Смекни!
smekni.com

Функціонування системи інформаційного обслуговування користувачів бібліотек у сучасних умовах (стр. 3 из 8)

4- необхідне глибоке знання предмету;

3-необхідне знання основ предмету;

2 — необхідно загальне знайомство з предметом;

1 - доцільне поверхневе знайомство з предметом.

З метою виявлення ІП шляхом вивчення інформаційної діяльності доцільно використовувати анкети, що містять серед інших питання про зміст інформації, яка, на думку споживачів, необхідна їм в науково-виробничій діяльності. При цьому споживачі інформації диференціюються на групи, кожній з яких це питання ставиться в анкеті дещо по-різному. В першій групі споживачам інформації слід запропонувати самостійно сформулювати теми, що їх цікавлять. Друга група споживачів має отримувати анкети разом з галузевим рубрикатором. Анкети, призначені для третьої групи, необхідно заповнювати темами, що відповідають змісту ІП споживачів інформації, які анкетуються. Спеціалісти четвертої групи отримують анкети одночасно і з рубрикатором, і з занесеними в анкету темами.

Таким чином, буде отримано два види даних, добутих шляхом дослідження різних об'єктів різними методами. Передусім, щоб отримані результати можна було порівняти, теми, сформульовані самими споживачами інформації, потрібно перекласти мовою рубрикатора. Потім вони мають бути зіставлені з темами, отриманими в процесі аналізу науково-виробничої діяльності споживачів.

З метою отримання кінцевих даних про зміст ІП неспівпадаючі результати необхідно піддати експертній оцінці. Експерти, відібрані з числа провідних спеціалістів установи, організації, тощо приймають рішення про відповідність чи невідповідність тем, що не співпали, спрямованості змісту науково-виробничої діяльності суб'єктів і за шкалою оцінюють необхідність одержання інформації з даної теми. Отже, дослідження науково-виробничої діяльності і дослідження інформаційної діяльності споживачів не дають стопроцентних даних про зміст ІП. При першому в середньому виявляється 30% необхідних тем, вивчення інформаційної діяльності дозволяє з’ясовувати всього до 50 % тем. Цікаво розподіляються дані за рангами шкали, яка характеризує ступінь необхідності отримання спеціалістам інформації з певної теми. Найбільш точні результати відповідають 4-му рангу, тобто найбільшому ступеню необхідності. При дослідження професійної діяльності вони складають правило більш 90%, при вивченні інформаційної діяльності - більше 50%. На інших рангах шкали процент співпадаючих рубрик за даними більшості дослідження постійно знижується, це характерно для обох напрямків дослідження і підтверджується результатами досліджень. Одночасно збільшується процентна кількість «зайвих» рубрик. При цьому спостерігається пряма залежність між рангом шкали та точністю отримання результатів. Зменшення ступеню необхідності інформації приводить до зменшення точності даних напрямків дослідження. Це говорить про те, що виявлення ІП в «суміжній», непрофільній інформації пов'язане і значними труднощами при дослідженні професійної, так і інформаційної діяльності споживачів. Але помилки, отримані в результаті цих напрямків дослідження мають різний характер. При вивченні науково-виробничої діяльності, основний тип помилок складають, як правило «зайві» рубрики, процент не вказаних тем коливається в межах від 4% до 21%. При вивченні інформаційної діяльності, навпаки, процент не вказаних рубрик великий, а відносна кількість «зайвих» тем не перевищує 10% від кількості необхідних.

Порівняння результатів анкетувань проведених за допомогою чотирьох видів анкет, показує, що для різних груп споживачів інформації, які анкетуються, характерний різний степінь точності зазначення змісту ІП. Але результати коригування даних, отриманих різними шляхами, застосування в анкеті варіантів запитань про зміст ІП, аналогічних прийнятому в соціології поділу питань на відкриті, напівзакриті і закриті, дозволяє підвищити точність досліджень, що проводяться. Порівняння результатів показує, що найбільш ефективним є застосування закритих і напівзакритих типів запитань. В той же час відомо, що використання їх в дослідженні пов'язане з певними труднощами, так як для цього необхідно попередньо виявити набір можливих відповідей. При вивченні змісту ІП таких відповідей може бути багато, а для їх виявлення треба проводити додаткові дослідження. Особливою складністю є відбір найбільш значних для споживачів інформації варіантів відповідей. Такий відбір передбачає, що інформаційні потреби спеціалістів певною мірою вже відомі досліднику. Якщо це розповсюджується на дослідження ІП, то можна припустити, що результати анкетування залежать не тільки від характеру запитань, а й від структури відносин окремих споживачів до інформації. Ці відносини формуються у спеціалістів в результаті пошуку необхідної інформації в процесі науково-виробничої діяльності. Основним фактором, що визначає інформаційний аспект діяльності фахівців, є характер виробничих рішень, що приймаються ними. При цьому, чим вище посадовий рівень спеціаліста в установі чи організації, тим ширше і складніше коло проблем, що ним вирішується. Точність результатів анкетування значною мірою залежить від посади респондентів.

