Смекни!
smekni.com

Радіорелейні комплекси на основі перспективних схемо-технічних рішень (стр. 1 из 7)

Тема: Радіорелейні комплекси на основі перспективних схемо технічних рішень


Зміст

Вступ

1. Аналіз та стан засобів радіорелейного зв’язку військового призначення

1.1 Аналіз радіорелейних станцій, що знаходяться на озброєнні у ЗСУ

1.2 Аналіз радіорелейних станцій іноземних країн

1.3 Аналіз радіорелейних станцій що знаходяться на озброєнні у ЗСУ.

1.4 Постановка задач

2. Перспективні схемо технічні рішення для побудови радіорелейного комплексу

2. Перспективні схемотехнічні рішення для побудови радіорелейного комплексу

2.1 Використання перспективних обчислювальних модулів

2.2 Застосування сучасних модулів цифрової обробки сигналів

2.3 Несучі конструкції для побудови сегмента

3. Оцінка ефективності використання схемо технічних рішень для побудови радіорелейних комплексів

Список літератури


Перелік умовних скорочень

АРРРСП аналогова радіорелейна система передачі
РРС радіорелейна станція
РРРСП радіорелейні системи передачі
ССП супутникові системи передачі
ШСЗ штучного супутника Землі
ЦРРРСП Цифрові радіорелейні системи передачі
АРРРСП Аналогові радіорелейні системи передачі
ТЧ тональна частота
РРРСП ПВ радіорелейні системи передачі прямої
ІКМ імпульсно-кодова модуляція
ВРС Вузлова радіостанція
ПРС Проміжна радіостанція
ЦРРРСП цифрова радіорелейна система передачі
КРС Кінцева радіостанція КРС
ЄАСЗ _ єдиної автоматизованої системи зв’язку

Вступ

Військовий зв’язок є невід’ємною складовою частиною системи управління Збройними Силами України, її матеріально-технічною основою, і є важливим елементом військової інфраструктури. Більш того, в сучасних умовах система зв'язку і автоматизовані системи управління визначають обличчя будь-якої армії, а повнота інформації, яка потребує обробки, терміни її збору, узагальнення, прийняття рішення і доведення до підлеглих наказів і бойових команд визначають результат будь-якої операції.

За час свого розвитку військовий зв’язок пройшов великий і складний шлях, нерозривно зв’язаний з історією Збройних Сил України, зміною форм і способів їх застосування, удосконаленням військового мистецтва.

Від найпростіших звукових і зорових засобів зв’язку для передачі сигналів і команд безпосередньо на полі бою до широко розгалужених багатоканальних, сучасних автоматизованих систем, які здатні забезпечувати зв’язок практично на необмежену дальність як зі стаціонарними, так і з рухомими об’єктами, які знаходяться на землі, воді, під водою і в повітрі – такий історичний шлях розвитку і удосконалення військового зв’язку.

Але будівництво і розвиток системи і військ зв’язку продовжується і нині, результатом якого повинен стати перехід на нові засоби зв’язку, побудова найбільш оптимальної системи зв’язку Збройних Сил.

Свій бойовий досвід війська зв’язку накопичують в ході проведення тактико-спеціальних, командно-штабних навчань, вивчення особливостей локальних війн і конфліктів. В той же час слід підкреслити, що сама по собі техніка, якою б досконалою вона не була, не вирішує задачі зв’язку. Зв’язок організовується і забезпечується людьми. Причому успіх виконання задачі, безперервність і якість зв’язку досить часто залежать від одного офіцера, прапорщика, сержанта чи солдата.

Сучасний військовий зв’язок – це складний багатофункціональний організм, який включає багато чисельні вузли зв’язку різного призначення, багато тисяч кілометрів ліній радіо, радіорелейного, тропосферного, провідного і інших видів зв’язку.

Основні задачі зв’язку:

- забезпечення надійної, своєчасної і якісної передачі всіх видів інформації в інтересах управління військами в мирний та воєнний час;

- забезпечення випереджальної готовності системи і військ зв’язку по відношенню до потреб органів управління і утворених груп військ;

- підтримка на необхідному рівні бойової і мобілізаційної готовності військ і системи зв’язку;

- забезпечення готовності до проведення заходів приведення (відмобілізованих і приведених) в бойову готовність, переведених на функціонування в умовах особливого періоду за різних умов обстановки у встановлені терміни.

