• Здійснення поступової, виваженої, з урахуванням місцевих умов, реорганізації деяких спеціалізованих медичних закладів другого рівня з відкриттям відповідних відділень в лікарнях загального профілю
• Концентрація високотехнологічної високоспеціалізованої допомоги на регіональному рівні
• Передача на комунальний рівень відомчих медичних закладів та забезпечення територіальної інтеграції лікарень різної підлеглості
• Забезпечення розвитку служб соціальної допомоги та її доступності, поліпшення координації між сектором охорони здоров'я і соціальним сектором
Перехід від адміністративно-командної моделі управління медичним обслуговуванням до постачання медичної допомоги на договірних (контрактних) умовах:
• Розробка механізмів договірної оплати медичних послуг
• Визначення критеріїв відбору постачальника для закупки медичних послуг за громадські кошти на основі ціна/якість
• Розробка і затвердження типових чи примірних форм договорів для закупівлі медичних послуг на рівні первинної та вторинної і третинної медичної допомоги
• Зміна організаційно-правового статусу медичних закладів з бюджетних установ на державні (комунальні) некомерційні медичні підприємства
• Запровадження механізму стратегічних закупівель медичних послуг на договірній основі
• Перехід від постатейного фінансування медичних організацій до їх фінансування (оплати послуг) залежно від обсягу і структури наданих медичних послуг
• Запровадження сучасних, спрямованих на ефективний розподіл ресурсів, методик: подушного фінансування та подушного фінансування з частковим фондотриманням - для організацій первинної медико-санітарної допомоги; глобального бюджету - для стаціонарних закладів
• Запровадження системи оплати праці лікарів, середнього медичного та допоміжного персоналу закладів (підрозділів) з врахуванням об'єму та якості їх роботи
• Перегляд діючих нормативних актів (наказів Міністерства охорони здоров'я, постанов Уряду та ін.), що стримують або перешкоджають реформуванню галузі
Щодо останньої тези - як приклад, 33 наказ... Не так все просто, перед тим, як просто перевести його у рекомендаційний наказ, необхідно розробити методики розрахунку фінансування закладів охорони здоров'я, над цим ми продовжимо роботу у 2 півріччі.
Ми передбачаємо Здійснення поетапного переходу від бюджетної системи фінансування до моделі соціального медичного страхування, для чого:
На першому етапі внести зміни до Бюджетного кодексу України, законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації та покласти на регіональні органи управління охорони здоров'я функції управління консолідованими на рівні регіону бюджетними ресурсами і закупівлю на договірній основі медичних послуг
На другому етапі, за наявності макроекономічних умов, прийняти Закон України „Про обов'язкове соціальне медичне страхування" з запровадженням або цільового внеску, або виділення відповідної квоти в єдиному соціальному внеску на потреби соціального медичного страхування
Ввести цільовий податок на тютюнові вироби і алкоголь ("податок на гріх") або виділення цільової частки в складі акцизного збору на ці товари для потреб охорони здоров'я (а можливо, повернутися до монополії держави?)
Щодо узгодження обсягів державних гарантій щодо надання медичної допомоги з фінансовими ресурсами системи охорони здоров'я, передбачається:
• Визначення і затвердження пріоритетів охорони здоров'я, виходячи з обґрунтованих медико-санітарних потреб населення, вартості та ефективності медичних втручань
• Визначення і затвердження базового пакету медичних послуг, що мають надаватися громадянам безоплатно за рахунок громадських джерел фінансування
• Законодавче визначення форм і розмірів участі населення у витратах на покриття вартості медичної допомоги
• Перегляд норми 49 статті Конституції щодо повної безплатності медичної допомоги в державних і комунальних медичних закладах (Ст.49. "У державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена" та Ст.95. "Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків". Для з'ясування цієї колізії вже підготовлено відповідне подання до Конституційного Суду)
З метою формування системи забезпечення і підтримки якості медичної допомоги передбачається:
• Створення організованої системи управління якістю медичної допомоги
• Створення Національного інформаційного центру клінічної епідеміології, біостатистики, "доказової медицини" та стандартизації
• Запровадження обов'язкового усіх ліцензування медичних закладів незалежно від форми їх власності
• Адаптація або розробка у відповідності до міжнародних вимог та запровадження стандартів діагностики та лікування, організації надання
медичної допомоги (клінічні керівництва) на основі науково-обгрунтованої медичної практики
Здійснення активної кадрової політики:
• Розробка науково обґрунтованих прогнозів потреб у медичних кадрах різних спеціальностей з урахуванням напрямків і темпів структурних і функціональних перетворень в системі охорони здоров'я України
• Забезпечення підготовки випереджаючими темпами спеціалістів для первинної ланки охорони здоров'я: сімейних лікарів, сімейних медичних сестер, соціальних робітників
• Створення системи підготовки спеціалістів - адміністраторів, менеджерів, економістів, аналітиків для органів та закладів охорони здоров'я, котрі поділяють ідеологію реформи охорони здоров'я
• Розробка системи заходів соціального захисту, передусім системи перепідготовки спеціалістів, що можуть вивільнятися внаслідок скорочення штатів
А що у нас робиться з інститутами удосконалення лікарів - наприклад, 11 кафедр сімейної медицини, понад 160 викладачів, які ніколи не були сімейними лікарями. А чи не повинні вони працювати на первинному рівні і навчати сімейної медицини!
