Смекни!
smekni.com

Цукрові буряки (стр. 3 из 7)

3.2 Кліматичні та погодні умови

За даними Уманської гідрометеостанції середньо-багаторічна кількість опадів становить 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються нерівномірно. В теплий період (квітень-жовтень) їх випадає біля 70% річної кількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно-континентальний. Безморозний період продовжується 160-170 днів. Перші осінні заморозки спостерігаються на початку жовтня. Гідротермічний коефіцієнт складає 1,1-1,2, сума активних температур становить 2400-2700°С. Період із середньодобовою температурою понад 5°С триває 250 днів.

В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу. Однак в окремі роки спостерігаються несприятливі фактори, які завдають значної шкоди культурам та знижують урожайність.

Погодні умови в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин цукрового буряка, що в подальшому впливало на величину врожаю цієї культури.


Таблиця 3.2

Погодні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)

Рік

Всього за с.-г. рік Місяць
9 10 11 12 1 2 3 4 5 6 7 8
Сума опадів, мм
Середньо-багаторічна 633,0 43,0 33,0 43,0 48,0 47,0 44,0 39,0 48,0 55,0 87,0 87,0 59,0
2003-2004 605,4 21,7 124,5 20,5 21,6 65,0 55,2 10,1 12,0 24,2 30,0 96,7 123,9
2004-2005 636,7 74,8 27,5 64,1 17,8 46,8 68,1 36,3 58,1 57,5 66,9 56,3 62,5
2005-2006 530,2 2,6 43,6 39,9 73,1 20,2 38,6 84,6 42,0 48,6 46,5 40,8 49,7
Середня температура повітря, °С
Середньо-багаторічна 7,4 13,6 7,6 2,1 -2,4 -5,7 -4,2 0,4 8,5 14,6 17,6 19,0 18,2
2003-2004 8,2 13,6 6,8 3,7 -0,8 -4,2 -2,6 3,7 8,9 13,2 17,1 19,9 19,2
2004-2005 8,7 13,6 9,1 3,4 0,4 -0,3 -4,9 -1,0 9,8 15,4 17,0 20,4 20,0
2005-2006 8,4 15,4 8,6 2,1 -0,3 -0,8 -5,9 0,5 9,1 14,3 17,8 20,2 20,2
Відносна вологість повітря, %
Середньо-багаторічна 76 73 80 87 88 86 85 82 68 64 66 67 68
2003-2004 77 68 85 91 89 90 87 77 59 66 64 73 76
2004-2005 77 79 82 87 87 84 87 73 65 68 73 71 73
2005-2006 76 69 78 87 88 81 85 82 68 63 72 64 69

Як видно з таблиці 3.2, в цілому за 2003/2004 сільськогосподарський рік випало 605 мм опадів, що на 28 мм менше середньо-багаторічних. Від закладання досліду до сівби випало 318,6 мм, що на 21,6 мм більше за середньо-багаторічну кількість, однак з березня опадів стало випадати менше і це призвело до швидкого висушування верхнього шару ґрунту. Так, з квітня по липень (вегетаційного періоду цукрового буряку) випало 162,9 мм, що на 114,1 мм менше за середньобагаторічну кількість опадів в цей період, що зумовило критичний стан на початок вегетації і було причиною неповних сходів.

В 2004/2005 сільськогосподарському році річна кількість опадів була на рівні середньо-багаторічних і становила 637 мм. Після збору попередника до закладання досліду випала велика кількість опадів -198,7 мм, що на 96,7 мм більше за середньо-багаторічний показник цього періоду, а від закладання досліду до сівби цукрового буряку випало 260,6 мм опадів, що на 36,4 мм менше норми. За вегетаційний період цукрового буряку в 2005 році випало 238,8 мм опадів, що на 38,2 мм менше за середньо-багаторічну кількість. Але слід відмітити, що рослини цукрового буряку були в достатній мірі забезпечені ґрунтовою водою на початку і в середині вегетації, що в свою чергу позитивно вплинуло на дружність і повноту сходів.

За 2005/2006 сільськогосподарський рік кількість опадів була найменшою - 530 мм, що на 103 мм менше середньо-багаторічних. Після проведення основного зяблевого обробітку до сівби цукрового буряку випало 302,6 мм опадів, що відповідало середньо-багаторічній нормі за цей період. Однак після сівби до кінця вегетації культури сума атмосферних опадів була нижчою за середньо-багаторічну на 99,1 мм.

За температурним режимом весна в роки досліджень була характерною для районів південного Лісостепу. Підвищена температура повітря і нестача опадів у 2004 і 2006 роках на початкових етапах росту негативно вплинуло на появу і формування сходів льону. Інша ситуація відмічалась в 2005 році, коли підвищена температура і достатні запаси ґрунтової води у верхніх шарах лише сприяли проростанню насіння і формуванню дружних сходів.

