Смекни!
smekni.com

Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область) (стр. 4 из 14)

Забруднення поверхневих вод відбувається через змив з території. Річний об’єм поверхневого стоку становить 819 тис.м3. основними забруднюючими речовинами тут є завислі речовини, БПК5, нафтопродукти, аміак, фосфор, пестициди.

Таблиця 2.4 - Хімічний склад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. Колки

Показники Концентрація мг/л.
Дощові стічні води Талі стічні води
Завислі речовини 300-2500 2000-4000
ХПК 400-750 500-3500
БПК 50-100 100-300
Нафтопродукти 5-15 10-30
Азот 2.5-6 3-8
Фосфор 0.5-1 0.5-2
Сухий залишок 250-450 250-450

Існуючими та потенційними джерелами забруднення підземних вод є поля фільтрації комунально –побутових та промислових стоків, тваринні ферми та літні табори, склади паливно –мастильних матеріалів, склади міндобрив та отрутохімікатів, сміттєзвалища. Основні забруднюючі речовини та природні об’єкти у які здійснюється скид представлені у таблиці №2.5.

Таблиця 2.5 - Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод

Ділянка річки Найменування джерела забруднення Забруднююча речовина
Вид(найменування) Природний об’єм в який здійснюється скид
р. Рудка21.5 Поля фільтрації комунально –побутових та промислових стоків Завислі речовини, аміак, БПК Грунтові води, канали.
р. Рудка25.5-0.4км Тваринні ферми та літні табори Аміак Грунтові води, канали.
19км11км5-1км Склади ПММ Нафто –продукти Грунтові води
18-15км11км Склади міндобрив та ядохімікатів NH4, P2O5, H2S, та інші Грунтові води
р. Рудка0.5км Сміттєзвалище Аміак, завислі речовини. Грунтові води, річка.

Якість підземних вод та їх динаміка показано у таблиці №2.6.

Таблиця 2.6 - Якість підземних вод та їх динаміка

Індекс водоносного горизонту Якість підземних вод Захищеність водоносного горизонту
Тип води по іонному складу Мінералізація г/л Біогенні компоненти мг/л Загальна жорсткістьмг-екв/л рН Колі –індекс
2 NO3 Fe2+ Fe3+
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
В ІY ГК,ГСК, ГМК,ГКН, ГНС,ГН 0.35-1.0 0-13.6 0-3.8 3.2-12.1 6.3-7.6 незахищений
AIII ГК,ГХК, ГКМ 0.52-0.79 0-2.9 0-40.5 0-13.6 0-4.4 5.6-14.9 6.6-7.0 <3-29 незахищений
f II ГК,ГСК,ГК,ГХК 0.20-1.02 0-21.6 0-53.2 0-11.2 0-8.6 1.4-15.8 6.3-7.4 <3-43 незахищений
a I-II ГК,ГКН 0.5-0.7 5.0-12.0 6.5-7.1 незахищений
K2 ГК 0.18-0.52 0-0.34 0-3.0 0-0.1 0-0.1 2.2-6.4 7.0-7.3 <3-9 Умовно захищений
S1-2 ГК,ГКМ 0.20-0.98 Умовно захищений
ЄI ГКН,ГК 0.2-0.6 0 0 0-0.03 0-0.6 3.0-5.4 7.0-7.1 <3 Умовно захищений
pR3 ГК,ГКМ,ГНГКН 0.1-0.9 4.5-7.0 Умовно захищений

Під впливом господарської діяльності у басейні р. Рудка відбувається зміна рівнів підземних вод водоносних горизонтів(f II, a III) на 0.3-0.7 м. Причиною зміни рівнів підземних вод є вплив каналів меліоративних систем на відстані до 500м. Також із несприятливих процесів, які проявляються під впливом поверхневих і підземних вод є замулення русел річок і підтоплення території.

Таблиця 2.7 - Замулення русел річок і підтоплення території

Ділянка річки Замулення, м Підтоплення
Кількісні характеристики Причини розвитку Кількісні характеристики Причини розвитку
р. Рудка.витік -15км. 0.1-0.2 Розораність Підтоплення сільгоспугідь на окремих ділянках по всьому басейну річки. Неглибоке залягання підземних вод.
15км-гирло. 0.1-0.3 Заплави

З таблиці видно, що причинами цих несприятливих явищ є не лише природні, але і антропогенні фактори. [Л-1]


2.2.2 Забруднення атмосферного повітря (клас шкідливості підприємств, основні забруднюючі речовини, що викидаються підприємствами)

Основним напрямком антропогенного впливу на атмосферне повітря виступає його забруднення різноманітними шкідливими викидами (газоподібними та твердими речовинами), а також безпосередні теплові потоки, що надходять в атмосферу в наслідок господарської діяльності. Ще більш загрозливо виглядає зростаюче забруднення атмосфери, яке здійснюється через стаціонарні джерела (різноманітні промислові підприємства) і нестаціонарні (пересувні) джерела.

