококового бактеріофага, препаратів нітрофу-ранового ряду, оксихінолінів. При вісцеральній формі кандикомікозу застосовують амфотерицин В. В цьому плані перевагу слід віддати вітчизняному препарату дифлюзолу (КМП), який виявився високоефективним при лікуванні мікозів слизових оболонок, шкіри, геніталій. Він призначається в дозі 150 мг один раз на місяць протягом 4-12 місяців.
Для усунення дисбактеріозу кишківника, який може виникати після застосування протигрибкових засобів та антибіотиків, призначається 3-4 тижневий курс колі- і лактобактерину, біфіколу, хілаку, лінексу.
З метою деконтамінації кишківника може призначатися лактулоза, яка є активною речовиною препарату "Дюфалак". Біфідогенна дія забезпечується прийомом лактулози в дозі 2-10 г в день. Тривалий прийом препарату (3-4 тижні) дає змогу зберегти або відновити нормальну функцію кишківника.
Препарат "Йогурт", до складу якого входять молочнокислі бактерії, призначається для профілактики лікування дисбактеріозів різного походження в дозі 1 капсула 3 рази в день під час їжі.
При алергічних проявах патології, обумовленої контактом з антибіотиками, призначаються антигістамінні і антисеротонінові засоби, гіс-таглобулін, симпатоміметики, стабілізатори мембран опасистих клітин (інтал, задітен), а в особливо важких випадках захворювання - глюко-кортикостероїди.
Профілактика.
Для попередження професійних захворювань у робітників, які контактують з антибіотиками, проводиться комплекс заходів санітарно-гігієнічного, технологічного і медичного спрямування, які передбачають суворе дотримання технологічного процесу, герметизацію обладнання, будівництво газопилопоглинаючих очисних споруд, забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту (протипилові респіратори, захисні окуляри, рукавички, шапочки).
Обов'язковим є проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, що дає змогу виявити захворювання, особливо алергічні, які є протипоказаннями для прийому на роботу, де можливий контакт з антибіотиками. До цих захворювань відносять: бронхіальну астму, алергічні риносинусопатії, кандидоз, кохлеовестибулярні порушення (при роботі з ототоксичними антибіотиками).
При мікробіологічному синтезі БВК провідними шкідливостями виробничого середовища є живі і мертві мікроорганізми, зокрема дріж-джоподібні гриби роду Candida, продукти їх життєдіяльності, пил білка біологічно активної речовини, які можуть попадати до органів дихання і забруднювати відкриті ділянки шкіри робітників. При цьому до брон-холегеневої системи можуть потрапляти як убиті, так і живі гриби роду Candida, здатні до колонізації при відповідних умовах. Цими умовами може бути спадкова або набута вада механізмів неспецифічного захвату. Основними формами патології робітників, які контактують з грибами-продуцентами та продуктами мікробіологічного синтезу, є алергічні та грибкові захворювання, токсичні ураження органів і систем. Колонізація кандид на слизових оболонках тривалий час може перебігати безсимптомно. Розвиток декомпенсованого кандидозу можливий при масивному розселенні грибів у різних органах і зниженні ефективності механізмів неспецифічного захвату.
Рівень сенсибілізації до продуктів мікробіологічного синтезу зі збільшенням стажу зменшується. Так, якщо серед робітників зі стажем до 2-3 років цей показник сягає 80 %, то при збільшені стажу він достовірно зменшується, що пов'язують з поступовим пригніченнями адаптаційних процесів, що максимально виражені у перші роки роботи на підприємствах.
Серед алергічних захворювань, які спостерігаються у робітників мікробіологічного синтезу, найчастіше виявляються ураження шкіри і бронхолегеневої системи, зокрема епідерміти, вогнищеві і дифузні ек-зематити, алергічні дерматози і поверхневі кандидози, гострі бронхіти, риносинусопатії та бронхіальна астма.
Для бронхіальної астми, яка виявляється у робітників мікробіологічного синтезу, характерна клінічна схожість з атопічною, особливо в перші роки її розвитку, в подальшому вона перебігає як інфекційно-залежний варіант. Характерною ознакою бронхіальної астми в початковий період її розвитку є наявність феномену елімінації (відсутність симптомів БА поза контактом з алергенами) і феномену реекспозиції (поява симптомів після поновлення роботи в контакті з алергенами). Детальніше про професійну бронхіальну астму - у відповідному розділі цієї книги.
