Завданням роботи є вивчення можливості впровадження абсолютно нового програмного продукту, що дозволить не лише зменшити витрати на утримання системи, але й забезпечить клієнтів повним спектром послуг, що вони отримували від діючої системи “клієнт-банк”, а можливо й розширить перелік таких послуг. Також необхідно розглянути стан законодавчої бази в Україні, що регулює питання електронного документообігу, визначити бар’єрні моменти, що гальмують розвиток системи та запропонувати вдосконалення на основі досвіду зарубіжних країн чи власних правових розробок.
Об’єктом дослідження дипломної роботи стане Золотоніське відділення Черкаського головного регіонального управління закритого комерційного банку «ПриватБанк», що має відповідний програмний комплекс “клієнт-банк” в двох основних версіях локальній та віддаленій з використанням мережі інтернет. Обсяги операцій через систему дозволяють зробити глибокий аналіз, доконало дослідити процес та запропонувати перспективні напрямки вдосконалення.
Матеріали для написання даної роботи були відібрані, виходячи із завдань та мети роботи. Це, насамперед звіт про роботу системи “клієнт-банк” у ЗАТ КБ “ПриватБанк”, фінансова звітність, що відображає доходи від розрахункового обслуговування клієнтів. А також наукові статті, законодавчі акти України та інших країн.
Щодо структури дипломної роботи, то вона складається з чотирьох основних розділів. Перший розділ присвячений теоретичним засадам банківських розрахунків в локальній системі “клієнт-банк”. В ньому поетапно будуть розглянуті загальні характеристики розрахункових операцій банків, адже розрахунки через систему “клієнт-банк” є їх складовою частиною. Розкриємо детально суть, види розрахункових операцій, сучасний стан банківських послуг, що стосуються розрахункових операцій. Другим розділом буде висвітлено віддалену систему “клієнт-банк” її позитивні, негативні сторони та перспективи розвитку. На завершення теоретичного огляду у третьому розділі буде освітлено вибір апаратних і програмних засобів за допомогою яких впроваджується і експлуатується система “клієнт-банк” клієнтами банку. В четвертому розділі буде наведено системи захисту інформації від несанкціонованого доступу.
1 ЛОКАЛЬНА СИСТЕМА ВІДДАЛЕНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
З розвитком сучасного ринку комп’ютерних технологій, банки не могли залишатись осторонь останніх наукових проривів цієї галузі, що відкривали величезні перспективи розширення своєї діяльності, діяльності клієнта, прискорення та спрощення розрахунків. Одним з перших видів банківських операцій, яких торкнулась банківська автоматизація – є розрахункові операції.
Саме система “клієнт-банк”, разом з міжбанківськими електронними розрахунками, швидким кроком увійшла до низки автоматизованих банківських процесів. Більше того, таких значних темпів розповсюдження не очікували навіть у самих оптимістичних прогнозах.
1.1 Історія розвитку
Система “клієнт-банк” забезпечує рух лише невеликого кола розрахункових операцій – а саме рух розрахункових документів - вже сьогодні в Україні, при використовуванні системи лише третиною клієнтів, рух коштів через термінали “клієнт-банку” складає близько 70 % загального обороту коштів через банківську систему.
Внаслідок цього на поточний момент особлива увага приділяється запровадженню систем «клієнт-банк» на базі сучасних технологій.
Для більш детального охоплення розглядуваної теми, пропонуємо вдатись до історії виникнення та розвитку систем віддаленого користування рахунками, що беруть свій початок з широким впровадженням в банківську діяльність персональних комп’ютерів та комп’ютерних мереж.
Як і більшість нових банківських продуктів системи “клієнт-банк” беруть свій початок із Західної Європи та Сполучених Штатів Америки – країн з найрозвинутішими економіками та технологіями. І першими кроками було запровадження даних систем серед приватних клієнтів.
1.1.1 Telephone bill paying
Однією з перших у плані платіжних систем була американська система телефонної оплати рахунків (Telephone bill paying), впроваджена позиково-ощадними банками США.
Для телефонної оплати рахунків клієнт банку користувався спеціальним апаратом, з'єднаним з банківським комп'ютером, через який він міг оплачувати рахунки за товари, електроенергію, медичні послуги тощо. Спочатку, набравши спеціальний номер, клієнт підключався до банківського комп'ютера, а пізніше натисканням клавіш уводив номер свого рахунку, персональний ідентифікаційний номер, кодовий номер одержувача грошей і суму платежу. Якщо поточний рахунок одержувача знаходився в тому ж банку, він негайно кредитувався, якщоні - одержувачу надсилався чек.
Платіж телефоном - одна з найдешевших послуг у системі автоматизованих платежів. Однак, як і в інших випадках, система скуповується лише тоді, якщо в ній діє багато учасників. Ця форма не отримала широкого поширення через інертність споживачів і торговельників, які не бажають змінювати існуючі форми розрахунків.
1.1.2 Home banking
Надалі більш широкого застосування знайшло банківське обслуговування вдома, або «домашній банк» (Home banking). Йдеться про комплекс послуг щодо надання клієнтам банків фінансової інформації, а також здійснення за їх ініціативою різних банківських транзакцій з передаванням інформації телефонними каналами або через двосторонню систему кабельного телевізійного зв'язку.
В ідеальному варіанті ця форма послуг передбачала наявність у клієнта персонального комп'ютера, за допомогою якого він міг передавати банку розпорядження про оплату рахунків, у будь-який час викликати на екран інформацію про стан свого банківського рахунку з переліком усіх кредитових та дебетових проводок, здійснювати миттєве переміщення коштів на рахунки контрагентів, давати банку інструкції про автоматичне виконання майбутніх платежів тощо.
Подібна система була дуже зручна для клієнта та різко знижувала банківські витрати.
Спочатку процедура розрахунків здійснювалась за усною згодою та оформлялась письмово після отримання платежу; потім вдалося її частково автоматизувати, застосувавши клавіатуру, але до появи відеографії цей вид діяльності вимагав великої кількості персоналу.
1.1.3 Відеотекс
Відеотекс - це система передачі зорової інформації телефонною мережею та її прочитання на екрані спеціального термінала або телевізора, підключеного належним чином.
В європейських країнах ця система була розроблена управліннями зв'язку, які мають монопольне право на всі види зв'язку. У США її розробили і впровадили телефонні компанії - виробники обладнання і самі банки.
«Домашній банк» міг функціонувати у пасивному (консультативному) або у діалоговому режимі. У консультативному режимі ця система дозволяла тільки читати інформацію. Для цього могла використовуватись радіотрансляційна або телефонна мережа чи кабельний зв'язок. У діалоговому режимі вона забезпечувала обмін розпорядженнями і запитами між абонентами та центром зв'язку. З цією метою можна було використовувати телефонний або кабельний зв'язок. «Домашній банк», що працював в діалоговому режимі, в основному пропонував абоненту інформаційні послуги, тобто клієнт міг отримати довідку про стан свого рахунку, про останні трансакції, про вартість портфеля цінних паперів. Через «домашній банк» можна було замовити чекову книжку, та виконувати всі класичні банківські операції після ідентифікації клієнта і перевірки його секретного коду за допомогою картки з мікропроцесором, для чого потрібно було встановити вдома читаючий прилад для карток. Одночасно з дистанційною оплатою набувала поширення практика дистанційної купівлі, тобто купівлі за допомогою замовлення телефоном чи кабельним зв'язком.