• забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики;
• розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного та соціального розвитку України;
• забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності та здійснює управління об'єктами державної власності;
• розробляє проект закону про Державний бюджет України та забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
• організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та митної справи;
• спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Всі вищезазначені функції тісно пов'язані між собою і, зокрема із процесами державного управління інвестиційною діяльністю. Виходячи з кола своїх повноважень, Кабінет Міністрів України на підставі Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України здійснює виконавчо-розпорядчі функції з управління всіма галузями економіки України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Кабінет Міністрів України, виходячи із його правового статусу, повинен розробляти загальні основи, принципи, напрями державної інвестиційної політики, спрямовувати та координувати роботу міністерств, інших підпорядкованих йому центральних і місцевих органів державної виконавчої влади в сфері державного управління інвестиційною діяльністю.
Правовий статус місцевих державних адміністрацій визначається Положеннями про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію, затвердженими Указом Президента України від 21 серпня 1995 р. № 760/95.
В межах повноважень, які їм делеговані центральною виконавчою владою, місцеві державні адміністрації також беруть участь у державному управлінні інвестиційною діяльністю (наприклад, це розробка програм соціально-економічного розвитку відповідних територій та подання їх на схвалення до відповідних органів державної влади, внесення пропозицій щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон, сприяння у створенні підприємств з іноземними інвестиціями, здійснення управління інвестиційною діяльністю, в тому числі і за участю іноземних інвесторів, внесення до відповідних органів пропозицій щодо залучення іноземних інвестицій до економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, обов'язкова реєстрація іноземних інвестицій, їх облік, проведення, на місцевому рівні, переговорів з потенціальними іноземними інвесторами, врахування частки іноземних інвестицій при складанні місцевих бюджетів тощо).
Місцеві державні адміністрації мають відігравати важливу роль у розробці державних інвестиційних програм розвитку регіонів та окремих територій. Це визначається тим, що саме вони мають оперативну інформацію щодо соціально-економічних потреб регіонів і, у зв'язку з цим, можуть повніше сформулювати їх потреби у залученні інвестицій.
Ведучи мову про правовий статус міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України, необхідно зазначити, що вони здійснюють керівництво дорученими сферами управління, несуть відповідальність за їх розвиток, у межах своєї компетенції видають акти управління, організують і контролюють їх виконання.
Специфікою державного управління інвестиційною діяльністю в Україні є те, що функції по його здійсненню розподілені між декількома центральними органами виконавчої влади як функціональної, так і галузевої компетенції. Це обумовлено міжгалузевим характером даного об'єкту державного управління.
Органи функціональної (міжгалузевої) компетенції, до функцій яких відноситься управління інвестиційною діяльністю, виконуючи закріплені за ними завдання, приймають рішення і вживають заходів, обов'язкових для всіх галузевих органів управління. Таким чином вони мають повноваження надвідомчого (міжгалузевого) характеру. Органами функціональної (міжгалузевої) компетенції, до завдань яких на сьогодні в тій чи іншій мірі входить управління інвестиційною діяльністю, є Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України, Національне агентство України з питань розвитку та європейської інтеграції, Фонд державного майна України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України.
Названі міністерства видають на основі і на виконання чинного законодавства накази, організують та контролюють їх виконання.
Даючи загальну характеристику органів виконавчої влади галузевої компетенції необхідно зазначити, що їх завданням є керівництво окремими галузями економіки — промисловістю, сільським господарством, транспортом та ін. Оскільки державне управління інвестиційною діяльністю в Україні, в силу специфіки об'єкту управління, відноситься до компетенції ряду функціональних органів виконавчої влади, то в структурі галузевих органів можуть створюватися лише певні підрозділи, які можуть займатися координацією інвестиційної діяльності в конкретних галузях економіки України.
