Світ брудного світла,
Світ брудного сяйва,
Тихо обгортає мозок мій та твій,
Ти іще не відчуваєш,
Що тебе чекає завтра,
Ти іще не відчуваєш,
Що вже час рушати в бій.
Теореми, фразерози,
Капають з лиця, як сльози,
Розчиняючись в землі,
На якій всихаєм ми.
Всі, шикуючись в шеренгу,
Йти готові до могил,
Руки вгору, руки вгору.
В жодній країні хіп-хоп не досягав такої популярності, як на Україні. У нас навіть на грошах друкуються зображення великого поета, а вже про кількість пам'ятників йому я і не говорю. До речі, хлоп'ята з групи "Танок на майдані Конго" просікли цю фішку і зробили кавер-версію його вірша "Мені тринадцятий минало". Хто не чув цей трек, тому раджу послухати. Називається він "Ото таке" і випущений на дебютному диску групи "Зроби мені хіп-хоп".
Також безліч інших віршів Шевченка накладаються на хоповий біт. А ім'я і по-батькові Шевченка - Тарас Григорович - дало назву першому елементу граффіті.. Перші букви імені і по батькові разом вимовляються "ТеГе". Пізніше чорні жителі американських гетто (вони явно були не в ладах з українською мовою, та і вимова була жахлива) викинули останню голосну - вийшло "ТеГ".
До речі, граффіті тоді було дуже популярне в України. Будинки, зсередини і зовні, прикрашалися різноманітними візерунками. Малювалися вони переважно на стінах. Пригадаємо такий елемент хіп-хопу, як ді-джєїнг. Першими хіп-хоп ді-джеями були кобзарі. Вертушок і мікшерського пульта у них у той час, звичайно, не було, і музичним інструментом була кобза або який-небудь інший інструмент. І ось, виходили ці кобзарі на вулицю, грали і читали лірику Шевченка або яких-небудь інших українських поетів. Іноді кобзар тільки грав, а вірші читав хтось інший. Так з'явилися перші ді-джей і МС. Пізніше систему "Mixmауstra Kobzara & МС Ostapa1 застосували наші чорношкірі брати. Дядько КулХерк вивалював свою саунд-систему в парк або просто на вулицю і грав, при цьому викрикуючи в натовп усілякі віршики. Потім ці вірші замість нього викрикували МС.
Що стосується breakdanc'у, то тут пальма першості також належить нам. На 7-ому міжнародному фестивалі хіп-хоп культури "IN DA HOUSE" проходив дружній баттл - "Київ/Чернігів проти Харкова" - так от, один учасник команди "Ultra Beat" станцював гопак. І якщо добре придивитися, то всі українські танці нагадують елементи breakdanс'у, а божевільні стрибки і сальто - це зовсім не елементи капоейри, а всього лише український народний танець. В плані fashion'a наші теж не підкачали. Думаєте, звідки у хіп-хоперів узялася мода на широкі штани і величезних розмірів футболки? Широченні козацькі шаровари і запаморочливих розмірів сорочки є першоджерелами всього Hip Hop fashion'a . А про екстремальні види спорту і говорити нічого: чого коштують стрибки через багаття - адреналін, скажу я вам, просто тисне на мозок.
Напевно, виникне питання: "Як же тоді наша національна культура потрапила на захід?" Так дуже просто. В кінці 19 сторіччя велика кількість українців іммігрувала до Канади. А звідти вони вже розбрелися хто куди. Хто залишився в Канаді, а хто поїхав в США. Природно, що знаходячись на території цих держав, українці дотримувалися своїх традицій і зберегли нашу культуру і побут, а хитрі чорношкірі братики перейняли нашу культуру і обізвали її хіп-хопом. Оце і є (не зовсім звичним) висновком курсової роботи.
1. ЖакДалькроз "Ритм, его воспитательное значение для жизни и искусства". 6 лекций СПб 1912 год.
2. В. Тейдер "Истоки импрессионизма в балете" статья в сборнике "Музыка и хореография современного балета" с.66 Л."Музыка" 1987 г.
4. Васильева-Рождественская М. В. Историко-бытовой танец: Учеб. пособие. М.: Искусство, 1987
5. Тамара Степановна Ткаченко, “Народный танец”
6.К. Василенко, Украинские танцы на клубной сцене.
7. Рубаненко А.М. Танец длинною в жизнь. Монография. = Новгород; ННГАСУ, 2—1.
8. Рубаненко А.М. Танец в межэтнической коммуникации. Межэтническая коммуникация в современном социокультурном пространстве // Материалы международного научно-практического семинара. Ш-я междунароная научно-практическая конференция по региональной культуре. Тезисы доклада. – Новгород. 200.
9. Рубаненко А.И. Культуротворческий потенциал свободного танца. //Человечество в ХХ веке индикаторы развития. Новгород:-2001.
10. Филиппова Л.В., Рубаненко А.М. Спонтанный тпнец как вид телесной культуры. Монография. –Новгород. 2001.