Смекни!
smekni.com

Буржуазні революції європейських країн (стр. 1 из 3)

Вступ

Період кінця ХV- початку XVI ст. в житті європейських народів був відзначений настільки відчутним і помітним економічним піднесенням, що деякі історики того часу почали говорити про початок нової епохи всесвітньої історії. І вони мали рацію. Відзначивши незвичайну новизну життя, вони почали виділяти в історії новий етап, який характеризується зародженням, розвитком та успіхом нового капіталістичного способу виробництва, що прийшов на зміну феодалізму з його насильством та примусом.

Головними постатями суспільства все виразніше ставали капіталіст (буржуа-підприємець) і робітник (вільна людина, яка продає свою робочу силу). Вони своєю працею забезпечували економічне піднесення і в промисловості, і в сільському виробництві. Вони не давали змоги суспільству зайти в глухий кут застою, куди його вів феодалізм.

У людей того часу сформувався і новий погляд на світ і на місце в ньому людини. Захоплення новим наштовхнуло людей на думку про прогрес. Так виник гуманізм.


Основна частина

У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та ін. європейських столицях відбулися революційні виступи. Ніколи раніше не було такого загострення соціальної боротьби, народних виступів, національно-визвольних рухів. В цей час відбувається боротьба буржуазії, робітників, селян, ремісників і дрібних торговців проти феодально-абсолютистських утисків. Революційні події набули загальноєвропейського масштабу.

Аналіз процесу переродження феодального господарства наприкінці ХV- на початку XVI ст., розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країн Західної Європи в XVI- XVII ст. та особливості формування передумов виникнення ринкової економіки засвідчують, що лише з відмиранням особистої власності в ході становлення цілісної економічної системи, відокремлення економічної сфери від політичної виникає приватна власність.

Серед головних передумов виникнення ринкової економіки було передусім витіснення натурального господарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків. Тож натурально-феодальна господарська система почала поступатися місцем ринково-підприємницьким економічним відносинам [7,с.159-160].

Із зміцненням капіталістичних відносин формувались і 2 нові суспільні верстви: буржуазія і робітники.


Термін "буржуазія" походить від французького слова, яким у середні віки називали жителів міста(бурга). У процесі історичного розвитку цим словом стали називати людей, котрі, накопичивши грошей і найнявши робітників, почали організовувати виробництво товарів. Тому в історії капіталізму його ранню стадію називають періодом "первісного нагромадження капіталу", а створене на його основі виробництво — "товарним".

До складу буржуазії почали входити заможні селяни, які перетворилися на капіталістичних фермерів-товаровиробників. Зближалася з буржуазією і та верства дворянства, яка також починала вести господарство по-капіталістичному. До буржуазії вливалась і буржуазна інтелігенція, що формувалася( юристи, учені, лікарі) і яка булла особливо небезпечною для феодалізму.

Нідерландська революція

У другій половині XVI ст. Нідерланди складались з 17 провінцій( Голландія, брабант, Фландрія, Люксембург). З часом ця країна стала однією з найрозвинутіших країн Європи.

Причини та передумови буржуазної революції:

· Нідерланди були залежними від іспанського королівства, їхньому розвитку заважали високі податки, що призводило до зниження виробництва товарів у країні;

· Збереження феодальних відносин на півдні країни, експлуатація феодалами залежних селян;

· Розміщення іспанської армії у Нідерландах;

· Розвиток реформації;

· Хижацька політика Іспанії.

Отже, під впливом цих причин у 1565-1566 рр. спалахнули сильні заворушення серед міської бідноти, робітників мануфактур та селян. Також консисторії, якими керували буржуа, вели агітацію в народі проти іспанського абсолютизму. В цей час економічне життя країни призупинилося. Розривались угоди, закривались лавки й мануфактури, збанкрутіло багато фірм і банків.

Так розпочалася буржуазна революція, тобто заміна феодального ладу капіталістичним.

Цей розмах був придушений герцогом Альбою. Почався терор, але розгорнувся партизанський рух.

У 1579р. була укладена Утрехтська унія, що стало початком існування першої незалежної буржуазної держави — Сполучених провінцій Нідерландів.