Аналізуючи практику державного управління інвестиційною діяльністю в Україні, необхідно відмітити негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні того, що за останні роки система державного управління інвестиційною діяльністю в Україні неодноразово піддягала зміні. Так, у вересні 1993 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій» від 2 вересня 1993 p. № 695 — 93 на базі Національного центру реалізації міжнародної технічної допомоги було утворено Агентство міжнародного співробітництва та інвестицій. Положення про Агентство міжнародного співробітництва та інвестицій було затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1994 p. № 16. Зазначене Агентство було центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України, мало статус міністерства. Агентство повинно було реалізувати державну політику в галузі міжнародного співробітництва та інвестицій, сприяти прискоренню інтеграції України у світову економіку та здійснювати координацію цих процесів з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки України. До основних завдань Агентства відносилися формування спільно із відповідними органами державної виконавчої влади ефективної системи співробітництва з міжнародними організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав (донорами, інвесторами та кредиторами); сприяння залученню і раціональному спрямуванню зовнішніх фінансових та технічних ресурсів на здійснення економічної реформи, структурна перебудова та розвиток економіки України; координація діяльності у цій сфері. Агентство, відповідно до покладених на нього завдань, виконувало наступні функції: брало участь у розробленні стратегії економічної реформи, структурної перебудови та розвитку економіки України і програм її реалізації в частині, що стосується залучення зовнішніх фінансових та технічних ресурсів для виконання цих програм; готувало та вносило в установленому порядку пропозиції до відповідних розділів проектів плану соціального і економічного розвитку України та державного бюджету України з питань залучення та надання зовнішніх фінансових і технічних ресурсів; супроводжувало проекти (в тому числі інвестиційні), які реалізовувалися із залученням зовнішніх фінансових і технічних ресурсів; організовувати збір, вивчення і узагальнення проектів програм міжнародної фінансової та технічної допомоги, пропозицій підприємств, установ і організацій щодо надання та отримання такої допомоги, визначення їх відповідності змістові затверджених Урядом України програм залучення зовнішніх фінансових і технічних ресурсів; надавати спільно із зацікавленими міністерствами, відомствами та представництвами іноземних держав протокольної підтримки місіям та делегаціям, що прибували в Україну у справах надання фінансової та технічної допомоги; здійснювати у встановленому порядку реєстрацію проектів і програм міжнародної фінансової та технічної допомоги;
інформувати щодо цього відповідні державні органи для надання донорам пільг, що були передбачені чинним законодавством та міжнародними договорами України; проводити облік заявок українських реципієнтів на участь у цих проектах і програмах; здійснювати оперативний обмін інформацією між донорами і реципієнтами щодо потреб та можливостей залучення зовнішніх фінансових та технічних ресурсів, сприяти створенню інфраструктури для забезпечення цієї діяльності; надавати консультації та забезпечувати обмін інформацією між українськими та іноземними учасниками інвестиційних процесів, сприяти формуванню інфраструктури для забезпечення цієї сфери міжнародного співробітництва; здійснювати експертний аналіз ефективності використання окремих видів фінансових та технічних ресурсів; готовувати проект документів з питань залучення зовнішніх фінансових і технічних ресурсів; визначати відповідність поточних заходів, що вживалися виконавцями, змістові проектів і програм надання фінансової і технічної допомоги; створювати системи інформаційного супроводу проектів і програм міжнародного співробітництва; використання нагромадженої інформації для економічної оцінки проектів і програм; надавати довідки; вести звітність, видавати бюлетні та інші матеріали, що висвітлюють діяльність Агентства, можливості і результати міжнародної фінансової та технічної допомоги; здійснювати спільно з відповідними органами державної виконавчої влади облік інформації стосовно джерел фінансової і технічної допомоги, іноземних інвестицій та кредитів, потреб у їх залученні, напрямів та ефективності використання; готувати проекти міжнародних економічних угод з питань надання фінансової та технічної допомоги, співробітництва з міжнародними організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав; узгоджувати тексти угод з їх представниками та подавати пропозиції щодо укладення угод з інших питань, що відносилися до компетенції Агентства.