Смекни!
smekni.com

Королівство Іспанія (стр. 2 из 4)

До недавнього часу вважалося, що в Іспанії немає нафти. Останнім часом (1952—1955 рр.) у верхів'ях Ебро на значних глибинах знайдені ознаки нафти. Вважається, що нафта є і в інших районах, розташованих у схилів Піренейських гір і на Андалузськой низовині. В провінції Севілья знайдено родовище Метану.


ЕКОНОМІКА

Переваги: іспанське економічне зростання – один з найвищих в Європі. Кваліфікований персонал при порівняно низькій вартості робочої сили. Підвищення конкурентоспроможності в постачанні газом і електрикою, нафтопереробці і телекомунікаціях завдяки приватизації.

Слабкі сторони: економіка сильно залежить від зовнішніх умов, мале число іспанських ТНК. Мало інвестицій в дослідження і розвиток, в основному в галузі, що скорочуються; низька продуктивність в сільському господарстві. Росте безробіття (в 2004 р. 7-8%),( в січні 2009 р. 14%). Загроза інвестиціям до Латинської Америки через аргентинську кризу.

Сьогоднішня Іспанія — високорозвинута країна. По загальному об'єму промислового виробництва в 1995 країна займала 10-е місце в світі і 5-е місце в Західній Європі. ВНП на душу населення 14000 долл. (2007). Основні успіхи досягнуті в останні десятиріччя. Після Другої світової війни Іспанія знаходилася в ізоляції. США не надали країні економічну допомогу (за планом Маршалла) і Іспанія стала розвивати замкнуту самодостатню економіку. Це спричинило за собою високий ступінь втручання держави в ринок, збільшення частки державної власності.

На початку 1960-х років був прийнятий стабілізаційний план, пізніше відомий як «іспанське чудо». В 1960—1974 рр. економічні показники росли в середньому на 6,6 % в рік, що було вище, ніж у будь-якої іншої країни миру (за винятком Японії). Найважливішу роль зіграло відкриття Іспанії як світового курортного центру.

В 1959—1974 рр. більше 3 млн іспанців покинули країну у пошуках роботи, посилаючи зароблені гроші на батьківщину. Енергетична криза 1973 р. ударила по Іспанії, через її залежність від інших країн, дуже сильно, безробіття виросло до 21 % в 1985. Але в 1980-х рр. в Іспанії знову почався економічний підйом. Хоча цифри зростання були нижче за показники 1960-х років, вони все одно залишалися найвищими в Західній Європі. Але тепер зростання виробництва супроводжувалося інфляцією і високим безробіттям (до 22 % працездатного населення).

В 1990-ті рр. країна стала одним з лідерів ЄС (хоча і дотепер є реципієнтом, тобто одержує субсидії на підтримку сільського господарства і деяких областей із загальноєвропейських фундацій).

В економіці країни сильні позиції займають компанії США, Франції, Німеччини, Великобританії, Швейцарії. Їм належить більше 50 % підприємств машинобудування і металургії. Близько 40 % акціонерного капіталу доводиться на частку 8 найбільших іспанських фінансово-промислових і банківських груп (Марчей, Фьерро, Уркихо, Гаррігесов, Руїс-Матеос і ін.).

Крупні порти: Більбао, Барселона; нафтові — Альхесирас, Санта-Крус-де-Тенеріфе, Таррагона, вугільний — Хихон. Іспанія — один з найбільших центрів міжнародного туризму (62 млн ч. в 1997, 95 % туристів — з країн ЄС; основні туристичні центри — Мадрид і Барселона), а також курорти — Коста-Брава, Коста-Дорада, Коста-бланка, Коста-дель-сіль.

Самобутня галузь — заготівка і експорт пробкової кори.

ВВП — 798,67 млрд € (2004)

Гірничодобувна промисловість

Найстаріша галузь промисловості — гірничодобувна. Іспанія, багата корисними копалинами, є одним з світових лідерів по здобичі ртуті (ок. 1,5 тис. т в рік; гл. центр — Альмаден) і піритів (ок. 3 млн т в рік; гл. обр. в районі Уельви); в Європі виділяється здобиччю поліметалевих і уранових руд, срібла. Здобувають залізні (1,4 млн т в 1996; пров. Біськайя, Сантандер, Луго, Овьедо, Гранада, Мурсия), свинцево-цинкові, вольфрамові мідні, титанові руди, кварц, золото, калієві солі і ін. Нафта і газ імпортуються.


Машинобудування

Серед галузей машинобудування виділяються суднобудування (старі центри розташовані на півночі країни: Більбао, Хихон, Сантандер; нові — на північному заході: Ель-Ферроль, Віго, на сході: Картахена, Валенсія, Барселона, і на півдні: Севілья, Кадіс) автомобілебудування (виробництво автомобілів, у тому числі «Сеат» концерну «Фольксваген» 2,2 млн в 1996; центри: Барселона, Мадрид, Вальядолід, Віторія, Памлона, Віго) і електротехнічна промисловість. Розвинене також виробництво устаткування для хімічної, легкої, харчової промисловості і виробництва будматеріалів.