- основну увагу при цьому приділяти підготовці , військових частин та підрозділів зв’язку, які включені до складу об’єднані сили швидкого реагування (ОСШР);

- всебічне забезпечення ( відновлення непорушного запасу ) з'єднань, військових частин та військових навчальних закладів зв’язку запасами матеріально-технічних засобів для проведення від мобілізування (доукомплектування), бойового злагодження, висування в райони бойового застосування та виконання завдань за призначенням. Першочергову увагу приділити військовим частинам і підрозділам зв’язку, що входять до складу ОСШР.[2]

Зважаючи на потреби сучасної системи управління та її основи – системи зв’язку, особливо її мобільної компоненти, потрібно шукати нові методи розвитку радіорелейних комплексів для покращення якості і взаємодії різних каналів зв’язку. Ці пошуки можливо реалізувати на основі перспективних схемо технічних рішень.


1. Аналіз та стан засобів радіорелейного зв’язку військового призначення

1.1 Аналіз радіорелейних станцій, що знаходяться на озброєнні у ЗСУ

Для розуміння загальних понять про питання, що ми розкриваємо розглянемо відразу загальні поняття про радіосистему передачі

Під радіосистемою передачі (РРСП) розуміють сукупність технічних засобів, що забезпечують утворення типових каналів передачі і групових трактів первинної мережі єдиної автоматизованої системи зв’язку (ЄАСЗ), а також лінійного тракту, по якому сигнали електрозв’язку передаються за допомогою радіохвиль у відкритому просторі.[4]

За допомогою сучасних РРСП можна передавати будь-які види інформації: телефонні, телеграфні і фототелеграфні повідомлення, програми телебачення і звукового мовлення, газетні смуги, цифрову інформацію і т.д.

РРСП бувають симплексними та дуплексними. Симплексні РРСП передбачають почерговий (лише передача та лише прийом) обмін інформацією, при цьому переключається приймально-передавальна апаратура та необхідна одна робоча частота. Дуплексні РРСП передбачають одночасний двосторонній (прийом і передача) обмін інформацією, без переключення апаратури, але необхідні дві різні несучі.

Для подальшого розуміння введено наступні визначення і загальні поняття про канал зв’язку:

Загальна схема організації зв’язку РРСП зображена на рис. 1.1.

Кінцева радіостанція (КРС) – це радіостанція, що встановлюється на кінцевих пунктах радіоліній зв’язку та призначена для введення та виділення по лінії повідомлень. До неї підключаються МАТС; телевізійна апаратура; студії мовлення і т.д.

Проміжна радіостанція (ПРС) – це радіостанція, що має два комплекти приймально-передавальної апаратури та призначена для активної ретрансляції радіосигналу, що передається по радіолінії. Іноді від ПРС можна відгалужувати телевізійний сигнал до телевізійного ретранслятора.

Вузлова радіостанція (ВРС) – це радіостанція, що призначена для ретрансляції радіосигналів, що передаються, відгалуження їх, виділення частини повідомлення, що передається та введення нового повідомлення.

Узагальнена структурна схема багатоканальної РРСП зображена на рис. 1.2.[4]

Рис. 1.1. Загальна схема організації зв’язку РРСП

Рис. 1.2. Узагальнена структурна схема багатоканальної РРСП:

1, 7 - каналоутворююче і групове устаткування; 2, 6 – з’єднувальна лінія; 3, 5 – кінцеве устаткування ствола; 4 – радіо ствол

Каналоутворююче і групове устаткування забезпечує формування групового сигналу з множини підлягаючих передачі первинних сигналів електрозв’язку (на передавальному кінці) і зворотне перетворення групового сигналу в множину первинних сигналів (на прийомному кінці). Зазначене устаткування розташовується зазвичай на мережних станціях і вузлах комутації первинної мережі ЄАСЗ.

Класифікація радіорелейних систем передачі

Існує безліч різних класифікацій радіорелейних систем передачі (РРСП) у залежності від ознак, покладених у їхню основу.

За належністю до різних служб відповідно до Регламенту радіозв’язку розрізняють РРСП фіксованої служби (радіозв’язок між фіксованими пунктами), РРСП радіомовної служби (передача сигналів для безпосереднього приймання населенням), РРСП рухомої служби (радіозв’язок між об’єктами, що рухаються відносно одне одного).

За призначенням розрізняють міжнародні, магістральні, внутрішньозонові, місцеві РРСП, відомчі РРСП, технологічні РРСП (для обслуговування залізничних ліній, ЛЕП, нафто- і газопроводів і т.д. ), космічні РРСП (що забезпечують радіозв’язок між космічними апаратами чи між земними пунктами і космічними апаратами).

За діапазоном радіочастот чи радіохвиль, що використовуються. Діапазон з номером n (4 ≤ n ≤ 12) включає частоти від 0,3×10n до 3×10n Гц.

За видом сигналів, що передаються, розрізняють РРСП аналогових сигналів (телефонних, радіомовних, фототелеграфних, телевізійних, сигналів телеметрії і телекерування), РРСП цифрових сигналів (телеграфних, вихідна інформація чи результат її обробки на ПЕОМ) і комбіновані РРСП.