Лікарсько-трудова експертиза проводиться як при професійній бронхіальній астмі з урахуванням ступеня важкості і форми захворювання, клінічного і трудового прогнозу, особливостей умов праці. Так, на ранніх стадіях БА після проведеного комплексного лікування і відсутності загальних алергічних реакцій хворих вважають працездатними на попередніх робочих місцях. Двічі протягом року їм проводиться десенсибілізуюча терапія. При прогресуванні БА і відсутності позитивних результатів лікування хворі переводяться на роботу поза контактом з речовинами алергічної і подразнюючої дії. У випадках зниження кваліфікації, викликаного переведенням на іншу роботу, МСЕК визначає ступінь втрати працездатності.
Профілактика. Об'єм і характер профілактичних заходів аналогічний тому, який проводиться для попередження інших професійних алергозів.
2.1 Захворювання шкіри, що викликаються впливом інфекційно-паразитарних факторів
Одним із найбільш поширених професійних захворювань шкіри у людей, які контактують з хворими людьми, тваринами, з культурами грибів, є мікози.
Виділяють декілька основних нозологічних форм мікозів: поверхнева трихофітія, яка викликається антропофільними грибами і виявляється у медичних працівників, перукарів і шахтарів; інфільтративно-гнійна трихофітія, мікроспорія, яка викликається зоофільними грибами і поширена серед лаборантів, медичних працівників, тваринників, ветеринарів; кандидози, на які хворіють робітники кондитерських фабрик, консервних підприємств, робітників фармацевтичних підприємств; плісеневі мікози, які виявляються у робітників хлібопекарської промисловості, мікробіологічного синтезу тощо.
Професійні мікози поширені серед робітників сільського господарства, зокрема тваринників, пташників, робітників свиновідгодівельних комплексів. Так, у 43,4 % робітників цих комплексів мають місце ураження шкіри, серед яких переважають мікози; грибкові захворювання шкіри виявляються у осіб, що зайняті на виготовленні комбікормів. Серед них переважають мікози стоп і кольоровий висівкоподібний лишай. В структурі захворювання шкіри пташників перше місце займають грибкові захворювання (36,7 %) з типовою локалізацією в третій міжпальцевій складці.
Професійні кандидомікози проявляються переважно вогнищевими мітотичними процесами: оніхієм, пароніхієм, міжпальцевими виразками, мікотичними заїдами і рідше - поширеними. Встановлено, що у шахтарів внаслідок частої мікротравматизації шкіри, високої вологості, температури, мацерації шкіри водою можуть виникати поширені форми мікозів.
Діагностика професійних мікозів ґрунтується на даних клініки, результатів мікроскопічного дослідження з ідентифікацією культур збудників у виробничому середовищі і у хворого, а також санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, в якій слід навести дані про наявність грибів у повітрі робочої зони, на технологічному обладнанні та сировині.
Лікування. Проводиться комплексне лікування протимікозними препаратами системної та місцевої дії. Одним із ефективних сучасних антимікозних препаратів системної дії є дифлюзол. Він застосовується для лікування і профілактики мікозів шкіри та слизових оболонок. Схема лікування: 150 мг 1 раз на тиждень протягом 2-6 тижнів або 50 мг 1 раз на добу - 2-6 тижнів. Після проведеного курсу лікування хворі можуть продовжувати роботу за фахом.
2.2. Еризипелоїд
Еризипелоїд - професіональне захворювання, яке може виникати у робітників м'ясо- і рибопереробних підприємств, ветеринарів та тваринників. Збудник - грампозитивна паличка, яка подібна до палички свинячої рожі, мишачої септицемії.
Факторами ризику є дрібні виробничі травми шкіри. Виділяють декілька клінічних форм еризипелоїду: шкірну, шкірно-суглобову (гострий еризипелоїдний артрит), суглобову (хронічний еризипелоїдний рецидивуючий артрит), генералізовану або септичну, які можуть трансформуватися одна в другу.