Ковальство: минуле і сьогодення (стр. 7 из 7)

Висновки

Коваль – одна з найшановніших і найдавніших професій. Коваля у добу середньовіччя ототожнювали з чародієм, магом, чаклуном, а його діяльність пов'язували з чарами, заклинанням і участю божественних сил. Спілкування з вогнем, плавлення, лиття і кування металу – справді чародійство. Для багатьох ці процеси були незрозумілими та загадковими. Прадавній коваль умів усе: він був і митцем, і виконавцем своїх задумів.

Перше залізо, яке потрапило до рук людини, мало космічне походження. Метеоритне залізо – рідкість, хоч на поверхню нашої планети щороку падає до тисячі тонн металу. Вміст заліза в метеоритах складає близько 90%, але кується воно тільки в холодному стані, бо при нагріванні стає крихким. Метеоритне залізо цінувалося в старовину дуже високо й коштувало вп'ятеро дорожче за золото, в 20 разів дорожче за срібло і в 6400 разів дорожче за мідь.

Створюючи художні твори, майстри відштовхувались від існуючих у даній місцевості традиція в інших видах народної творчості — вишивці, ткацтві, різаній, випалюванні по дереву та ін.

Багатовікові надбання художнього карбування і народного ковальства сьогодні з успіхом використовують у своїй творчості художники-професіонали, яких приваблює своєрідна пластика заліза, його декоративні особливості і технологічні властивості, які дають багаті можливості відтворення художніх композицій. Інтер'єри сучасних адміністративних та громадських споруд прикрашають ковані світильники і настінні бра, декоративні решітки і вази, просторові композиції, виконані сучасними митцями.

Декоративні решітки, брами можна побачити в районах сучасних житлових ансамблів, в дитячих містечках та на реконструйованих старих спорудах міст.

Ковані художні твори стали вже постійними експонатами на сучасних виставочних стендах. Звернувся до художнього кування, використовуючи народні традиції ковальського ремесла і сучасні технічні можливості обробки чорного металу, київський художник В. II. Миловзоров, творчо працює О. Т. Дідик в Чернівцях, М. І. Сабов в Ужгороді, В. І. Качмар у Львові.

У Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша вже багато років існує відділ художньої обробки металу. При відділі є майстерня-кузня, де учні мають можливість безпосередньо па практиці пізнавати тонкощі ковальського ремесла. Під керівництвом О. П. Лучинського учні знайомляться з традиціями художнього ковальства. Дипломні роботи випускників училища знаходять застосування на практиці.

Важливим осередком художнього кування на Україні є ковальські цехи при реставраційних майстернях Києва, Львова, Харкова та інших міст. В них працюють ковалі, архітектори,художники. Вони відтворюють образи споруд минулих віків, їх стильові особливості. Художнє ковальство на сучасному етапі переживає своє відродження в нових формах і образах, спираючись на кращі традиції минулих поколінь.

Список використаних джерел

1. Антонович Є.А. , Захарчук-Чугай Р.В. Декоративно-прикладне мистецтво.–Львів: Світ, 1993.–С.89-94.

2. Археологія Української РСР.— К.: Наук, думка, 1971, т. 2,—409 с.

3. Білецький С. Т. Розвиток ремесла і промислів у Львові в середині XVIII ст.— В кн.: З історії західноукраїнських земель. К. : Вид-во АН УРСР, 1957, вип. 2, – С. 5—32.

4. Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ початок ХХ ст.). – К.: Наукова думка,2003. – 184

5. Будзан А. Ф. Українські народні скрині.— В кн.: Матеріали з етнографії та мистецтвознавства.– К.: Наук, думка, 1975, с. 112—117.

6. Гвоздьова К. Життя за плином всесвіту / Ковальська майстерня. – 2006. – № 1. – С. 79 –82.

7. Головатий М. Будували повітову раду // Західний кур’єр. – 1996. – № 5. – С. 4.

8. Енциклопедія козацтва http://www.zsu.zp.ua/euk/

9. Жіллет А. Нове мистецтво як світова естетика // Кур’єр Юнеско. – 1990. – № 10. – С. 10.

10. Жолтовський П. М. Художній метал.— К. :Мистецтво, 1972.— 112 с.

11. Жолтовський II. М. Хуложнє лиття на Україні XVI—XVIII ст.— К.: Наук, думка. 1973.— 132 с.

12. Жолтовський II. М.. Художні металеві вироби західних областей Української РСР (XVI—XIX ст.).— К.: Внд-во АН УРСР, 1959,— 29 с. іл.

