Білизняна аплікація. Це дуже витончене оздоблення для тонкої білизни. Виконувати білизняну аплікацію на шшині можна двома способами.
ПЕРШИЙ СПОСІБ. Нанести рисунок на тканину через копіювальний папір, потім з вивороту підшити клаптик кольорової шовкової тканини світлого тону. Добре для цього використати прозорі тканини: креп-жоржет, маркізет, тюль. Підшиту так тканину натягують у п"яльці, після чого по контуру рисунка настилають строчкою, а на гладдьових опуклих місцях - тонкими валиками і косими стібками. Після настилання вирізують тканину у тих місцях, де вона в рисунку е фоном. Таким чином, кольорова тканина, що залишилася і яка була підшита, створює кольоровий фон, а рисунок на кольоровому фоні залишається з тієї самої тканини, з якої виріб.
Коли тканина вирізана, всі потовщені місця в рисунку вишивають гладдю і тонким валиком. Якщо в рисунку немає потовщених гладдьових місць, весь рисунок вишивають тонким валиком.
ДРУГИЙ СПОСІБ. Настилають весь рисунок і вишивають гладдю або тонким валиком, а потім вирізують тканину. При цьому способі треба дуже акуратно вишивати гладь і гострими ножицями підрізати тканину так, щоб не залишилось ниток тканини по краях Цей спосіб гарантує практичність роботи, і рисунок не деформується.
Білизняну аплікацію можна поєднувати з білою гладдю. Після того, як деталі рисунка вишиті аплікацією і вирізана тканина, рисунок для вишивання білою гладдю накладають на роботу і наносять через копіювальний папір на кольоровий фон деталі рисунка, які вишивають гладдю. Біла гладь надає вишивці зібраний,компактний вигляд. Білизняною аплікацією рекомендується вишивати тонкі накидки, покривала на ліжка, занавіски на вікна, жіночу білизну
Аплікація на сітці. Виконують аплікацій разом з пришитою з виворітної сторони сіткою, потім вирізають необхідні ділянки рисунку: з лицевої сторони - тканину виробу, з виворітної -сітку. Якщо при вирізанні злегка задіта частина сітки,то нитктко з шовковою ниткою вручну поряд з пошкодженою зачіпають цілу частину сітки, підтягують її до вишивки і прикріпляють стібками вишивки.
Аплікація по тюлю. Цим видом оздоблюють великі вироби: покривала, накидки, занавіски. Для виконання аплікації по полю треба мати тонкі шовкові або напівшовкові нитки. Якщо робота виконується на тонкому тюлі, для аплікації треба брати батист, білизняний шифон, а для густішого тюлю - полотно, мадаполам. Рисунок наносять на тканину, призначену для аплікації. Приметують, її на тюль дрібними стібками.
Тканину зап"ялюють, двічі обстрочують контури та обробляють їх валиком з ниткою-прокладкою і з нанесенням усіх оздоблювальних елементів відповідно до узору /вузлики, бриди тощо/. Широкі гладдєві місця треба настилати вузьким валиком і косими стібками. Жилки листя виконують стебловим швом, строчкою або швом валик. Після виконання оздоблювальних швів по контуру деталей та всередині них зайву накладну тканину обрізають. Готову роботу з виворітного боку прасують.
У тих випадках, коли деталі малюнка не зв"язані між собою, треба узор перезняти на кальку і на нього з виворітного боку покласти тюль, а поверх тюлю - тканину і все разом зметати /тюль, узор, тканину/. Подальший процес виконання такий самий, як і попередній. Папір видаляють після закінчення роботи, тому що тюль під час зап"ялення розтягується і контури малюнка можуть бути спотворені.
В декоративних виробах використовується аплікація із різних клаптиків тканин. Переведіть рисунок на обидві сторони основної тканини, слідкуючи за тим, щоб контури рисунка співпадали. На лицевій стороні приметайте ті клаптики тканини, які будуть перекриватися другими деталями, заправте основну тканину в п"яльці виворітною стороною вверх, обстрочіть деталі по контурах, потім, витягнувши роботу, обріжте залишки накладної тканини, відступаючи від строчок на І мм. Коли весь аплікаційний матеріал буде обстрочений і залишки тканини обрізані, заправте роботу в п"яльці лицевою стороною вверх і обробіть всі деталі валиком з прокладкою нитки. Нитки для обробки і прокладки потрібно підібрати в тон основної тканини.
При виконанні аплікації із товстих тканин /драп, сукно, фетр тощо/ деталі узору переводять спочатку на картон і вирізають їх. Отримані форматики кладуть на клаптики тканини і обводять кольоровим /на темних тканинах/ або простим /на світлих тканинах/ олівцем. Деталі із таких тканин не обшивають по краю, а прикріпляють в центрі квітки гудзиком, намистинкою або вузликом, в листках вишивають жилку.
Із клаптиків щільних тканин можна виконати доріжки і наволочки на дивані подушки, покривало, килимок.
Деколи клаптики тканин приклеюють до виробу. Для цього із плівки або поліетиленового пакета вирізають деталь узору на 2-3 мм більше тією, яка вирізана з тканини. На основну тканину кладуть плівку, поверх неї клаптик тканини і притискають їх не дуже гарячою праскою.