Легка промисловість

З галузей легкої промисловості найбільше значення мають текстильна і шкіряно-взуттєва промисловість (Іспанія дає до 4 % світового експорту взуття). В харчовій промисловості виділяються виноробство (по виробництву виноградних вин Іспанія в Європі поступається лише Франції і Італії), виробництво рослинного масла (1,7 млн т в 1996; Іспанія — світовий лідер по виробництву оливкового масла, ок. 0,5 млн т в рік), плодоовочевих і рибних консервів. Іспанія входить в першу десятку світових виробників автомобілів, судів, ковальсько-пресового устаткування і газових компресорів, верстатів, нафтопродуктів і хімічних товарів. Св. 1/2 промислового виробництва зосереджено на північному сході (Каталонія), півночі країни (Астурія, Кантабрія, Країна Басків) і у Великому Мадриді.

Сільське господарство

Провідна галузь сільського господарства — рослинництво (дає зверх 1/2 вартості продукції). Вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу (в центр. і півд. областях країни), рис (на зрошуваних землях Середземноморського побережжя; його врожайність в Іспанії — одна з найвищих в світі), картоплю і цукровий буряк, боби, помідори, лук, перець, баклажани і інші овочі, оливки (Андалусия, Кастілія-ла-Манча, Естремадура), цитрусові і тютюн. Виноградарство — на Середземноморському побережжі і в областях Кастілія-ла-Манча, Естремадура. На самому півдні країни вирощують мигдаль (що веде місце по експорту в Західній Європі), фініки і цукровий очерет (в Європі виростають тільки в Іспанії), інжир, гранати, бавовник.

Рибний промисел

Іспанія входить в першу десятку країн світу по улову риби і морепродуктів (1,1 млн т в 1996) і їх переробці, є крупним експортером свіжої риби і рибних консервів.

Туризм

Іспанія займає (третє місце в світі після США з 4 квітня 2009 року) по кількості туристів, що приїжджають в неї. В 2004 році в ній побувало 55 мільйонів чоловік. Проте через швидке зростання цін в країні в середньому кожний турист став відчутно більше витрачати, ніж раніше. З цієї причини частка туризму у валовому національному продукті за останні п'ять років скоротилася з 17 до 12 %.

В даний час велика кількість туроператорів працюють з Середземноморськими країнами. Найбільшої популярність користуються приморські курорти Іспанії. Іспанія — країна-мозаїка. У її острівної і материкової частини, у провінцій і побережжя зовсім різний вигляд і характер. Навіть ті, що коштують поряд, курортних міст можуть відрізнятися: один побудований на березі затоки і порадує пальмовою набережною і широкими пляжами; інший дивиться в морі з високих скель, деручись по схилах крутими вулицями-сходами; третій перетворений на елегантний яхт-клуб з фешенебельними готелями і ресторанами. Тому в Іспанії можна провести відпочинок на будь-який смак.

В 1998 р. вперше за всю туристську історію Іспанії тут було зареєстровано 47 743 000 прибутть, що висунуло її на почесне друге місце в світі після Франції. США, протягом багатьох років мали «срібло», були вимушені переміститися на третю сходинку шани. 91 % всіх туристів, що відвідали Іспанію в 1997 році, склали жителі європейських країн. На російському ринку ця країна зберегла свої позиції в рейтингу виїзного туризму, де як і раніше займає п'яте місце, згідно офіційним даним Держкомстату Росії. Вона поступається Туреччині (737,7 тис. людина), Китаю (646,7 тис.), Фінляндії (457,8 тис.) і Польщі (402,2 тис.). В 1998 році до Іспанії виїжджали 210,4 тис. туристів, що на 3,8 % більше, ніж в передуванні.

В 2004 році в Іспанії побували 53,6 млн іноземних туристів (3-е місце в світі після США). Потік сюди росте рівномірно щороку — приблизно на 5 %.

За даними іспанського інституту Туризму, найбільшим попитом в нашій країні користуються турпакети відпочинку на курортах Каталонії (52 % турпотоку з Росії), канарських островів (17.4 %), Андалусиі (15.3 %), Валенсії (8,2 %) і Балеар (6 %). 85 % всіх туристів приїжджають до Іспанії з метою відпочинку.

Туризм — найважливіша галузь Іспанії, що дає 78 млрд євро валового внутрішнього продукту і забезпечуюча роботою 1,5 млн чоловік. Країна займає друге місце в світі по популярності серед туристів: з-за кордону сюди щорічно приїжджає понад 75 млн чоловік, приносячи економіці 40 млрд євро. Іспанський уряд має великий досвід успішного розвитку і просування туризму, в першу чергу — курортного: сьогодні кожна третя відпустка біля моря в Європі проводиться на побережжі Іспанії.

Традиційні туристи в Іспанії — це сім'я з середнього класу, що приїхала до моря на пару тижнів. Але ситуація міняється у зв'язку із змінами в суспільстві, реорганізацією праці, низькими цінами на авіаперельоти і появою безлічі нових місць для відпочинку, що в першу чергу включають історичну і культурну компоненту.


НАСЕЛЕННЯ

Динаміка зміни чисельності населення:

1900 р. — 18,6 млн чіл.;

1932 р. — 24,1 млн чіл.;

1959 р. — 29,9 млн чіл.;

1977 р. — 36,3 млн чіл.;

1996 р. — 39,6 млн чіл.;

2004 р. — 40,28 млн чіл.;

2006 р. — 45,13 млн чіл.;

2008 р. — 46,06 млн чіл.

Міське населення — 76 %. Густина населення — 79,7 чіл./км?.

Офіційна мова — кастильский; в автономних областях офіційними разом з кастильским (іспанським) є і інші мови (каталонско-валенсийско-балеарський в Каталонії, Валенсії і на Балеарських островах, баскський в Країні Басків і Наварре, галисийский в Галісиі, аранский в Каталонії).