Волинська область, де розташований басейн р. Рудка, знаходиться серед небагатьох областей України, де питомі викиди в атмосферу традиційно не викликають великого занепокоєння науковців та громадськості.

Поряд з необхідністю встановлення нових фільтрів та очисних споруд, на підприємствах серйозною проблемою залишається якість діючих пило газоочисних установок (застарілість конструкції, необхідність ремонту). За наближеними даними головним забруднювачем атмосфери виступають не промислові підприємства, а автомобільний транспорт. Незважаючи на те, що і тут намітилися останнім часом деякі позитивні тенденції, можна говорити про явне відставання темпів повітряно охоронних робіт на автотранспорті у порівнянні з ефективністю цих робіт на стаціонарних джерелах забруднення.

Ще більш проблематичною виглядає оцінка якості (складу, концентрації окремих речовин тощо) викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Зауважимо, що атмосфера забруднюється і природним шляхом (космічний, вулканічний та ґрунтовий пил, дим лісових пожеж), проте основну увагу привертає антропогенне забруднення, завдяки якому у повітря потрапляє значна кількість хімічних елементів.

Великої шкоди може завдати радіоактивне забруднення атмосфери. Природна радіоактивність притаманна атмосферному повітрю, вона існує в природі постійно і не залежить від діяльності людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС територія басейну р. Рудка відноситься до III категорії забруднення, на даний час показники радіоактивного стронцію і цезію знаходяться в межах ГДК. Також за цими показниками ведуться моніторингові спостереження.

ДП „Колки комуненергія” забезпечує теплопостачання смт. Колки. На балансі підприємства знаходиться одна котельня. Як паливо використовують мазут.

Котельня викидає такі забруднюючі речовини як оксиди азоту та окиси вуглецю; існує одне організоване джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (труба від котельні). Валовий викид забруднюючих речовин складає 5.6720 т/р, у тому числі: оксиди азоту – 3.520 т/р, окис вуглецю – 2.152 т/р.

Ефективне спалювання палива поряд із зниженням втрат тепла від хімічної неповноти згорання знижує ступінь забруднення повітряного басейну шкідливими речовинами. З метою забезпечення повноти згорання палива треба правильно регулювати його подачу, а також первинного і вторинного повітря.

Своєчасне та якісне проведення режимно-наладжувальних робіт дозволяє досягнути суттєвого зниження викидів забруднюючих речовин та дотримання величин технологічних нормативів. Викиди забруднюючих речовин від котельні не утворюють приземних концентрацій, які б перевищували величини гранично допустимих значень.

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел є також незначними, так як через територію басейну не проходять великі автомагістралі та залізниці, а прокладені лише дороги місцевого значення. Вздовж доріг насаджені лісосмуги, які складаються з двох ярусів: деревної та чагарникової рослинності. Такі лісосмуги зменшують не тільки пилове, а й шумове забруднення навколишнього середовища.

2.2.3 Джерела забруднення ґрунтового покриву(забруднення важкими металами та радіонуклідами, якість сільськогосподарської продукції)

Одним з головних забруднювачів ґрунтового покриву в басейні р. Рудка є поля фільтрації комунально-побутових та промислових стоків. Основними забруднюючими речовинами тут є завислі речовини, аміак, БПК. Поля фільтрації є забруднюють не тільки грунт, але і підземні води.

Останнім часом зріс інтерес до забруднення ґрунтів важкими металами. Такі елементи як залізо, марганець, цинк, мідь, молібден є мікроелементами і необхідні рослинам лише в малих кількостях. Всі ці елементи можуть здійснювати негативний вплив на рослини, якщо концентрація їх доступних форм перевищує гранично допустимі рівні. Одним з найбільших джерел надходження важких металів є:

- підприємства енергетики (котельні);

- транспорт (автомобільний, залізничний);

- внесення фосфорних і органічних добрив;

- застосування пестицидів;

- вивіз в поле мулу очисних споруд;

- відходи.

Важкі метали можуть бути забруднювачами рослин і водойм. Взаємодія важких металів з ґрунтом носить синергічний і антагоністичний характер. Тому досить важко встановити критерії токсичності різних елементів для кожної сільськогосподарської культури. В даний час не розроблені чіткі критерії токсичності важких металів для рослин. В басейні р. Рудка забруднення важкими металами не спостерігається, а по узбіччях транспортних шляхів в межах норми, оскільки поблизу немає великих автомагістралей і залізничних колій.

Ще одним важливим джерелом забруднення ґрунтів є опромінення. Збільшення радіоактивного забруднення ґрунтів спостерігалось в перші роки після вибуху на Чорнобильській АЕС. Басейн р. Рудка відноситься до третьої категорії забруднення. В районах спостерігалось незначне перевищення вмісту радіонуклідів в продуктах рослинництва, особливо чорниць та грибів. На даний час перевищення норм забруднення не спостерігається. [Л-1,16]