13. Крип'яксвич І.. Боротьба пецеховнх ремісників проти цехів у Львові (1590—1630).— З історії західноукраїнських земель. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957, вин. 1, с. 5-42.

14. М.: Машиностроение, 1982. –232 с.

15. Маланчук В. А. Інтер'єр українського народного житла.— К.: Т-во «Знання» УРСР, 1973, -48 с, іл.

16. Мінжулін О. Подарунок богів / Ковальська майстерня. – 2006. – № 1. – С. 27 – 32

17. Могилевский В. Ю. Художественный металл в архитектуре Киева середины XVII – начала XX ст. / Автореферат дис. на соиск. уч. ст. канд. искусствоведения. – М., 1990. – 21 с.

18. Народні художні промисли УРСР/ відп.ред. Захарчук-Чугай Р.В.–К.: Наукова думка, 1986.–140с.

19. Петренко М. 3. Українське золотарство XVI—XVIII ст.— К. : Наук, думка, 1970.— 207 с.

20. Петриченко О. М. Художнє литво.— К. : «Знання» УРСР, 1970.—48 с.

21. Суха Л. М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини XIX— XX ст.— К. : Внд-во АН УРСР, 1959.— 104 с.

22. Тищенко О.Р.Історія декоративно0-прикладного мистецтва України (13-18 ст.) –К.Либідь, 1992.–192с.

23. Флеров А. Художественная обработка металлов .— М.1978.— 224 с.

24. Ясиєвич В. Е. Архитектура Украины на рубеже ХІХ – ХХ веков. – К., 1988.

Додаток1

Приклади ковальських виробів

Вивіска ковальського цеху. Метал. Кування, лиття. М. Львів. Початок XIX ст.

В. О. Миловзоров. Підсвічник. Метал, кування. Київське творчо-виробниче об'єднання «Художник». 1982 р.

Додаток 2

Таблиця температури нагріву сталі та відповідні кольори

Температура, град.	Кольори каління
1600	Сліпуче біло-блакитний
1400	Яскраво-білий
1200	Жовто-білий
1100	Ясно-білий
1000	Лимонно-жовтий
950	Яскраво-червоний
900	Червоний
850	Світло-червоний
800	Світло-вишневий
750	Вишнево-червоний
600	Середньо-вишневий
550	Темно-вишневий
500	Темно-червоний
400	Дуже темно-червоний (видимий у темряві)

[1] Могилевский В. Ю. Художественный металл в архитектуре Киева середины XVII –начала XX ст. / Автореферат дис. на соиск. уч. ст. канд. искусствоведения. – М., 1990. – 21 с.

[2] Гвоздьова К. Життя за плином всесвіту / Ковальська майстерня. – 2006. – № 1. – С. 79 –82.

[3] Петраускас А.В. Про розвиток залізоробного виробництва на давньоруських пам`ятках Середнього Подніпров`я // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип.13. - С.93-102.

[4] Петриченко О. М. Художнє литво.— К. : «Знання» УРСР, 1970.—48 с.

[5] Боньковська С. М. Ковальство на Україні (ХІХ початок ХХ ст.). – К.: Наукова думка,1991. – с.12

[6] Могилевский В. Ю. Художественный металл в архитектуре Киева середины XVII –начала XX ст. / Автореферат дис. на соиск. уч. ст. канд. искусствоведения. – М., 1990. – 21 с.

[7] Енциклопедія козацтва http://www.zsu.zp.ua/euk/

[8] Жолтовський II. М. Хуложнє лиття на Україні XVI—XVIII ст.— К.: Наук, думка. 1973.— 132 с.

[9] Семерак Г., Богман К. Художественная ковка и слесарное искусство / Пер. с чешского.

М.: Машиностроение, 1982. –232 с

[10] Жолтовський II. М.. Художні металеві вироби західних областей Української РСР (XVI—XIX ст.).— К.: Внд-во АН УРСР, 1959,— 29 с. іл.

[11] Могилевский В. Ю. Художественный металл в архитектуре Киева середины XVII –

начала XX ст. / Автореферат дис. на соиск. уч. ст. канд. искусствоведения. – М., 1990. – 21 с

[12] Суха Л. М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини XIX— XX ст.— К. : Внд-во АН УРСР, 1959.— 104 с.

[13] Жіллет А. Нове мистецтво як світова естетика // Кур’єр Юнеско. – 1990. – № 10. – С. 10.