-3-
Структура парламенту:
I.Кількість палат.
1.Однопалатні ( Україна)$
2.Двопалатні ( Великобританія, США).
II. Парламентські фракції ( лише в нижній палаті).
Узгоджувальна рада.
В МК – є парламентська партія ( є батоги).
III. Голова парламенту – «спікер»- з англ. Оратор:
1.Одноосібний голова парламенту ( 1 голова, 2 віце – спікера);
2.Колегіальні органи ( Президія, Орг. Комітет – Чехія).
3.Є голова, а у голови є колегіальний орган ( Австрія).
IV.Постійні комісії і комітети:
- утв. з деп., шляхом виборів за галузевим принципом ( які питання треба вирішити)
- завдання – готування законопроектів.
Є тимчасові комісії, для вирішення певного питання, строк не вказаний – після доповіді припиняє дію.
V.Органи, які існують при парламенті:
1. Лічильні палати ( Рахункові палати).
2. Інф. Допоміжні органи.
VI. Уповноважений з прав людини.
VI. Допоміжний апарат депутата ( патронатна служба).
-4-
Компетенція парламенту ( повноваження, функції):
1.представницькі повноваження парламенту – є загальнонаціональним органом:
– декларація парламентарів;
2.Повноваження по прийняття законів, які після Конституції, мають найвищу юридичну силу:
- орган законодавчої влади:
Парламенти, щодо прийняття законів:
1.З абсолютною компетенцією ( Італія, Франція, Великобританія, Японія).
2.Парламент федаративних держав ( ФРН, США, Індія):
- виключна компетенція;
- залишкова компетенція;
- конкуруюча ( фед. Накресл. Принципи, а суб. Пр. закони).
Парламенти з обмеженою компетенцією ( Україна).
3.Контрольні повноваження:
- право контролю уряду;
- різні комісії;
- депутатські запити.
4.Надавати згоду на встановлення податків та ін. джерел державних доходів і визначити асегнування на держ. потреби:
- прийняття бюджету;
- податки і збори встановлюються викл. законом;
5.Установчі повноваження парламентом – участь парламента у формуванні ін. органів держ. влади.
6.Повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики – обмежені повноваження:
- парламент дає законодавчу підставу орг. зб. сил.
- в ряді країн парламент вирішує питання війни і миру.
- Наприклад контингент в ін. країнах.
Зовнішня політика:
- праламентські делегації
- ратифікація і денонсація міжн. Угод
7.Судові або квазісудові повноваження:
- палата парламенту судить;
- право вирішувати питання щодо депутатських мандатів.
-5-
Термін «парламентська процедура» виник в Англії – це сукупність правил і звичаїв на підставі, яких чиняться справи в Англ. Парламенті.
Дають два різновиди порядку парламенту:
I. Сесійна ( в монархіях: Австрія, Великобританія, в біл. Держав)
II. Постійний – це система постійно діючих зборів ( ФРН, Македонія, Словачинна, Португалія).
Сесія бувають:
1.Чергові;
2.Надзвичайні.
Для скликання чергових сесій є форми:
1.Не потрібно ніякого акту;
2.Необхідний акт держави ( Австрія. Великобританія);
3.Початок і закінчення сесії визначенно в Конституції ( Україна, Іспанія)
Надзвичайні сесії, декілька форм скликання:
1.може спікер чи глава держави.
2.За ініціативою депутатів ( 1/10, 1/3)
3.Спец. акту не існує, але є інші акти, які передбачають скликання парламенту.
4.Пленарні засідання – загальні збори, починаються з реєстрації депутатів для кворуму, якщо він є затвердженим в регламенті, потім голосують.
Закони приймаються в третьому читанні. Кожен депутат одержує пакет документів про голосування, за 2 тижні; зміни до конституції ха 1 місяць, після голосування – це 1 читання відправляють на допрацювання, потім 2 –ге читання, потім 3 читання).
Голосування може бути:
1.За весь закон ( простий);
2.За окремі статті ( які будуть введені пізніше);
Бюджетний процес – є особливості.
Конституційно – правовий статус глави держави і уряду зарубіжних країн
1.Загальна характеристика інституту глави уряду.
2.Монарх, як глава уряду.
3.Глава держави – резидент.
4.Повноваження глави держави.
5.Правовий статус уряду.
-1-
Глава держави – це конституційний орган, одночасно вища посадова особа, яка полягає як равило, юридично вище місце і ієрархії держ. ін. ів. і зд. Верховне представництво держави у вн. політичних і зовнішньо політичному житті.
Існує 2 моделі глав держав ( залежно від функцій)
1.Глава держави, як лідер країни ( в парламентських – прем’єр – міністр).
2.Глава держави – це символ влади, персоніфікована держ. влади і представляє її зовнішніх відносинах ( Монарх).
Шість варіантів набуття глави держави:
I.Монарх:
1.Успадкування ( Великобританія, Японія).
2.Призначається чи вибираєть монарха його сім’єю.
3.вибори монарха іншими монархами ( ОАЕ).
II. Коли глава держави в формі президента:
1.Народ обирає ( Росія. Франція).