Загалом же температурний режим повітря впродовж вегетації був сприятливий для росту і розвитку рослин цукрового буряку в усі роки досліджень.

Відносна вологість повітря в 2004 і 2005 роках на початку вегетації була нижчою відповідно на 9 і 3% від середньо-багаторічної, а в третьому році була на рівні норми. В середині вегетації вона дещо підвищувалась і знаходилась в межах 64-66% в перший рік, 68-73% в другий і 63-72% у третій рік. В кінці вегетації за рахунок випадання великої кількості опадів в 2004 році відносна вологість повітря піднялась до 73% і була вищою на 6% за середньо-багаторічну. В 2005 році відносна вологість повітря на цей період була вище норми на 4%, а в 2006 році - нижче норми на 3%.

Загалом погодні умови в 2004 і 2006 роках впродовж вегетаційного періоду цукрового буряку можна оцінити лише як на задовільно, оскільки нестача опадів на початок і середину вегетації призвела до появи неповних сходів . В 2005 році погодні умови були більш сприятливими для росту та розвитку цукрового буряку.

3.3. Схема досліду

У дослідах вивчали порівняльний вплив застосування гною, соломи озимої пшениці (надземної біомаси попередника) на врожайність і якість коренеплодів цукрових буряків та на зміни агрохімічних і водню фізичних властивостей грунту.

Дослідження проводили в польовому досліді з внесенням добрив під цукрові буряки за такою схемою:

1. Контроль (без добрив)

2. Гній 20 т/га

3. Солома 5 т/га

4. Солома 5 т/га + N60

В схемі досліду варіанти вирівняні за сумою вмісту азоту: кг/га.

Розмір посівної ділянки 2160 м² (21,6 х 100 м), облікової - 1296 м² ( 16,2 х 80 м) при триразовому повторенні варіантів і систематичному їх розміщенні.

3.4. Агротехніка вирощування цукрових буряків у досліді.

Подрібнену ( на 10-15 см) солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачна селітра) відповідно до схеми досліду заробляли в грунт дискуванням стерні в два сліди. Органічні (напівперепрілий гній ВРХ, солому) і мінеральні добрива (аміачна селітра) заробляли у грунт під час проведення оранки на глибину 30-32 см у другій половині жовтня.

3.5. Методика проведення досліджень.

Відбір зразків ґрунту в польовому досліді для визначення динаміки вмісту в ньому мінерального азоту, рухомих форм фосфору та обмінного калію – з 0-50 см шару в такі строки: до сівби, у фазі інтенсивного росту та при збиранні врожаю коренеплодів цукрових буряків; визначення вологості - у шарі 0-160 см - через кожні 20 см в строки до сівби та перед збиранням урожаю коренеплодів цукрових буряків.

Збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків проводили механізовано (КС-6Б) з наступним доочищенням і роздільним зважуванням коренеплодів і гички.

У відібраних, згідно програми досліджень, зразках грунту визначали:

- нітратний азот - йонометричним методом;

-обмінний амоній - в 0,1н КС1 витяжці з подальшим

фотоколориметруванням з реактивом Неслера;

-рухомі сполуки фосфору — вилученням їх 0,5Н розчином СН3СООН з наступним фотоколориметруванням за методом Чирікова;

- обмінний калій - вилученням його 0,5Н розчином СН3СООН з наступним пропусканням на полуменевому фотометрі за методом Чирікова;

- польову вологість - гравіметричним методом.

Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків розраховували за показниками цукристості; К; Nа; а-N які були нами отримані на напівавтоматичній лінії "Венема".

Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю - за методикою. Мойсейченка і Єщенка.

Економічну ефективність застосування добрив розраховували згідно з технологічної картою та відповідними рекомендаціями.

Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики.


РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1. Зміна агрохімічних показників родючості ґрунту при застосуванні різних видів органічних добрив

Цукрові буряки є однією з найбільш вимогливих культур до поживного режиму ґрунту і в той же час характеризуються високою окупністю добрив урожаєм за різних рівнів його забезпеченості елементами живлення. В забезпеченні цих потреб, а також підтримання рівня родючості ґрунту, важлива роль відводиться добривам, зокрема органічним.

Проведеними дослідженнями відмічені зміни вмісту мінерального азоту як за варіантами досліду, так і строками визначення в межах одного варіанту (табл. 4.1; 4.2; 4.3). Зокрема, в орному шарі вміст нітратного азоту перед сівбою цукрових буряків перевищував контроль на 1,8 мг/кг ґрунту.