Клініка. Перші ознаки хвороби проявляються через 1-4 доби після інфікування обмеженими еритемами і набряклістю м'яких тканин. Хворі скаржаться на свербіж, печіння, болі в місці ураження. При огляді виявляють синювато-червоні інфільтровані бляшки круглої блюдцеподібної форми діаметром до 2см, краї якої підвищені над рівнем здорової шкіри. В центрі бляшки може бути дефект шкіри (мікротравма). Окремі бляшки можуть з'єднуватися між собою. При одужанні на місці бляшки утворюється гіперпігментована пляма, поверхня якої злущується.
Для хронічного еризипелоїдного артриту характерний рецидивуючий перебіг із стійкою деформацією суглобів. Септичні форми хвороби можуть закінчуватися летально. Тривалість хвороби - до 2 місяців. У зв'язку з тим, що еризипелоїд імунітету не формує, можливі повторні захворювання.
Діагноз. Диференціальний діагноз. Діагностика еризипелоїду базується на даних клініки, епідеміологічних та лабораторних обстежень з урахуванням можливих групових захворювань в робітничому колективі. Диференціальна діагностика перш за все проводиться з піодермією (за даними мікробіологічних обстежень), та стрептококовою бешихою, а хронічні захворювання суглобів еризипелоїдної природи - з подагричними ураженнями ревматоїдним артритом.
Лікування. Проводиться комбіноване лікування, яке включає антибіотики широкого спектра дії (краще макроліди), ультрафіолетове опромінювання уражених ділянок шкіри суберитемними дозами; мазеві аплікації 10 % синтоміцинової емульсії в суміші з 20 % іхтіолом (3:1), компреси з 10 % водним розчином іхтіолу.
Експертиза працездатності. На період лікування хворі звільняються від роботи з видачею лікарняного листка, з наступним переведенням на 2 тижні на іншу роботу, де відсутнє надмірне зволоження, охолодження і олужування шкіри рук. З метою профілактики рецидивів доцільно проводити УФО суберитемними дозами кварцу ділянок шкіри, які до цього були уражені еризипелоїдом.
2.3. Паравакцина
Паравакцина (вузлики доярок) виявляється у доярок, зоотехніків і ветеринарів та інших працівників ферм великої рогатої худоби. Викликається вірусом коров'ячої віспи, вузлики якої знаходяться на шиї і сосках.
Клініка. Через 3-4 дні після зараження на пальцях рук, кистях і передпліччях на тлі гіперемії і набряку шкіри з'являються вузлики щільної консистенції величиною з горошину. В центрі блюдцеподібних горбиків виявляються гнійники. Такі елементи можуть спостерігатися впродовж 1,5-2 місяців.
Для попередження захворювань необхідно проводити суворий ветеринарний нагляд за тваринами, своєчасно лікувати мікротравми шкіри.
ВИСНОВОК
У процесі написання реферату ми ознайомилися з професійними захворюваннями, викликаних впливом біологічних факторів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Артамонова В. Г., Зуев Г. И., Хаймович М. Л. Врачебно-трудовая экспертиза при профессиональных заболеваниях. - Л.: Медицина, 1975.-279 с.
2. Артамонова В. Г., Шаталов Н. Н. Профессиональные болезни: Учебник. - 2-е издание, перераб., доп. -М.: Медицина, 1988. -416с.
3. Багнова М. А. Профессиональные дерматозы. - М.: Медицина, 1984.-304 с.
4. Дейнега В. Г. Професійні хвороби: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993.-232 с.
5. Костюк I. Ф., Капустник В. А. Професійні хвороби: Підручник.-2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Здоров'я, 2003. - 636 с.
6. Профессиональные болезни. Н. Ф. Измеров, А. М. Монаенкова, В. Г. Артомонова и др. / Под ред. Н. Ф. Измерова. М.: Медицина, 1996. - В 2 томах. Т. 2 - 480 с.
7. Профессиональные болезни / Под ред. Е. М. Тарасова, А. А. Безродных. -М.: Медицина, 1976. -408 с.
8. Профессиональные заболевания / Н. Ф. Измеров, А. М. Монаенкова, Л. А. Тарасова // Под ред. Н. Ф. Измерова. - М.: Медицина, 1996. В 2 томах. Т. 1. - 336 с.
9. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства: 2-е издание, перераб. и доп. Ю. И. Кундиев, Е. Н. Краснюк, В. Г. Бойко и др. / Под ред. Ю. Н. Кундиева, Е. Н. Краснюка. - К.: Здоров'я, 1989.-272 с.