2.парламент обирає ( ФРН, Італія).
3.Колегія виборців ( США)
III. Коли є виборний. Колегіальний глава держави. В Китаї – Постійний комітет- голова КНР.
IV. Глава держави по сумісництву – коли президента немає, його функції можуть виконувати віце – президент, спікер,прем’єр - міністрю
V. Генерал – губернатор ( Україна, Канада).
VI. Одноособовий чи колегіальний орган, який прийшов до влади незаконно.
VII. Глава держави. Який отримав владу за звичаєм і народ і ін. держави його не визнають.
-2-
Ознаки монарха:
1.Він розглядається як:
- суверений;
- верховний представник;
- державний керівник.
2. Влада монарха є не похідною від іншого органу ( править за власним правом, не несе відповідальності ні перед ким)ю
3. Порядок успадкування влади:
I. Салічна система – тільки сини – старші;
II. Кастильська:
- традиційна – старший з дітей, перевага чоловікам;
III. Гасбсбурська – жінки успадковують лише при повній відсутності чоловіків.
IV. Петровська – монарх при житті назначає заступгика;
V. Мусульманська – монарх вибирає правляча сім’я;
VI. Родова – монарха вибирає родова община.
Коронація – юр. оформлення сходження на пристол.
4.Вимога належності монарха до офіційної церкви;
5.Має право на особливі регалії:
- мантія;
- корона;
- ін. регалії.
- Правила поведінки;
- Має право на резиденцію і утв. свого двору за рахунок бюджету ( Парламент приймає «Цивільний лист»)
6.тривалість правління – необмежена.
-3-
Республіканська форма правління.
Існує 2 форми президенства:
1.Одноособова – 1 особа – президент ( більшість проголосувала);
2.Колегіальна – державна рада на Кубі, Ємен, КНР.
Три варіанти положення президента:
1.Глава держави – ФРН;
2.Глава держ. і голова вик. Влади ( США,Бразилія)
3.Глава держави і фактично є главою уряду.
Строки обрання президента:
1) 1 рік – Швейцарія;
2) 3 роки – Латвія;
3) 4 роки – США;
4) 5 років – Бразилія;
5) 6 років – було у Франції.
Вимоги для обрання президентсвом:
1.Громадянство цієї країни, лише за народжуваності;
2.Наявність повних громадянських і політичних прав;
3.Досягнення повного віку ( 25 рокі- Венесуела, 30 рокі – Нікурагура, 45 років – КНР, 50 років – Італія, іноді встановлюється граничний вік).
4.Встановлюється постіне проживання ( 5 р. – Болгарія, 10 р. – Україна, 15 р. – Грузія).
5.Освіта ( володіння державною мовою, вища освіта).
Порядок висування президента:
1.Групою громадян ( 500 у Франції)
2.Політичними партіями, блоками, фракціями.
3.Депутатами, які не входять до складу партії.
4.Самовисування ( не у всіх державах).
5.Внесення залогу ( більшого за все інші).
Способи обрання президента:
1.Прямі – загальне голосування виборція за президента;
2.Непрямі - президента обирає не народ, а інші суб’єкти Конституційного права:
- Президент обирається тільки парламентом;
- Із депутатів парламенту іпредставників органів місцевого самоврядування – створення комісія, яка обирає Президента.
- Для обрання президента формується колегіальний орган із представників парламенті і представників суб’єктів федерації.
- Виборці голосують за виборників, а виборники голосують за президента.
Ліміт переобрання президента:
1.Не встановлюється ( Єгипет, Сірія).
2.Встановлюється ( 2 рази підряд)- Мексиці – лише 1 раз – 6 років)
3.Президент юридично стає таким після процедури Інагурації, коли він приймає присягу, владу.
Президент користується:
- Недоторканість;
- Особистий транспорт;
- Грошове утримання;
- Маєтки
Обов’язки президента:
1.Не може займати інщі посади.
2.Будь – яка діяльність має бути безоплатною.
3.Не можуть бути членом партії.
4.Не може виїхати за межі держави, без згоди парламенту.
Підстави для припинення президенства:
1.Закінчення строку повноважень.
2.Дострокова відставка за власним бажанням.
3.Засудження в порядку імпічменту ( інколи така процедура відсутня – судять, як звичайно).
4.У разі смерті.
-4-
Функції глави держави:
1.представницькі повноваження ( представляє держава як всередені так і зовні).
2.Повноваження в галузі держ. управління:
- видає нормативні акти;
- за його поданням призначається прем’єр – міністр.
3.повноваження в сфері законодавства ( Франція):
- указ має силу закону лише з передбачених питань;
- право відкладного вето;
- право законодачої ініціативи.
4.Зовнішньо – політичні повноваження.
5.повноваження в судовій сфері:
- призначення суддей ( як праило на 1 сток);
- мають право помилування;
- приймати участь в судових засіданнях.
6.Надзвичайні повноваження:
- мають право встановлювати надзвичайний і військовий стан.
У президента є допоміжні органи, які забеспечують пресональний статус, кординуючі і допоміжні органи.