Кінцеве вирішення питань про об'єкти і методи вивчення ІП можливе тільки в результаті великої серії експериментів, що охоплюють широкі групи споживачів інформації і використовують різні методи досліджень.


РОЗДІЛ 2. БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕРВІС: СУЧАСНИЙ СТАН І МОЖЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ

2.1Довідково-інформаційне обслуговування в режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів

Реалії сьогодення вимагають зміни підходів до здійснення обслуговування користувачів інформаційних установ. Адже основною метою будь-якої інформаційної установи є її розвиток як інформаційного і соціального центру для населення, що вдало поєднує традиційні та інноваційні форми і методи роботи інформаційному сервісі.

Сталим напрямком інформаційного сервісу є довідково-інформаційне обслуговування (ДІО) в режимі „запит-відповідь »—це інформаційне обслуговування в режимі „запит-відповідь » у відповідності з запитом користувача в режимі ,,запит -відповідь", а також діяльність по формуванню запиту користувачів. Запит - це вимога у пошуку інформації користувачу за допомогою ДПА. Відповідь на запит користувача може даватися у формі довідки та містити у собі бібліографічну та фактографічну інформацію. Важливе місце у довідниково-інформаційному обслуговуванні користувачів займають методичні консультації - тобто поради спеціаліста по використанню різних частин ДПА під час самостійного пошуку потрібної інформації. Такі консультації особливо важливі в бібліотеці., оскільки користувачі лише вчаться шукати потрібну інформацію і не рідко без допомоги спеціаліста обійтися не можуть. Інформаційний запит в самому загальному вигляді розуміється спеціалістами як „... запит, що виражає інформаційну потребу при зверненні в системи науково-технічної інформації"". В залежності від виду інформації, яка потрібна спеціалістам, запити спеціалістів поділяються на постійні та разові. Постійні запити відображають відносно стабільну потребу одного чи кількох спеціалістів в інформації по конкретної науково-технічної проблеми, котру йому (їм) необхідно отримувати систематично певними порціями за допомогою різних форм інформаційного забезпечення — ВРІ, ДЗК, поетапного інформаційного забезпечення керівництва, сигнального інформування, а також засобів науково-технічної пропаганди. Разові запити виявляють потребу спеціаліста в конкретних відомостях і документах, необхідних для вирішення науково-виробничої задачі і передбачають видачу спеціалісту одноразової вичерпної відповіді в режимі „запит — відповідь".

ДІО в режимі „запит — відповідь" тісно пов’язане з процесом подання користувачам для читання та використання різної інформації: урядової і правової інформація, поточних новин, моди, музики, економіки, маркетингу, моніторингу курсу валют, віртуальних вітання, держави і права, пошуку фірм по налагодженню контактів для фірм збуту та інші види інформації.

Сучасний користувач вже незадовольняється колишнім асортиментом послуг, тому стає очевидним, що в процесі інформаційного обслуговування необхідно надавати повний сервіс послуг. Можливість створення цілої низки інформації виникає завдяки впровадженню новітніх ІТ. Формування культури користувачів - наданий час є головною проблемою, оскільки інтереси користувачів ще не зовсім сформовані та часто змінюються. Адаптувати користувача до використання ІР, навчити здійснювати інформаційний пошук – це першочергове завдання сучасного інформаційного працівника.

ДІО „запит-відповідь» - це дуже складний процес інформаційної діяльності, який вимагає від різносторонніх знань. В межах цього виду обслуговування досить часто має місце інтеграція бібліотечних та інформаційних послуг, коли користувачі все частіше прагнуть отримати не просто довідку, а інформацію на конкретне знання.

Розглянемо, як здійснюється ДІО побудоване з врахуванням вікових особливостей користувачів та ступеня їх підготовки у Сарненській ЦСПШБ. Вікові особливості виявляються в характері запитів користувачів. Враховуючи ступінь підготовленості дітей, ЦСПШБ переслідує певні педагогічні цілі: - розширення кругозору користувачів; - пропаганда нової інформації; - допомога в засвоєнні матеріалу; - використання ДПА.

Як правило, інформаційні запити учнів молодших класів пов’язані з вивченням програмних дисциплін. Такі запити, в більшості випадків, достатньо конкретні та за своїм характером наближаються до довідок фактографічного характеру. Для виконання таких запитів бібліотекар-бібліограф використовує енциклопедичні видання, або інші довідкові джерела. Запити користувачів старших класів за характером більш універсальні, різноманітніші та складніші. Ці запити виникають при підготовці до занять в школі, або гуртках та факультативах. Дуже поширені запити викликані підготовкою до якихось шкільних вечорів, брейн-рингів, КВН, написанням стінгазети та ін.