Якщо аплікація призначена для оздоблення альбома, папки, а також килимків і панно, кусочки тканини приклеюють клеєм на тонкий папір /клей можна приготувати з крохмалу або пшеничного борошна/. Клей тонким шаром наносять щіточкою на папір і вкладають на ньому кусочки тканини, прогладжуючи їх сухою ганчіркою по поздовжній нитці, щоб вони щільно пристали до паперу, і висушують їх під пресом.
Рисунок в цілому переводять на фон, а на заготовки аплікацій переводять деталі рисунка, вирізують їх і наклеюють на фон. При цьому є можливість пелюстки однієї квітки зробити різного кольору і використати найменші клаптики тканини, які підійдуть за тоном, оскільки тканина, наклеєна на папір, не сиплеться. Після цього виріб з вивороту пропрасовують не дуже гарячою праскою, натягують в п"яльці і, обстрочивши кругом, обшивають різними гладдьовими швами.
Для аплікації клаптики тонких тканин /ситцю, сатину, штапельного полотна, шовку/ злегка підкрохмалюють і добре розпрасовують. За допомогою копіювального паперу весь узор переводять на основну тканину, а деталі узору - на клаптики тканини. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб напрямок ниток тканини на клаптиках співпадав з напрямом ниток на основній тканині. Деталі узору викроюють і приметують до основної тканини швом "вперед голку" дрібними стібками нитками муліне або катушковими в тон тканини. Стібки шва розміщують вздовж краю тканини. Потім клаптики пришивають до основної тканини петельним швом, гладдєвими стібками або тамбурним швом. Гладдєві стібки можуть бути різної довжини, утворюючи зубці, лапки і т.д.
Деталі узору можна пристрочити на машині. Якщо тканина аплікації “несипуча” достатньо прикріпити її по краях однією-двома простими строчками. Заправляють матеріал в п”яльці і обстрочують рисунок подвійною дрібною строчкою, потім обробляють контури щільним валиком./роб очі нитки вверху, внизу шовкові в тон накладної тканини/. Закінчивши роботу, пропрасовують її з виворітної сторони, попередньо злегка зволоживши /шовкові тканини не зволожують/. Залишки тканини зрізають по контуру гладдєвого валика, не торкаючись його. Можна замість строчки обробити контур не щільним гладдєвим валиком і, зрізавши тканину по контуру, виконати гладдєвий валик.
Аплікацію можна виконувати швом "в прикріп". На клаптик кольорової тканини, призначеної для аплікації, переводять рисунок і приметують на відповідне місце основної тканини. Контур рисунка спочатку прострочують не щільним гладдєвим валиком /бо 2 рази строчкою/, потім обрізають зайву тканину і виконують по контуру шов "в прикріп".
В деяких виробах після виконання вишивки на лицевій стороні можна обстрочити контур аплікації по внутрішньому краю гладдєвого валика на виворотній стороні /в човник заправляють металізовану нитку - люрекс/. Це надасть виробу святковості. Дуже красиво виглядає виконаний з вивороту по контуру аплікації /з човнику - люрекс/ шов "несправжній бісер". Цим же швом можна виконувати контур аплікації з лицевої сторони /верхня і нижня нитки - шовкові № 65/.
Аплікацію на тонких тканинах типу шифон виконують, пристрочуючи з вивороту додаткову тканину, таку ж як та, з якої виконано виріб. Рисунок переводять на виворітню сторону основної тканини, заправляють її в п"яльця, прикріпляють булавками додаткову тканину /булавки повинні бути на тій стороні, на якій виконується вишивка/ і прострочують контур узору подвійною строчкою або не щільним валиком /залежно від структури тканини/. Потім, знявши булавки, заправляють тканину на лицеву сторону, обрізають залишки /по контуру рисунка/, обстрочують мотив тонким валиком або гладдю. Всередині великих мотивів виконують різні вишивки стебловим швом, ажурні сітки з красивими узорами тощо.
3. Технологія аплікації тканиною по дереву
Аплікація тканиною по дереву (ДВП, фанері…) називається коплаж. В даній техніці аплікації широко застосовують комбінацію з тканин та об’ємні предмети (гудзики, бусинки, шнурки). Для різноманітності та широкої гами кольорів використовують тканини з різними фактурами і кольорами.
Аплікацію тканиною по дереву (ДВП, фанера) проводять в такій послідовності:
- розробляють композицію задуманого виробу;
- за допомогою кальки перебивають її на підготовлену основу на цупкий папір;
- з цупкого паперу вирізняють шаблони елементів композиції, попередньо прономерувавши їх;
- по даних шаблонах обводять контури на тканині відповідного кольору та вирізають їх;
- вирізані клаптики тканини наклеюють за допомогою клейстеру, клей ПВП, БФ-2 та лаку на підготовлену композицію виробу.
- виготовлений даною технікою виріб в залежності від виду тканини покривають лаком.
Для виготовлених виробів в даній техніці необхідні такі матеріали та інструменти: набір різноманітних видів тканини широкої гами кольорів, цупкий папір для виготовлення шаблонів деталей композиції, набір фломастерів та маркетів для обведення по тканині контурів, а також ріжучі інструменти для вирізання з тканини елементів композиції (ножниці, скальпер). Елементи композиції,вирізані з тканини вставляють на виріб трьома способами: