Смекни!
smekni.com

Обслуговування програмного забезпечення (стр. 4 из 4)

Правила для мережі стандарту Ethernet 10base-t

Максимальне число концентраторів в одній гілці – чотири. Можна використовувати кабель на витій парі категорій 3 або 5. Максимальна довжина кабельного сегменту – 100 метрів. Кабелі на витій парі категорій 3 і 5 виглядають точно так, як і телефонні кабелі. Але це далеко не одне і те ж. Телефонні кабелі для мереж використовувати не можна.

Правила для мережі стандарту Fast Ethernet 100base-tx

Для стандарту 100base-tx необхідний кабель на витій парі категорії 5. Максимальна довжина кабелю між ПК або ноутбуком, з одного боку, і концентратором або комутатором, з іншою, не повинна перевищувати 100 метрів. Якщо з'єднуються два пристрої Fast Ethernet, то рекомендується кабель не довше 100 метрів. Загальна довжина кабелю на витій парі між двома ПК або ноутбуками (що проходить через концентратор або комутатор) не повинна перевищувати 205 метрів.

2.5 Комплексний аналіз ефективності функціонування комп’ютерної мережі

Основних причин незадовільної роботи ресурсів мережі може бути кілька: пошкодження кабельної системи, дефекти активного устаткування, перевантаженість ресурсів мережі (каналу зв’язку і сервера), помилки загальносистемного і прикладного ПЗ. Часто одні дефекти мережі маскують інші. Таким чином, щоб визначити, в чому причина незадовільної роботи ПЗ, необхідно здійснити комплексну діагностику локальної мережі. Комплексна діагностика вимагає виконання таких робіт (етапів):

1. Виявлення дефектів фізичного рівня мережі:кабельної системи, системи електроживлення активного устаткування, наявності завад від зовнішніх джерел.

2. Вимір поточної завантаженості каналів зв’язку мережі і визначення впливу завантаження каналів зв’язку на час реакції прикладного ПЗ.

3. Вимір кількості колізій у мережі і з’ясування причин їхнього виникнення.

4. Вимір кількості помилок передачі даних на рівні каналу зв’язку і з’ясування причин їхнього вдосконалення.

5. Виявлення дефектів архітектури мережі.

6. Вимір поточної завантаженості серверів і визначення впливу рівня їхнього завантаження на час реакції прикладного ПЗ.

7. Виявлення дефектів прикладного ПЗ, наслідок яких є неефективне використання пропускної здатності серверів і мережі в цілому.

В процесі дослідження ефективності функціонування комп’ютерної мережі слід звернути увагу на такі фактори:

- базовий рівень і робоче навантаження мережі;

- розміри блоку переданих даних і розміри пакетів;

- часові співвідношення у мережі (час запиту, час оброблення і час отримання відповіді);

- швидкість передачі даних (пакетів за секунду, байтів за секунду);

- цілісність передачі інформації у мережі (повторні передачі, фрагментація);

- помилки у мережі (всі типи помилок, характерні для даної технології);

- конфігурація пам’яті робочої станції і файл-сервера, продуктивність дискових систем і процесорів;

- настроювання ОС і додатків;

- сумісність мережних пакетів за протоколами канального рівня;

- конфігурація робочих станцій і спеціалізованих серверів, підключення нових пристроїв.


Висновки

Звіт складається із двох частин. У першій частині описана характеристика підприємства, а саме: історія становлення, характеристика виробничої діяльності, організаційна структура, основне електронне обладнання та напрямки його вдосконалення, охорона праці, а також виробничі екскурсії.

У другій частині розкрито відповіді на індивідуальні питання: описати, як виконуються інсталяції та налагодження програмного забезпечення; описати діагностику та устаткування неполадок у комп’ютерній мережі; описати, як обслуговується периферійні пристрої (принтер, сканер), а саме підключення, налаштування, перезаправка картриджів; освітити, які фактори впливають на якість функціонування мережевої інформаційної технології; описати, які види робіт необхідно виконати при комплексному аналізі ефективності функціонування комп’ютерної мережі.

Під час роботи я придбала практичні навички роботи на ПК, закріпила теоретичні знання та уміння що до роботи з електронним обладнанням та програмним забезпеченням ПЕОМ, ознайомилась з основним електронним обладнання на підприємстві та напрямками його вдосконалення, ознайомилась з організацією охорони праці та техніки безпеки на підприємстві.

Також в звіті були представлені принципова схема джерела живлення, перелік елементів до схеми джерела живлення, функціональна схема підключення робочого місця, функціональна схема підключення робочого комплексу.

За час знаходження на місті практики я мала змогу простежити як працює підприємство, виконувати поточну роботу відділку кадрів.

Таким чином, я вважаю, що мета практика досягнута.


Використана література

1.Інструкція з техніки безпеки.

2.Гуржій А.М. Контроль та керування корпоративними комп’ютерними мережами: інструментальні засоби та технології – Харків.: «Компанія СМІТ», 2004. – 544 с.

3.Електронний підручник. Авраменко С.П. Основы телекоммуникаций, Москва, 2000. – 599 с: ил.

4.экономике: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 335 с.

5.Модернізація і ремонт ПК. 12‑е видавництво. Скотт Мюллер. Видавничий дім «Вільямс». Москва. Санкт Петербург. Київ. 2001р.

6.К. Закер. Компьютерные сети. Модернизация и поиск неисправностей: Пер.с англ. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 1008 с.: ил.

7.Уткин В.Б., Балдин К.В. Информационные системы и технологии в