Значення революції:

· була першою переможною буржуазною революцією у світовій історії;

· влада перейшла від іспанської феодальної монархії до голландської буржуазії;

Розвиток економіки країни після революції:

· пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність. Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур, що давали найбільший прибуток — льон, коноплі, тютюн, хміль. рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво Голландський сир і масло знаходили споживача у всій Європі;

· розвивається виробництво вовняних, бавовняних та шовкових тканин. Створювались розсіяні та централізовані мануфактури;

· Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали. Голландія володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом, на її долю припадало приблизно 75% загальної кількості кораблів європейських країн.

· У кінці xvI найбільшим портовим містом Нідерландів стає Амстердам (Голландія). Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-кредитний центр;

· Однією з найважливіших галузей стало суднобудування. За рік споруджувалося близько 1 тис. кораблів;

· В середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізованими. На них працювало до 100 робітників;

· Позитивні зміни і в сільському господарстві. Землі монастирів, дворян, котрі воювали на боці іспанців були конфісковані і віддані в оренду або продані фермерам.

Англійська революція(1640-1660)

На початку XVII ст. в Англії як і раніше панували феодальні відносини.

Причини та передумови буржуазної революції в Англії:

· Невдоволення селян процесом огородження. Огороджування — процес насильного вигнання селян з їхніх земель, у звязку з бажанням дворян-землевласників загарбати більше земель для ведення вівчарства, так як ціни на вовну підвищились ;

· Збільшення чисельності безземельних селян. Так створилася армія трударів для мануфактур і копалень;

· " новим дворянам", що були подібні до буржуазії, заважали феодальні обмеження — заборона щодо торгівлі, цехова регламентація. Особливо їхнє невдоволення посилилось при королях династії Стюартів — Якова I і Карла I;

· система роздачі монопольних прав монархами на виготовлення товарів, що гальмувало розвиток промисловості.

· Cтюарти прагли встановити в Англії класичну форму абсолютизму, що призвело до конфлікту королівської влади і парламентом — представницьким органом, що існував в країні з XIIIст.

· У нижній палаті парламенту сформувалася опозиція представників буржуазії та "нового" дворянства. Головний конфлікт та передумова революції — конфлікт з найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики.

· Наявність копигольдерів( вільні, але земельно залежні від власника землі селяни), що були переконаними ворогами феодалізму.

Англійська революція розпочалася 3 листопада 1640 р. Влада Стюартів була скинута, а парламент одержав перемогу.

В цих умовах парламент пішов на створення армії "нового зразка", головну роль у якій відіграв офіцер, талановитий полководець і політик, типовий представник нового дворянства Олівер Кромвель. Його кавалеристи розгромили королівську армію. Надзвичайно ви-росли авторитет і особиста військова влада О.Кромвеля. В цих умовах організація влади виявляла очевидне тяжіння до військоводиктаторського режиму і одноособової влади. 20 квітня 1653р., спираючись на підтримку армії Олівер Кромвель розігнав так зване"охвістя"Довгогопарламенту(усього50депутатів).

Законодавча влада "вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії" зосереджувалась в подвійному інституті – парламенті і заново заснованому лорді – протекторі. Особливою статтею конституції повноваження лорда - протектора довічно закріплювались за О.Кромвелем. Режим протекторату був тісно пов’язаний з особою і авторитетом Кромвеля. Як тільки він помер (3 вересня 1658р.), режим потрапив в тяжкий кризовий стан безвладдя.

Результати революції:

1. Скасування феодальної системи землеволодіння. Земля стала приватною власністю.

2. Селяни залишилися у залежності, але тепер від буржуазних власників.

3. Конфіскувалися землі короля, церкви, знаті.

4. Великі мануфактури були створені у гірничовидобувній, кораблебудівній, зброярській галузі виробництва.

5. Англія опиняється на перехресті головних торговельних шляхів. Зростає обсяг торгівлі з іншими країнами. Буржуазія об’єднувалась і створювала "компанії" для торгівлі з певними районами світу.

6. Революція дала поштовх до майбутнього промислового перевороту, що почався саме з Англії.

Французька революція (1789-1799)

З розвитком мануфактурного виробництва розширювався і зміцнювався внутрішній ринок Франції. Із феодального стану городян формувалась буржуазія. Капіталістичний розвиток Франції гальмувало: пережитки економічної і політичної роздробленості, загальне безправ’я буржуазії, станові привілеї дворянства й духовенства.