Спостереження в правовій статистиці (стр. 1 из 6)

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

«СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПРАВОВІЙ СТАТИСТИЦІ»

Харків 2011

Вступ

Статистичне спостереження – це планомірне, систематичне, науково організоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак. В Законі про державну статистику дається таке його визначення: “статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології”.

Усі дані, які ми одержуємо під час проведення статистичного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть суттєво вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків.Найважливішими завданнями статистичного спостереження є досягнення:

1) повноти одержаних даних з тим, щоб усі явища і процеси були зареєстровані в повному обсязі;

2) вірогідності, об'єктивності їх відображення;

3) порівнянності одержаних даних з тими, які були отримані раніш і в інших територіальних одиницях.

Відповідно до Закону обов`язково складається “план державних статистичних спостережень – офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та термінів їх проведення”.

1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка, проведення та контроль одержаних даних.

Проектування спостереження – це розробка плану статистичного спостереження, який обов'язково охоплює собою програмно-методологічні та організаційні питання його проведення. Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготування осіб, які будуть проводити спостереження, а також проведення пробного спостереження, якщо це потрібно). Як правило, перед проведенням перепису населення в країні необхідно провести пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису. Проведення спостереження – це процес безпосередньої реєстраціїфактів і явищ. Контроль одержаних даних зводиться до перевірки достовірності одержаних даних в результаті проведеного спостереження.

Статистичне спостереження завжди представляє собою кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються за якісно визначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікації злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.п.).

Схематично усі види та форми статистичного спостереження, його класифікацію за різними ознаками можна представити у вигляді наступної схеми (див. рис. 1), яка наочно характеризує усі класифікаційні ознаки даного етапу статистичного дослідження.


Статистичне спостереження
Організаційні форми Види Способи
Звітність Спеціально організоване статистичне спостереження За повнотою охоплення одиниць сукупності За часом реєстрації Безпосередній Документальний Опитування
Суцільне Несуцільне Поточне Перервне Експедиційне (усне) Самореєстрація Кореспондентський Анкетний
Спостереження основного масиву Монографічне Вибіркове Моніторинг Періодичне Одноразове

Рис. 1. Структура статистичного спостереження

До організаційних форм проведення статистичного спостереження відносяться звітність і спеціальне організоване статистичне спостереження.

Звітність – це така форма статистичного спостереження, яка характеризує систему взаємопов'язаних показників, які дають змогу одержати дані наслідків роботи підприємства, установи або організації за звітний період, і періодично подається у вигляді встановлених законодавствомзвітних документів (статистичних звітів) статистичним, контролюючим та вищим органам за підписом осіб, які відповідають за своєчасне подання і вірогідність цих даних. Інакше кажучи, це така форма статистичного спостереження, при

якій кожна установа за єдиними бланками в суворо затверджені строки (кожний квартал, півріччя або за рік) надає своєму вищому органу і органу державної статистики документально підтверджені дані.

У правовій статистиці звітність є основною організаційною формою статистичного спостереження, оскільки вона дає змогу одержати дані, які характеризують діяльність правоохоронних і правозастосовчих органів з різних сторін, оперативно керувати розвитком правових явищ і процесів у суспільстві. Вони широко застосовуються для проведення різноманітних наукових досліджень.Зміст звіту, йогоформа та термін подання встановлюється вищим статистичним органом країни – Державним комітетом статистики України.

Але у реальній дійсності не усі суспільні явища і процеси можна охопити статистичною звітністю. Є такі сферидіяльності суспільства,які можна встановитилише шляхом опитуванням громадян (наприклад, структура прибутків і витрат населення, особливостідетермінації окремих видів злочинів). Для одержання даних, які не відображені в звітності, здійснюються спеціально організовані статистичні спостереження.Вони також можуть проводитися для уточнення і перевірки звітних даних та даних, одержаних при проведенні перепису. В цьому разі таке спостереження називається контрольним. Спеціально організовані статистичні спостереження проводяться і для вирішення самостійних наукових завдань, і для обґрунтованого прийняття важливих управлінських або політичних рішень.

До спеціально організованих статистичних спостережень належать переписи, різні види опитувань, одноразові обліки, несуцільне обстеження. Але найбільше значення мають різноманітні переписи, які дають всебічну характеристику масового явища станом на ту чи іншу дату, або певний момент часу. Класичний приклад – перепис населення, в результаті якого можна одержати демографічні характеристики громадян (дані про склад та родинні стосунки членів домогосподарства), соціально-економічні умови їх існування і багато інших показників, які можна одержати лише при проведенні перепису всього населення країни.

Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення” було прийнято Верховною Радою України 19 жовтня 2000 року. Цей закон України було націлено на: створення необхідних законодавчих передумов для проведення суцільного статистичного спостереження, яке передбачає отримання від респондентів первинних (персональних) даних щодо них, визначення спеціальних повноважень органів, що залучаються до робіт із перепису населення, а також порядку використання його результатів та гарантій щодо збереження і захисту конфіденційної інформації перепису населення; забезпечення правової узгодженості у діючому законодавчому полі України щодо питань статистики та інформації, а також здійснення послідовної гармонізації та адаптації національного статистичного законодавства до міжнародних норм і стандартів; надання Всеукраїнському перепису населення загальнодержавної ваги, підвищення його суспільно-політичного значення і формування позитивного ставлення до нього громадськості.