Ера Постгутенберга
Це є віком інформаційних технологій (ХХІ ст.).
Останні десятиліття ХХ століття відзначені подіями, що істотним чином трансформували сучасну соціокультурну реальність. Мова йде про активне входження в життя суспільства новітніх інформаційних технологій, що сталося в результаті бурхливого розвитку електроніки; а також про формування і поширення особливого типу світовідчуття, концептуалізованого в ряді філософських, соціологічних, літературознавчих та культурологічних теорій, що отримав широку популярність під загальною назвою " постмодернізм ".
Починаючи з середини 60-х років західними соціологами і соціальними філософами (Д. Белл, Д. Рісман, О. Тоффлер, А. Турен та ін.) активно обговорюється питання про вступ найбільш розвинених країн в якісно іншу стадію соціального розвитку, що охарактеризована ними як постіндустріальне або інформаційне суспільство, головним відрізняючим критерієм якого є визначальна роль інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людей. Але якщо в 60-і роки ідеї про інформаційне суспільство мали швидше характер футурологічних прогнозів, то із вдосконаленням електронної техніки і цифрових технологій, більшість з передбачених теоретиками подій знайшли своє реальне втілення, що виразилося в бурхливому розвитку засобів масової комунікації, особливо телебачення, в створенні та широкому розповсюдженні персональних комп'ютерів, у побудові глобальних інформаційних мереж, у розробці технологій віртуальної реальності та інших технологічних інноваціях.
У своїй сукупності, ці досягнення докорінно змінили життя суспільства, не тільки висунувши на передній план інформаційну діяльність, тобто діяльність, пов'язану з виробництвом, споживанням, трансляцією і збереженням інформації, а й ускладнивши і трансформувавши світ так, що осмислити його в рамках традиційних підходів стало досить важко.
Взагалі, інформаційні технології не можна більше розглядати як щось, що належить виключно до світу техніки, бо вони настільки глибоко проникли в життя людей, вплелися в саму тканину її повсякденності, що виокремити їх із загального світоглядного та культурологічного контексту вже не уявляється можливим. Якісний стрибок в інформаційній індустрії вказує на необхідність аналізу новітніх технологій крізь призму світоглядних змін. На мою думку, ці зміни найбільш адекватно відображені в постмодерністської філософії, завдання якої полягає не тільки в деконструкції основних категорій попередньої європейської філософської думки, а й у формуванні основних світоглядних принципів, що взаємодіють з типом світовідчуття, що розповсюджується в інформаційному суспільстві.
Висновки
Світ переступив через поріг нового тисячоліття. Люди відчували на собі вплив історичного буття протягом століть і тисячоліть. У культурології склалися різні підходи до розмежування людської історії. Одні мислителі виділяли в історії окремі формації, інші - специфічні стадії, треті – пропонували співвідносити історію зі своєрідними соціальними «хвилями». Досвід вивчення соціальних аспектів історії показав, що в ній немає фаталізму. Суспільство розвивається альтернативно, завжди на роздоріжжі часів є можливі варіанти руху в той чи інший бік. На характер суспільної динаміки впливають численні фактори. Культурологія органічно включає в себе історичну свідомість. Вона всебічно вивчає її генезис, становлення, відтінки і перспективи.
Список використаної літератури
1. Кравченко А.И. Культурологія: Навчальний посібник для ВНЗ. - 3-є вид. - М.: Академічний проект, 2001.с. 231-251.
2. Гуревич П.С. Культурологія: Підручник для ВНЗ. – М.:Проект,2003. с. 197-198.
3. Оганесян А.А. Культурологія: Конспект лекцій. – М.:Пріор,2001.-с.102-103.
4.Культурологія для технічних ВНЗ. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2001.
5. Подольська Є. А. Культурологія: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 390 с.
6.Шаповалов В.Ф. Основи філософії: Від класики до сучасності. - М.: Фаїр-Прес, 1998. – 576 с.
7. Ємєлін В. А. ст. "Информаційні технології в контексті постмодерністської філософії".