Управління перетвореннями в галузі охорони здоров'я
• Покладення на Міністерство охорони здоров'я України функції здійснення політики щодо реалізації стратегії реформування галузі, проведення стратегічного аналізу, прогнозування і моніторингу перетворень - з метою залучення широкого кола фахівців і розширення можливостей співпраці з міжнародними організаціями, концентрації зусиль по реформуванню МОЗ проводить реорганізацію Інституту громадського здоров'я. Досягнуто домовленості про надання гранту Уряду Японії для розробки дорожньої карти реформування галузі охорони здоров'я з подальшим наданням Україні цільової позики Світового Банку
• Організація проведення роз'яснювальної роботи серед населення і медичних робітників щодо цілей і змісту реформ - і тут основна робота лягає на регіони - необхідно ширше використовувати можливості громадських слухань, громадських колегій, громадських рад. Працівники Міністерства, головні позаштатні спеціалісти (які скоро будуть призначені - зараз закінчуються громадські слухання претендентів), радники Міністра - усі готові прийти вам на допомогу і виїхати в регіони!
Як захистити інтереси пацієнтів та медпрацівників? Тільки самим пацієнтам та лікарям! а саме: Створення Медичної Асоціації (Товариства, Колегії), завданням якої є: захист правових, фінансово-економічних, професійних і особистих інтересів своїх членів, дотримання порядку атестації медпрацівників, контроль за їх кваліфікацією, ведення реєстру і т.д. Уже функціонують організації щодо захисту інтересів пацієнтів, а от реально захищати інтереси медпрацівників поки що нікому. Тому разом з Громадською колегією при Міністрі розпочато роботу по запровадженню системи лікарського самоврядування. Створення Медичної Асоціації (Товариства, Колегії), дозволить захистити правові, фінансово-економічні, професійні і особисті інтереси своїх членів, дотримуватись порядку.
Отже розглянувши тему " міжнародний досвід в галузі охорони здоров'я " зробимо висновки.
Міжнародний досвід свідчить що структура перебудови охорони здоров'я полягає у відмовленні першої ланки медичної установи, шляхом запровадження сімейної медицини.
Основні рекомендації:
На Україні ввести в практику гнучке поєднання ціни реалізованого та територіального фінансування системи охорони здоров’я.
Гармонійно поєднувати державну, приватну та громадську галузь медицини.
запозичити досвід ефективного медичного страхування у країнах з розвинутою системи охорони здоров'я.
Це дасть змогу високо оплачувати працю медика, виходячи з об’єму та якості медичних послуг.
Виходячи з цього можна зробити висновок що в Україні конче необхідне реформування галузі охорони здоров'я.
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР.
2. Закон України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27 листопада 2003 року N 1344-ІУ.
3. Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-ІУ.
4. Лист МОЗ України від 01.03.2004 Проект ЄС / ТАСІС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я розпочав свою роботу 12.12.2003р.
5. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки" від 10 січня 2002 р. N14
6. Голунов А.І. Економічні перспективи щодо реформування галузі та використання сучасних технологій в управлінні первинною медико-санітарною допомогою // Актуальні питання подальшого розвитку сімейної медицини в Україні. - К., 2004.
7. Голунов А., Вишневський В., Коньков А. Інформатизація системи охорони здоров'я // ПЕРСОНАЛ. - 2005. - № 12.
8. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров'я. - Тернопіль: Академкнига, 2000. - 312с.
9. Гузенко Н. Майбутнє здоров'я. З 2006 року його забезпечуватиме обов'язкова медична страховка // День. - 2004. - №193.
10. Евро Ліннакко. Критичний аналіз напрямків фінансування та продуктивності у сфері охорони здоров'я країн ЄС.